Внаслідок вибуху на електропідстанції у тимчасово окупованому Бердянську на Запоріжжі виведено з ладу підстанцію, що постачала електроенергію на підприємство з ремонту російської військової техніки. Про це, посилаючись на джерела у спецслужбах, пише “Суспільне. Запоріжжя”.

Як повідомляє видання, вибух на електропідстанції стався ввечері 3 серпня. У результаті вибуху та пожежі на трансформаторах виведено з ладу підстанцію.

Що сталося після вибуху?

Зазначається, що після окупації міста російські військові перетворили цехи заводу “Бердянські жниварки” на велику ремонтну базу та склад зберігання військової техніки, зброї та розміщення особового складу армії РФ. “Першими про потужний вибух написали місцеві мешканці у соцмережах. Пізніше очевидці поширили у пабліках відео та інформацію про те, що з невідомих причин загорілася одна з підстанцій міста, через що на деяких прилеглих вулицях зникла електроенергія”, — зазначено у повідомленні.

Які наслідки вибуху?

Остаточні наслідки вибуху та розмір завданої шкоди уточнюються. “Суспільне” також пише, що 2 серпня Сили оборони завдали удар по російських військових об’єктах на тимчасово окупованій території Запорізької області. У результаті знищено зенітний ракетний комплекс С-300 російських військ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що росіяни продовжують вивозити з України награбоване зерно, використовуючи порт тимчасово окупованого Бердянська на Запоріжжі. Також повідомлялося, що в окупованому Скадовську росіяни збираються нарощувати потужності з перевалки вантажів. 27 жовтня минулого року у тимчасово окупованому Бердянську (Запорізька область) був підірваний залізничний міст.

Президент Аргентини Хав’єр Мілей наклав вето на підвищення пенсій та законопроєкт, що посилює захист осіб з інвалідністю, які були ухвалені законодавцями в липні. Про це повідомляє агентство Reuters.

Чому президент наклав вето?

За словами президента Аргентини, ці рішення ставлять під загрозу фіскальну стабільність. Рішення накласти вето на законопроєкти було анонсоване Мілеєм ще місяць тому, хоча Конгрес, де у президента-лібертаріанця немає більшості, може скасувати це вето.

Які наслідки для економіки?

Вето було накладено менш ніж за три місяці до парламентських виборів в Аргентині, які вважаються індикатором підтримки уряду Мілея, котрий зміг знизити тризначну річну інфляцію, але його політика жорсткої економії мала соціальний вплив.

Після публікації указу з вето пресслужба президента Аргентини заявила, що законопроєкти були ухвалені Конгресом безвідповідально, без визначення джерел фінансування. “Президент вважає за краще говорити неприємну правду, аніж повторювати комфортні брехні: грошей немає”, – йдеться в заяві.

Читайте також: Економіст із бензопилою. Як новий президент Аргентини виводитиме країну з кризи?

Нагадаємо: Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% уперше за п’ять років – це перемога для лібертаріанського президента Хав’єра Мілея в його боротьбі з хронічним зростанням цін у країні.

Компанія МХП закрила угоду щодо придбання понад 92% статутного капіталу компанії Grupo UVESA, яка виробляє м’ясо птиці та свинини в Іспанії. Про це йдеться у повідомленні на сайті МХП.

Grupo UVESA – один з лідерів сфери виробництва м’яса птиці та свинини в Іспанії з вертикально інтегрованою структурою, говориться у повідомленні.

Коли завершилася угода?

“Закриття угоди стало можливим після завершення періоду приєднання до Договору купівлі-продажу акцій (SPA), підписаного у березні 2025 року, а також після отримання всіх необхідних дозволів регуляторних органів”, – зазначає пресслужба МХП.

Зокрема, МХП отримала схвалення від антимонопольних органів України, Іспанії, Саудівської Аравії, Сербії, Чорногорії, Косова, а також дозвіл на концентрацію та погодження щодо іноземних субсидій з боку Європейської комісії.

Які плани у МХП після угоди?

“Після цього угоду було офіційно завершено. Компанія стала власницею понад 92% акцій UVESA, здійснивши розрахунки з усіма продавцями. Відтепер МХП контролює основні процеси та операційну діяльність компанії”, – говориться у повідомленні.

Як зазначив Юрій Косюк, засновник та CEO МХП, компанія переходить до етапу інтеграції UVESA і буде масштабувати бізнес, впроваджувати інновації, підвищувати операційну ефективність і виходячи на нові ринки. Компанії також досліджуватимуть нові можливості для експорту та розширення своєї присутності на ринках Європи та Близького Сходу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що агрохолдинг МХП Юрія Косюка завершив період приєднання в межах Договору купівлі-продажу акцій (SPA) з акціонерами одного з найбільших виробників м’яса птиці в Іспанії Grupo UVESA.

Компанія повідомила, що умови договору залишаються незмінними, включаючи фіксовану ціну придбання у розмірі 225 євро за акцію та додаткову умовну винагороду до 21,43 євро за акцію. Розрахунок пройде грошовими коштами під час закриття угоди та забезпечений банківською гарантією на першу вимогу.

У березні компанія МХП підписала угоду про купівлю-продаж акцій з акціонерами, які представляють понад 41% акціонерного капіталу однієї з провідних іспанських компаній UVESA.

Іран запропонував прибрати чотири нулі з ріала після десятиліть інфляції та економічних труднощів, які знизили вартість валюти. Про це повідомляє газета Financial Times. Економічний комітет парламенту схвалив загальні положення урядового законопроекту про деномінацію ріала в неділю.

Яка нова структура валюти?

Шамседдін Хоссейні, голова комітету, сказав, що нова валюта залишатиметься ріалом, причому один його підрозділ буде дорівнювати 10 000 ріалів у поточному вимірі. Запропоноване скорочення цифр спрямоване на спрощення фінансових розрахунків і бухгалтерії, а також зниження витрат на друк банкнот.

Що вплинуло на девальвацію ріала?

Валюта Ірану зазнала значної девальвації через міжнародні санкції, які ізолювали країну від світової банківської системи і обмежили її економіку. Ріал ще більше ослаб проти долара в останні дні на тлі політичної невизначеності після 12-денного конфлікту між Ізраїлем і Іраном у червні.

Іран розглядає реформу валюти з 1990-х років. Законопроект має бути офіційно поданий до парламенту для затвердження і в кінцевому підсумку потребуватиме схвалення Ради вартових — конституційного органу, який перевіряє нове законодавство, щоб стати законом.

Джафар Гадері, віце-голова комітету, сказав на минулому тижні, що видалення нулів не вплине на інфляцію, але може знизити витрати на операції.

Іран не є єдиною країною, що розглядає валютні реформи. Протягом останніх 25 років країни, такі як Туреччина, Румунія та Замбія, позбулися нулів своїх валют після хвиль інфляції, які змусили громадян носити великі суми банкнот для щоденних транзакцій.

Окрім інфляції, інші проблеми, з якими стикається іранська економіка, включають надмірну залежність від доходів від нафти та субсидій, хронічне погане управління та кумівство, яке пов’язане з політично з’єднаними елітами. Санкції на банківську сферу та експорт нафти обмежують доходи та зменшують іноземні інвестиції. Економісти кажуть, що Ірану важко змінити економічну ситуацію без полегшення санкцій.

Читайте також: “Обложена фортеця”: як економіка Ірану працює в умовах 40-річних санкцій

Від початку року на Prozorro.Продажі відбулося понад 14,3 тис. онлайн-аукціонів, за результатом яких організатори отримали понад 5,71 млрд гривень. Така статистика міститься у публікації на Facebook-сторінці Prozorro.Продажі.

Які аукціони принесли найбільший дохід?

За обсягом доходу найбільший обсяг від продажу та оренди земельних ділянок – 1,84 млрд грн. На другому місці – приватизація державного та комунального майна, яка принесла 1,31 млрд грн. На третій позиції – аукціони в межах справ про банкрутство, це 821,4 млн грн. Продажі майна та активів принесли організаторам 702,2 млн грн, а комерційний продаж – 334,5 млн грн.

Скільки аукціонів ще в процесі?

“Ще майже 2,5 тис. онлайн-аукціонів перебувають у статусі закриття угоди та потенційно можуть принести організаторам понад 3 млрд гривень”, – говориться у повідомленні. Станом на 4 серпня в системі Prozorro.Продажі оголошено понад 7,2 тис. онлайн-аукціонів, зазначено у публікації Facebook-сторінці Prozorro.Продажі.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що понад 1 млрд грн з ПДВ сплачено за користування державними сільськогосподарськими землями аграрії, які отримали ділянки в суборенду через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі. Також раніше повідомлялося, що ДП “Гарантований покупець” вперше оголосило онлайн-аукціон з розподілу квоти підтримки підприємств, що виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. Крім того, Фонд держмайна разом із АТ “Prozorro.Продажі” посилюють співпрацю і разом розробляють маркетингову стратегію для ефективної великої приватизації.