Що змінилося в реєстрації ФОП?

Модернізація Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дозволила повністю автоматизувати процеси реєстрації, внесення змін та закриття ФОП. Сервісом скористалися 1 686 531 громадян. Про це інформує Міністерство юстиції України.

Міністерство зазначає, що продовжує цифровізувати сервіси для підприємців. “Завдяки послідовній модернізації Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вдалося повністю автоматизувати процеси реєстрації, внесення змін та закриття ФОП”, – говориться у повідомленні.

Як українці користуються новими послугами?

Послуги для ФОП реалізовані на Порталі Дія. “Сьогодні українці можуть відкрити власну справу, змінити дані чи закрити ФОП без участі державного реєстратора — лише за кілька хвилин онлайн”, – зазначає міністерство. Загалом від початку роботи сервісу послугами скористалися 1 686 531 громадян. Серед них:

• 913 546 — відкриття ФОП;
• 362 848 — внесення змін;
• 410 137 — закриття ФОП.

“Автоматизація цих процесів — ще один крок Мін’юсту до створення сучасної, зручної та прозорої системи державних сервісів для бізнесу”, – говориться у повідомленні.

Які плани на майбутнє?

“Ми продовжуємо робити державні сервіси доступними для кожного. Відкриття, внесення змін або закриття власної справи сьогодні займає лише кілька хвилин — без черг, паперів та зайвих процедур”, — зазначила заступниця Міністра юстиції з питань цифрової трансформації Ольга Рябуха. “Це — приклад того, як цифрові технології вже сьогодні змінюють взаємодію громадян і держави”, — додала вона.

Послугу реалізовано Міністерством юстиції України у співпраці з Міністерством цифрової трансформації України в межах програми EGAP, що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Швейцарії.

Нагадаємо: Раніше на порталі “Дія” можна протестувати нову категорію міжнародного Реєстру збитків для підприємців, які втратили бізнес через війну. Нацбанк звернувся до Мінцифри з пропозицією змінити процедуру припинення діяльності ФОП, щоб унеможливити використання ФОПів у схемах із “дропами”. За 9 місяців 2025 року 1 648 фопів зареєстрували іноземці в Україні. Це на 10% менше, ніж за той самий період торік.

НАБУ та САП викрили заступницю генерального директора філії “Атоменергомаш” АТ “НАЕК “Енергоатом” на проханні та одержанні неправомірної вигоди від представника підрядної компанії. Про це повідомляють пресслужба НАБУ та САП.

Яка сума неправомірної вигоди?

За даними слідства, посадовиця прохала від представника приватного товариства щомісячні “відсотки” за забезпечення своєчасної оплати виконаних робіт за договорами підряду та неперешкоджання виконанню договірних зобов’язань. Сума “винагороди” становила від 10% до 15% від вартості робіт.

Коли було зафіксовано правопорушення?

У червні-листопаді 2025 року службовиця одержала неправомірну вигоду на загальну суму близько 1,67 млн грн (40,2 тисячі доларів). Загальний розмір неправомірної вигоди, яку вона вимагала, становив понад 6,6 млн грн. Наразі заступницю генерального директора затримано в порядку. Досудове розслідування триває.

Нагадаємо: 4 листопада в одній із філій відокремлених підрозділів “Енергоатому” проводилися слідчі дії у корупційній справі.

За жовтень на спецрахунок для потреб оборони надійшло понад 34,3 млрд грн, а всього, з початку повномасштабного вторгнення – 120,6 млрд грн. Про це повідомив Національний банк України.

Кошти на спецрахунок надсилали громадяни, підприємства України та міжнародна спільнота багатьох країн світу. В іноземній валюті (долари США, євро, фунти стерлінгів, канадські долари, юані женьміньбі, єни, швейцарські франки, злоті, австралійські долари) надійшло понад 99 млрд грн в еквіваленті.

Скільки коштів перераховано зі спецрахунку?

З початку повномасштабного вторгнення НБУ перерахував зі спецрахунку понад 86,8 млрд грн, у жовтні 2025 року – майже 4,6 млрд грн.

Зокрема:

• Національній гвардії України – понад 1 649 млн грн;
• Національній поліції України – 1 650 млн грн;
• Міністерству оборони України – понад 39 069 млн грн;
• Державній прикордонній службі України – 999,5 млн грн;
• Державній службі спеціального зв’язку та захисту інформації України – понад 8 181 млн грн;
• Державній службі України з надзвичайних ситуацій – понад 156,2 млн грн;
• Раді національної безпеки і оборони України – майже 100,9 млн грн;
• Державній спеціальній службі транспорту – понад 233 млн грн;
• Службі безпеки України – понад 784,1 млн грн;
• військовим частинам – понад 286,9 млн грн;
• Головному управлінню розвідки України – понад 1 491 млн грн;
• Агенції оборонних закупівель – понад 31 500 млн грн;
• на потреби оборонної роботи обласних військових адміністрацій – понад 643,7 млн грн.

Нагадаємо: Нацбанк очікує, що обсяги міжнародної допомоги будуть достатніми для беземісійного фінансування дефіциту бюджету України.

Станом на 5 листопада офіційний курс долара щодо гривні збільшився на 3 копійки, а євро зменшився на 9 копійок. Про це свідчать дані minfin.com.ua.

Офіційний курс долара встановлено на рівні 42,07 грн, євро – 48,33 грн (на 4 листопада долар – 42,04 грн, євро – 48,42 грн).

Який курс долара на чорному ринку?

На 10:00 курс долара проти гривні на чорному ринку становив 42,00 – 42,10 грн. Євро – 48,50 і 48,70 грн.

Які середні курси валют у банках?

Середні курси валют у касах банків були такими:

• Долар США – 41,80 – 42,25 грн (курс на 4 листопада – 41,80 – 42,22 грн);
• Євро – 48,10 – 48,80 грн (курс на 4 листопада – 48,17 – 48,80 грн).

У розрізі банків готівкові курси долара такі:

• ПриватБанк – 41,65 – 42,25 грн;
• Ощадбанк – 41,85 – 42,30 грн;
• Укрсиббанк – 41,75 – 42,30 грн;
• ПУМБ – 41,80 – 42,40 грн;
• Райффайзен – 41,90 – 42,23 грн.

Крім того, готівкові курси євро встановили на такому рівні:

• ПриватБанк – 47,75 – 48,75 грн;
• Ощадбанк – 48,25 – 48,90 грн;
• Укрсиббанк – 47,90 – 48,80 грн;
• ПУМБ – 48,30 – 49,00 грн;
• Райффайзен – 48,00 – 48,56 грн.

Член наглядової ради Укрзалізниці Сергій Лещенко попередив про критичну нестачу коштів на покриття збитків УЗ від пасажирських перевезень і закликав державу до негайних дій. Про це він заявив під час виступу у Верховній Раді.

“Рятуйте залізницю – вона всім нам ще знадобиться. Внутрішні резерви для компенсації збитків від пасажирських перевезень вичерпані: або всі разом почнемо діяти, або втратимо компанію”, – зазначив він.

Які причини збитків Укрзалізниці?

За словами Лещенка, роками збитки пасажирських перевезень покривалися коштом вантажних. Але після початку повномасштабного вторгнення ця система зламалася. За 2021-2025 роки обсяг вантажних перевезень скоротився на 49% і швидкого відновлення не прогнозується. Цього року, зокрема, зупинилася остання шахта Донеччини, а гірничо-збагачувальні комбінати зупиняються через війну.

Так, чистий збиток УЗ за 9 місяців становив 7,1 млрд грн. Збитки пасажирських перевезень у 2024 році – 18 млрд грн.

Які кроки пропонує Лещенко?

Щоб стабілізувати ситуацію, він пропонує пакет кроків: внутрішня оптимізація, зокрема продаж металобрухту – очікувано до 10 млрд грн. Компенсація з держбюджету збитків пасажирських перевезень – 16 млрд грн. Крім того, він заявив про намір поступової індексації вантажних тарифів у два етапи – спочатку +27%, потім +11%. З урахуванням зростання цін виробників це може дати близько 22 млрд грн.

Нагадаємо: АТ Укрзалізниця цього року для стабілізації фінансового стану уряд вже виділив 13 млрд грн з резервного фонду, на наступний рік у бюджеті передбачено близько 16 млрд грн.