У липні виробничий сектор Росії показав найгірші результати за понад два роки. Про це пише Reuters. Індекс ділової активності (PMI) знизився до 47,0 пункту, порівняно з 47,5 у червні. Це вже друге суттєве падіння поспіль і сигналізує про спад у секторі: показник нижчий за 50 означає зниження активності.

Чому компанії стикаються з труднощами?

Компанії повідомляють про значне погіршення ситуації — попит падає, клієнти стикаються з фінансовими труднощами, зростає затримка платежів. Через це зменшуються як обсяги виробництва, так і кількість нових замовлень.

Які наслідки для економіки?

Попри мілітаризацію економіки та масові державні замовлення після початку війни проти України, зростання промислового виробництва в РФ почало сповільнюватися. Центральний банк намагається стимулювати економіку, знизивши ключову ставку до 18%, але кредити залишаються рекордно дорогими.

Особливо різко зменшилась кількість нових замовлень — це найглибше падіння з березня 2022 року. Хоча експортні замовлення дещо зросли, загальний рівень ділової довіри серед компаній упав до мінімуму за майже три роки.

Підприємці зберігають обережний оптимізм, сподіваючись на нові інвестиції та модернізацію, однак загальний настрій послаблює економічна нестабільність і зниження купівельної спроможності населення.

Служба безпеки України разом із Міністерством оборони виявила розтрату понад 1 мільярда гривень, виділених на закупівлю продуктів харчування для ЗСУ у 2022 році. Про це повідомляє пресслужба СБУ та офіс Генпрокурора.

Хто причетний до незаконних дій?

За інформацією слідства, до незаконних дій причетний ексочільник одного з департаментів Міноборони. Йому оголосили підозру. За даними УП, мова йде про Богдана Хмельницького, який очолював посаду директора департаменту закупівель Міноборони. Це його 5 підозра.

Які порушення були виявлені?

Навесні 2022 року він уклав угоду з приватною компанією на постачання харчових продуктів для ЗСУ, при цьому штучно завищивши ціни на продукцію на 41% та на її доставку — на 221%. За матеріалами справи, посадовець Міноборони не здійснив належну перевірку обґрунтованості зазначених сум і не погодив укладання контракту з профільними підрозділами оборонного відомства. Це призвело до бюджетних збитків в особливо великих розмірах.

Наразі вирішується питання про обрання йому запобіжного заходу. Зловмиснику загрожує до 12 років ув’язнення з конфіскацією майна.

Що відомо про закупівлі Міноборони?

Нагадаємо: 21 січня 2023 року видання ZN.ua повідомило, що Міноборони закуповує харчі для військовослужбовців дорожче у два-три рази, ніж у магазинах Києва. Грудневу угоду з “Актив компані” від імені міністерства підписав Богдан Хмельницький, який фігурував у справі про розкрадання 580 тисяч доларів під час закупівлі військової амуніції.

Особливого розголосу набула інформація про “курячі яйця за 17 гривень”: у розслідуванні журналістів йшлося про ціну за штуку, хоча в документі фігурувала також ціна за 100 грамів. Міноборони назвало інформацію про задорогі харчі введенням в оману та маніпуляцією та обіцяло звернутися до СБУ, а міністр оборони Олексій Резніков відкинув звинувачення до Міноборони.

Пізніше в інтерв’ю “Українській правді” Резніков визнав, що був занадто емоційний та обіцяв ретельно перевірити всі факти, виявлені журналістами. Заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов подав у відставку і був звільнений 24 січня на фоні скандалу через закупівлі за завищеними цінами продуктів для військових. Було звільнено і Богдана Хмельницького з посади директора департаменту закупівель Міністерства оборони, про що стало відомо 25 січня.

Ціни на нафту майже не змінилися у п’ятницю, оскільки побоювання щодо впливу мит на попит на паливо в світі балансує загроза зі зривом постачання нафти з Росії. Про це повідомляє агентство Reuters.

Які зміни відбулися на ринку?

Ф’ючерси на нафту Brent піднялися на 4 центи, або 0,06%, до $71,74 за барель. Американська нафта West Texas Intermediate (WTI) зросла на 1 цент, або 0,01%, до $69,27. Попри це, ціни на Brent мають зрости на 4,9% за підсумками тижня, а WTI — на 6,4%, після того, як президент США Дональд Трамп на початку тижня погрозив ввести тарифи на покупців російської нафти, зокрема Китай і Індію, щоб змусити Росію припинити війну проти України.

Які наслідки нових мит?

Однак у п’ятницю інвестори більше зосередилися на нових, здебільшого підвищених, митах, які США введуть з 1 серпня. Трамп підписав указ у четвер про введення тарифів від 10% до 41% на імпорт з десятків країн і зарубіжних територій, зокрема з Канади, Індії та Тайваню, які не змогли укласти торгові угоди до його дедлайну 1 серпня. Деякі аналітики попереджають, що ці збори обмежать економічне зростання, підвищивши ціни, що може вплинути на споживання нафти.

У четвер з’явилися ознаки того, що наявні тарифи вже підвищують ціни в США, найбільшій економіці світу і найбільшому споживачеві нафти. Інфляція в США зросла в червні через підвищення цін на імпортовані товари, такі як меблі та рекреаційні продукти. Це підтримує думку, що тиск на ціни збільшуватиметься у другій половині року, що затримає Федеральний резерв від зниження процентних ставок принаймні до жовтня.

Утримання процентних ставок також вплине на нафту, оскільки високі витрати на позики можуть обмежити економічне зростання. Одночасно погрози Трампа щодо введення 100%-их додаткових тарифів на покупців російської нафти підтримали ціни через побоювання, що це порушить потоки нафти і зменшить кількість нафти на ринку.

Аналізатори JP Morgan заявили в нотатці у четвер, що попередження Трампа щодо можливих санкцій проти Китаю та Індії через їх продовження купівлі російської нафти ставить під загрозу 2,75 мільйона барелів нафти, що експортуються Росією морським шляхом. Ці дві країни є другими та третіми найбільшими споживачами нафти у світі.

“Адміністрація Трампа, як і його попередники, ймовірно, зрозуміє, що санкціонувати другого найбільшого експортера нафти у світі буде неможливо без різкого підвищення цін на нафту”, — зазначили аналітики, маючи на увазі Росію.

Нагадаємо: Дональд Трамп описав Росію та Індію як “мертві економіки” і заявив, що США “займаються дуже малою кількістю бізнесу” з азійською країною, оскільки дві сторони зійшлися у глухому куті через погрозу введення 25% мита на індійські товари.