Очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара тимчасово відсторонено від виконання посадових обов’язків. Про це повідомила Державна митна служба.

Держмитслужба відкрила дисциплінарне провадження щодо Комара. Сталося це на виконання доручення керівництва держави перевірити факти, які викладені в журналістському розслідуванні “Схем”.

Що виявили журналісти?

Нагадаємо: У журналістському матеріалі “Схем” (Радіо Свобода) йшлося, що родина Анатолія Комара, який очолює Енергетичну митницю, звела маєток на 70 млн грн в елітному передмісті Києва, його донька навчається в Лондоні, сам він їздить на роботу на престижному Mercedes-Benz.

“Схеми” також встановили зв’язок Анатолія Комара із групою компаній VM Groupe. Цей паливний холдинг офіційно підозрюється у нанесенні двох мільярдів гривень збитків бюджету під час імпорту сировини для пального в Україну – шляхом махінацій з акцизними платежами на митниці.

Які дії вживаються?

Після журналістського розслідування прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко доручила Міністерству фінансів, Держмитслужбі, Національному агентству з питань запобігання корупції та правоохоронним органам перевірити факти про голову Енергетичної митниці Анатолія Комара, викладені у “Схемах”.

Офіційний курс євро до гривні у вівторок 5 серпня збільшиться на 70 копійок до 48,34 грн. Про це свідчить офіційний курс НБУ на вівторок 5 серпня.

Своєю чергою, курс долара збільшиться на 3 копійки. Офіційні курси на вівторок 5 серпня встановлено на такому рівні:

• 1 долар США – 41,79 грн (41,76 грн станом на 4 серпня);
• 1 євро – 48,34 грн (47,64 грн станом на 4 серпня).

Що відбувається з курсом євро?

Читайте також: Курс євро вже вище 50 гривень. Що відбувається?

Понад 1 млрд грн з ПДВ сплачено за користування державними сільськогосподарськими землями. Ці кошти сплатили аграрії, які отримали ділянки в суборенду через відкриті онлайн-аукціони в системі Prozorro.Продажі. Про це повідомили в “Земельному банку”.

Які результати проєкту “Земельний банк”?

З моменту запуску проєкту “Земельний банк” на торги було виставлено 66 442 гектарів державних сільськогосподарських земель у 19 регіонах України. З них понад 51 731 гектар уже передано в законне користування аграріям. Загалом ТОВ “Державний земельний банк” уклав 720 угод із переможцями аукціонів.

Які регіони стали лідерами за сплаченими коштами?

“1 мільярд гривень сплачених коштів за 10 місяців роботи — цей результат перевищив наші початкові очікування. Наразі понад 160 аграрних підприємств, 86,8% з яких — малий і середній агробізнес, законно обробляють державні землі. Багато з них вже почали збір першого врожаю на отриманих ділянках, що є гарним підтвердженням ефективності прозорої суборенди”, — зазначив генеральний директор ТОВ “Державний земельний банк” Ярослав Ярославський.

Лідерами за сумою сплачених коштів з ПДВ стали такі регіони: Кіровоградська область — 235,4 млн грн з ПДВ (46 укладених угод), Харківська область — 214,3 млн грн з ПДВ (233 укладених угод), Полтавська область — 105,7 млн грн з ПДВ (24 укладені угоди).

Нагадаємо: Під час інспектування земельних ділянок, отриманих в оренду, команда “Державного земельного банку” виявила їх самовільне використання сторонніми особами.

Рішення Нацкомісії регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про надання постачальникам права припинення постачання електроенергії вдарить по споживачам. Про це застерігає Асоціація міст України.

“Рішення Нацкомісії про надання постачальникам права припинення постачання електроенергії призведе до обмеження або припинення надання послуг водопостачання та водовідведення, яке у першу чергу відчують споживачі”, – говориться у повідомленні асоціації.

Які наслідки для водопостачання?

АМУ звернулася до НКРЕКП з проханням заборонити зупиняти постачання електричної енергії підприємствам водопровідно-каналізаційного господарства в правилах роздрібного ринку електричної енергії. Асоціація зазначає, що 5 серпня 2025 року на засідання НКРЕКП виноситься проєкт постанови “Про внесення змін до пункту 7.11 розділу VII Правил роздрібного ринку електричної енергії”.

Передбачається, що правила будуть доповнені новою нормою, що надає право постачальнику електричної енергії припиняти її постачання для непобутових споживачів у разі наявності у них заборгованості перед постачальником за договором про постачання електричної енергії та/або за договором про реструктуризацію заборгованості.

Чому виникають борги?

“Зважаючи на ‘заморожені’ з 2022 року тарифи на послуги водопостачання та водовідведення для побутових споживачів, ліцензіатам національного регулятора та заборгованість держави з компенсації різниці в тарифах, найбільшими боржниками за спожиту електроенергію та її розподіл є підприємства водопровідно-каналізаційного господарства”, – говориться у повідомленні.

“Крім цього, підприємства водопостачання, особливо в зоні активних бойових дій, змушені власним коштом відновлювати зруйновану та пошкоджену під час обстрілів інфраструктуру підприємств, а також мають велику заборгованість населення за спожиті послуги водопостачання та водовідведення”, – додають у асоціації.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що борги КП “Харківводоканал” перед оператором системи розподілу (ОСР) АТ “Харківобленерго”, що входить до АТ “Українські розподільчі мережі”, продовжують накопичуватися і сягнули приблизно 2 млрд грн.

Раніше повідомлялося, що оператор системи розподілу електроенергії АТ “Сумиобленерго” скасував рішення про припинення енергопостачання для комунального підприємства “Міськводоканал” Сумської міської ради. До того у “Сумиобленерго” погрожували припинити розподіл електроенергії до КП “Міськводоканал” Сумської міської ради на вимогу постачальника електроенергії в Сумській області. Там нагадали, що у випадку заборгованості постачальники мають право подати до оператора системи розподілу (тобто АТ “Сумиобленерго”) заявку на відключення боржників.

Єдиний майновий комплекс державного підприємства “Київський автомобільний ремонтний завод” продали на аукціоні за 123,3 млн грн. Про це у Facebook повідомляє Фонд державного майна України.

“Торги проходили в електронній торговій системі Prozorro.Продажі. У торгах за лот змагалося 4 учасники, що зумовило зростання вартості у 2,8 раза: від стартової ціни — понад 44,2 млн грн, до переможної — 123,3 млн грн. Покупець додатково має сплатити ПДВ у розмірі понад 24,6 млн грн, тож загальний економічний ефект може становити понад 147,9 млн грн”, – говориться у повідомленні.

Що включає об’єкт приватизації?

Після повної оплати лота з урахуванням ПДВ, новий власник отримає у власність об’єкт приватизації, який включає 71 одиницю нерухомого майна та інфраструктури, будівлі та споруди загальною площею 26 709,70 м², 4 земельні ділянки загальною площею 9,8168 га, розташовані у місті Києві та Київській області неподалік міста на шосе Столичне. Крім того, власник отримає 22 транспортних засоби 1974 – 2006 року випуску та 27 одиниць рухомого майна (обладнання, меблі, інвентар тощо).

Де розташований головний офіс?

Головний офіс ЄМК ДП “Київський автомобільний ремонтний завод” розташований в місті Київ, неподалік зі станцією метро “Берестейська” та парком Нивки, додають у ФДМУ.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Фонд державного майна України знову виставив на продаж Київський автомобільний ремонтний завод, призначивши аукціон на 4 серпня 2025 року. Але наприкінці травня ФДМУ повідомив, що “Київський автомобільний ремонтний завод” продали за 310 млн грн, зазначивши, що це у 3,5 раза більше від стартової ціни. “За право власності на об’єкт змагалися два інвестори, ціна зросла у 3,50 разів: з 88,485 млн гривень до переможної — 310 млн гривень. Додатково переможець має сплатити 62 млн гривень ПДВ. Тож загальний економічний ефект від приватизації об’єкта може становити 372 млн гривень”, – писав тоді Фонд держмайна.