Офіс генерального прокурора зареєстрував кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення очільника Енергетичної митниці Держмитслужби Анатолія Комара. Про це генеральний прокурор Руслан Кравченко повідомив у коментарі Радіо Свобода. За його словами, справу відкрито за ст. 368-5 Кримінального кодексу України – незаконне збагачення. Кравченко додав, що провадження доручено Державному бюро розслідувань за підслідністю.

Які факти стали підставою для розслідування?

За даними редакції, ДБР уже звернулося до Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) з проханням провести моніторинг способу життя Анатолія Комара. “Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальну справу 2 серпня – наступного дня після виходу розслідування ‘Схем’ (Радіо Свобода) авторства Георгія Шабаєва, де йшлося про розкішний спосіб життя родини високопоставленого митника”, – говориться у повідомленні.

Які деталі розслідування відомі?

Зокрема, після початку повномасштабного вторгнення РФ родина збудувала маєток в елітному передмісті Києва вартістю 70 мільйонів гривень, сам митник пересувається на представницькому Mercedes S-class, його дочка здобуває платну освіту в Королівському коледжі в Лондоні. Анатолій Комар у коментарі ‘Схемам’ заявив, що будинок звели нібито не для нього, навчання дочки оплачує її неназваний хрещений батько. Але відмовився відповісти на детальні запитання редакції про походження грошей на елітне майно в родині, заявивши, що вони ‘не стосуються його професійної діяльності’.

Нагадаємо: У публікації ‘Схем’ (Радіо Свобода) йшлося, що родина Анатолія Комара, який очолює Енергетичну митницю, звела маєток на 70 млн грн в елітному передмісті Києва, його донька навчається в Лондоні, сам він їздить на роботу на престижному Mercedes-Benz. ‘Схеми’ також пишуть про зв’язок Анатолія Комара із групою компаній VM Groupe. Цей паливний холдинг офіційно підозрюється у нанесенні двох мільярдів гривень збитків бюджету під час імпорту сировини для пального в Україну – шляхом махінацій з акцизними платежами на митниці.

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко доручила Міністерству фінансів, Держмитслужбі, Національному агентству з питань запобігання корупції та правоохоронним органам перевірити факти з журналістського розслідування ‘Схем’ про голову Енергетичної митниці Анатолія Комара. Очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара тимчасово відсторонено від виконання посадових обов’язків.

Внаслідок вибуху на електропідстанції у тимчасово окупованому Бердянську на Запоріжжі виведено з ладу підстанцію, що постачала електроенергію на підприємство з ремонту російської військової техніки. Про це, посилаючись на джерела у спецслужбах, пише “Суспільне. Запоріжжя”.

Як повідомляє видання, вибух на електропідстанції стався ввечері 3 серпня. У результаті вибуху та пожежі на трансформаторах виведено з ладу підстанцію.

Що сталося після вибуху?

Зазначається, що після окупації міста російські військові перетворили цехи заводу “Бердянські жниварки” на велику ремонтну базу та склад зберігання військової техніки, зброї та розміщення особового складу армії РФ. “Першими про потужний вибух написали місцеві мешканці у соцмережах. Пізніше очевидці поширили у пабліках відео та інформацію про те, що з невідомих причин загорілася одна з підстанцій міста, через що на деяких прилеглих вулицях зникла електроенергія”, — зазначено у повідомленні.

Які наслідки вибуху?

Остаточні наслідки вибуху та розмір завданої шкоди уточнюються. “Суспільне” також пише, що 2 серпня Сили оборони завдали удар по російських військових об’єктах на тимчасово окупованій території Запорізької області. У результаті знищено зенітний ракетний комплекс С-300 російських військ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що росіяни продовжують вивозити з України награбоване зерно, використовуючи порт тимчасово окупованого Бердянська на Запоріжжі. Також повідомлялося, що в окупованому Скадовську росіяни збираються нарощувати потужності з перевалки вантажів. 27 жовтня минулого року у тимчасово окупованому Бердянську (Запорізька область) був підірваний залізничний міст.

Президент Аргентини Хав’єр Мілей наклав вето на підвищення пенсій та законопроєкт, що посилює захист осіб з інвалідністю, які були ухвалені законодавцями в липні. Про це повідомляє агентство Reuters.

Чому президент наклав вето?

За словами президента Аргентини, ці рішення ставлять під загрозу фіскальну стабільність. Рішення накласти вето на законопроєкти було анонсоване Мілеєм ще місяць тому, хоча Конгрес, де у президента-лібертаріанця немає більшості, може скасувати це вето.

Які наслідки для економіки?

Вето було накладено менш ніж за три місяці до парламентських виборів в Аргентині, які вважаються індикатором підтримки уряду Мілея, котрий зміг знизити тризначну річну інфляцію, але його політика жорсткої економії мала соціальний вплив.

Після публікації указу з вето пресслужба президента Аргентини заявила, що законопроєкти були ухвалені Конгресом безвідповідально, без визначення джерел фінансування. “Президент вважає за краще говорити неприємну правду, аніж повторювати комфортні брехні: грошей немає”, – йдеться в заяві.

Читайте також: Економіст із бензопилою. Як новий президент Аргентини виводитиме країну з кризи?

Нагадаємо: Щомісячний рівень інфляції в Аргентині впав нижче 2% уперше за п’ять років – це перемога для лібертаріанського президента Хав’єра Мілея в його боротьбі з хронічним зростанням цін у країні.

Компанія МХП закрила угоду щодо придбання понад 92% статутного капіталу компанії Grupo UVESA, яка виробляє м’ясо птиці та свинини в Іспанії. Про це йдеться у повідомленні на сайті МХП.

Grupo UVESA – один з лідерів сфери виробництва м’яса птиці та свинини в Іспанії з вертикально інтегрованою структурою, говориться у повідомленні.

Коли завершилася угода?

“Закриття угоди стало можливим після завершення періоду приєднання до Договору купівлі-продажу акцій (SPA), підписаного у березні 2025 року, а також після отримання всіх необхідних дозволів регуляторних органів”, – зазначає пресслужба МХП.

Зокрема, МХП отримала схвалення від антимонопольних органів України, Іспанії, Саудівської Аравії, Сербії, Чорногорії, Косова, а також дозвіл на концентрацію та погодження щодо іноземних субсидій з боку Європейської комісії.

Які плани у МХП після угоди?

“Після цього угоду було офіційно завершено. Компанія стала власницею понад 92% акцій UVESA, здійснивши розрахунки з усіма продавцями. Відтепер МХП контролює основні процеси та операційну діяльність компанії”, – говориться у повідомленні.

Як зазначив Юрій Косюк, засновник та CEO МХП, компанія переходить до етапу інтеграції UVESA і буде масштабувати бізнес, впроваджувати інновації, підвищувати операційну ефективність і виходячи на нові ринки. Компанії також досліджуватимуть нові можливості для експорту та розширення своєї присутності на ринках Європи та Близького Сходу.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що агрохолдинг МХП Юрія Косюка завершив період приєднання в межах Договору купівлі-продажу акцій (SPA) з акціонерами одного з найбільших виробників м’яса птиці в Іспанії Grupo UVESA.

Компанія повідомила, що умови договору залишаються незмінними, включаючи фіксовану ціну придбання у розмірі 225 євро за акцію та додаткову умовну винагороду до 21,43 євро за акцію. Розрахунок пройде грошовими коштами під час закриття угоди та забезпечений банківською гарантією на першу вимогу.

У березні компанія МХП підписала угоду про купівлю-продаж акцій з акціонерами, які представляють понад 41% акціонерного капіталу однієї з провідних іспанських компаній UVESA.

Іран запропонував прибрати чотири нулі з ріала після десятиліть інфляції та економічних труднощів, які знизили вартість валюти. Про це повідомляє газета Financial Times. Економічний комітет парламенту схвалив загальні положення урядового законопроекту про деномінацію ріала в неділю.

Яка нова структура валюти?

Шамседдін Хоссейні, голова комітету, сказав, що нова валюта залишатиметься ріалом, причому один його підрозділ буде дорівнювати 10 000 ріалів у поточному вимірі. Запропоноване скорочення цифр спрямоване на спрощення фінансових розрахунків і бухгалтерії, а також зниження витрат на друк банкнот.

Що вплинуло на девальвацію ріала?

Валюта Ірану зазнала значної девальвації через міжнародні санкції, які ізолювали країну від світової банківської системи і обмежили її економіку. Ріал ще більше ослаб проти долара в останні дні на тлі політичної невизначеності після 12-денного конфлікту між Ізраїлем і Іраном у червні.

Іран розглядає реформу валюти з 1990-х років. Законопроект має бути офіційно поданий до парламенту для затвердження і в кінцевому підсумку потребуватиме схвалення Ради вартових — конституційного органу, який перевіряє нове законодавство, щоб стати законом.

Джафар Гадері, віце-голова комітету, сказав на минулому тижні, що видалення нулів не вплине на інфляцію, але може знизити витрати на операції.

Іран не є єдиною країною, що розглядає валютні реформи. Протягом останніх 25 років країни, такі як Туреччина, Румунія та Замбія, позбулися нулів своїх валют після хвиль інфляції, які змусили громадян носити великі суми банкнот для щоденних транзакцій.

Окрім інфляції, інші проблеми, з якими стикається іранська економіка, включають надмірну залежність від доходів від нафти та субсидій, хронічне погане управління та кумівство, яке пов’язане з політично з’єднаними елітами. Санкції на банківську сферу та експорт нафти обмежують доходи та зменшують іноземні інвестиції. Економісти кажуть, що Ірану важко змінити економічну ситуацію без полегшення санкцій.

Читайте також: “Обложена фортеця”: як економіка Ірану працює в умовах 40-річних санкцій