Індустріальний парк “МаʼРижани” подвоїть переробку коноплі

Індустріальний парк “МаʼРижани” має намір подвоїти переробку промислової коноплі до 20 тисяч тонн на рік. Про це у Facebook написав заступник голови економічного комітету Верховної Ради Дмитро Кисилевський.

“У планах “МаʼРижан” вже незабаром довести площу посівів до 4 тис га. Це дозволить довести переробку до 20 тисяч тонн на рік. На поточному етапі потужності переробки агросировини складають понад 10 тис тон на рік”, – зазначив він.

Яка площа полів навколо індустріального парку?

За його словами, у радіусі 20 кілометрів навколо індустріального парку “МаʼРижани” розташовані поля загальною площею понад 1600 га. Індустріальний парк має достатньо вільної площі для розміщення наступних етапів поглибленої переробки промислових конопель.

Коли розпочнеться збирання нового урожаю?

Кисилевський повідомив, що на Житомирщині стартувало збирання нового урожаю промислової коноплі. І наразі спеціальні бельгійські комбайни зрізають стебла конопель висотою 2-3 метри і впорядковано вкладають їх на землю для подальшої мацерації. Цей процес триває кілька тижнів і стебло зі стану соломи перетворюється на тресту і тоді – тюкується. Тоді сировину доставляють на переробку в індустріальний парк, де нещодавно запрацював новий завод з випуску довгого волокна для потреб текстильної промисловості.

“Суміжні продукти переробки – коротке волокно та костриця – знайдуть своє застосування у нетканих матеріалах (тепло- та шумоізоляція), папері, будівельних блоках, ДСП та біопластику”, – зазначає заступник голови комітету.

“Столітні традиції українського коноплярства відроджуються після десятиліть забуття і заборони. Вона була скасована Верховною Радою у грудні 2023 року і вже маємо перші наочні результати”, – пише Кисилевський.

За його словами, зараз індустріальний парк активно переконує фермерів Житомирщини укладати довгострокові контракти з українським замовником по цій культурі. При чому конопляне волокно попит на світовому ринку зростає.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що в Україні у 2025 році планують засіяти 8000 га промислової коноплі. При цьому 11 приватних агропідприємств займаються вирощуванням насіннєвого матеріалу конопель. Також повідомлялося, що група “Текстиль-Контакт” відмовилася від участі в створенні центру вирощування та перероблення промислових конопель в індустріальному парку Hempy UA в Рівненській області. Власник ТК-Груп Олександр Соколовський пояснив, що він був серед співзасновників індустріального парку Hempy UA, але вийшов із проєкту, тому що “потрібні й великі гроші, й багато часу”.

Раніше у колонці для ЕП зазначив, що ухвалений закон щодо державного регулювання обігу рослин роду коноплі підвищив допустимий рівень ТГК в промислових коноплях з 0,08% до 0,2% з перспективою досягнення 0,3% у 2027 році. І дерегуляція галузі може стати потужним драйвером економічного зростання, адже світовий ринок конопель стрімко розширюється.

Експорт газу

У січні-липні 2025 року “Газпром” поставив своїм європейським клієнтам лише 9,93 млрд кубометрів газу, що майже вдвічі менше, ніж за той самий період минулого року (18,3 млрд кубометрів). Про це повідомляє російське видання The Moscow Times.

Чому зменшився експорт газу?

Це сталося через втрату транзиту через Україну, а також через недостатність потужностей “Турецького потоку”, єдиного чинного газопроводу, що постачає газ до ЄС. За прогнозами, якщо темпи експорту збережуться, до кінця року “Газпром” може експортувати в Європу лише близько 17 млрд кубометрів газу, що стане новим антирекордом для компанії з 1970-х років.

Які наслідки для виробництва газу?

Порівняно з піковими обсягами експорту, які сягали 170-180 млрд кубометрів на рік до 2019 року, тепер ці цифри зменшилися в десятки разів. Від початку 2025 року Росія втратила транзит через Україну, і хоча обсяги поставок через “Турецький потік” зросли на 7% порівняно з попереднім роком, цього не вистачило, щоб компенсувати втрату потужностей українських газопроводів, здатних перекачувати понад 140 млрд кубометрів газу на рік.

З урахуванням таких обставин “Газпром” був змушений скоротити видобуток газу. За даними Росстату, у першій половині 2025 року виробництво газу в Росії зменшилося на 3,2% порівняно з минулим роком, а видобуток скрапленого природного газу (СПГ) – на 5,2%. У 2024 році “Газпром” видобув 416,19 млрд кубометрів газу, з яких тільки 355,23 млрд було продано на зовнішні та внутрішні ринки. Це означає, що у компанії залишилося близько 60 млрд кубометрів газу, які не були реалізовані.

Читайте також: Нульовий транзит: чи готова Україна зупинити транспортування російського газу

Нагадаємо: Вранці 1 січня 2025 року Україна припинила транзит російського газу. Газотранспортна система працює в режимі без транзиту.

Анатолія Комара відсторонено від посади митниці

Очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара тимчасово відсторонено від виконання посадових обов’язків. Про це повідомила Державна митна служба.

Держмитслужба відкрила дисциплінарне провадження щодо Комара. Сталося це на виконання доручення керівництва держави перевірити факти, які викладені в журналістському розслідуванні “Схем”.

Що виявили журналісти?

Нагадаємо: У журналістському матеріалі “Схем” (Радіо Свобода) йшлося, що родина Анатолія Комара, який очолює Енергетичну митницю, звела маєток на 70 млн грн в елітному передмісті Києва, його донька навчається в Лондоні, сам він їздить на роботу на престижному Mercedes-Benz.

“Схеми” також встановили зв’язок Анатолія Комара із групою компаній VM Groupe. Цей паливний холдинг офіційно підозрюється у нанесенні двох мільярдів гривень збитків бюджету під час імпорту сировини для пального в Україну – шляхом махінацій з акцизними платежами на митниці.

Які дії вживаються?

Після журналістського розслідування прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко доручила Міністерству фінансів, Держмитслужбі, Національному агентству з питань запобігання корупції та правоохоронним органам перевірити факти про голову Енергетичної митниці Анатолія Комара, викладені у “Схемах”.

Курс євро до гривні зріс до 48,34 грн 5 серпня

Офіційний курс євро до гривні у вівторок 5 серпня збільшиться на 70 копійок до 48,34 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на вівторок 5 серпня.

Своєю чергою, курс долара збільшиться на 3 копійки. Офіційні курси на вівторок 5 серпня встановлено на такому рівні:

  • 1 долар США – 41,79 грн (41,76 грн станом на 4 серпня);
  • 1 євро – 48,34 грн (47,64 грн станом на 4 серпня).

Що відбувається з курсом євро?

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Аграрії сплатили понад 1 млрд грн за державні землі

Понад 1 млрд грн з ПДВ сплачено за користування державними сільськогосподарськими землями. Ці кошти сплатили аграрії, які отримали ділянки в суборенду через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі. Про це повідомили в “Земельному банку”.

Які результати проєкту “Земельний банк”?

З моменту запуску проєкту “Земельний банк” на торги було виставлено 66 442 гектарів державних сільськогосподарських земель у 19 регіонах України. З них понад 51 731 гектар уже передано в законне користування аграріям. Загалом ТОВ “Державний земельний банк” уклав 720 угод із переможцями аукціонів.

Які регіони стали лідерами за сплаченими коштами?

“1 мільярд гривень сплачених коштів за 10 місяців роботи — цей результат перевищив наші початкові очікування. Наразі понад 160 аграрних підприємств, 86,8% з яких — малий і середній агробізнес, законно обробляють державні землі. Багато з них вже почали збір першого врожаю на отриманих ділянках, що є гарним підтвердженням ефективності прозорої суборенди”, — зазначив генеральний директор ТОВ “Державний земельний банк” Ярослав Ярославський.

Лідерами за сумою сплачених коштів з ПДВ стали такі регіони: Кіровоградська область — 235,4 млн грн з ПДВ (46 укладених угод), Харківська область — 214,3 млн грн з ПДВ (233 укладених угод), Полтавська область — 105,7 млн грн з ПДВ (24 укладені угоди).

Нагадаємо: Під час інспектування земельних ділянок, отриманих в оренду, команда “Державного земельного банку” виявила їх самовільне використання сторонніми особами.