Польща створить національну систему оборони від дронів

Польща планує створити національну систему оборони від дронів протягом кількох місяців, не чекаючи на застопорену ініціативу Європейського Союзу.

Міністерство оборони Польщі оголосить цього місяця про інвестиції в технології для виявлення, глушіння та нейтралізації ворожих безпілотників у рамках ширшої програми протиповітряної оборони. Про це сказав заступник міністра оборони Цезарій Томчик в інтерв’ю Bloomberg.

Які плани у Польщі щодо системи оборони?

“Ми погоджуємося з ідеєю посилення оборони неба над усім Європейським Союзом і готові розглянути зовнішні пропозиції чи рішення. Але ми надаємо пріоритет національним проєктам”, — сказав Томчик.

За словами чиновника, “стіна дронів” ЄС може “доповнити” польську систему в майбутньому. Він наголосив, що Польща має намір використовувати повною мірою зовнішні інструменти, якщо вони з’являться.

Заступник міністра оборони Польщі також повідомив, що для фінансування захисної системи країни планують використати нову програму оборонних позик ЄС SAFE, однак відмовився розкрити більше подробиць.

Коли запрацює нова система?

За даними видання, уряд у Варшаві хоче, щоб перші нові антидронові системи були введені в експлуатацію протягом трьох місяців після оголошення про ініціативу. Повне розгортання польської “стіни дронів” планують завершити протягом двох років.

“Зброя для боротьби з дронами має бути комплексною. Вона повинна складатися з різних датчиків та ефекторів, що працюють одночасно, спочатку виявляючи та ідентифікуючи об’єкти, а потім нейтралізуючи їх”, — додав Томчик.

Нагадаємо, раніше у ЄС заявили про намір створити “стіну безпілотників” на східному кордоні, у якій будуть використовуватися випробувані в Україні технології. Фокус також повідомляв, що під час саміту країн Європейського Союзу у Копенгагені політичні лідери не дійшли згоди щодо будівництва “стіни дронів”.

Чому рахунки за електроенергію в США зростають?

У США стрімко зростають рахунки за електроенергію, і багато американців звинувачують у цьому бум штучного інтелекту. Однак справжня причина криється не в дефіциті енергії — її в країні більш ніж достатньо — а в застарілій і неефективній системі ціноутворення.

Дві третини американців вважають, що ШІ вже підвищує їхні рахунки за світло, і більшість не готова платити більше ніж на $20 на місяць. І вони мають рацію у своїх побоюваннях. Запити нових дата-центрів виливають у своєрідний “податок на ШІ”, який лягає на плечі споживачів, пише Fast Company.

Як це відбувається?

У США не спостерігається нестачі електроенергії. “У нас надлишкові потужності 98% часу. Додаткові ресурси нам потрібні лише кілька годин на рік у моменти пікового попиту”, — заявив міністр енергетики Кріс Райт. Проблема в тому, як влаштована система. Більшість домогосподарств платить за фіксованим тарифом, незалежно від того, коли вони споживають енергію — вночі, коли вона дешевша, або ввечері у спеку, коли вона дорожча. Вартість обслуговування пікових навантажень розподіляється рівномірно для всіх споживачів, підвищуючи загальний тариф.

Водночас великі промислові клієнти, включно з дата-центрами, купують енергію на оптовому ринку, де ціни змінюються щохвилини. Вони можуть гнучко управляти своїм споживанням, уникаючи пікових годин і заощаджуючи величезні гроші. У результаті виходить регресивна система, де за пікове споживання гігантських дата-центрів платять звичайні домогосподарства, які не можуть перенести прання на ніч. Наприклад, у 13 штатах зростання навантаження від дата-центрів уже призвело до 11-кратного зростання “ціни за надійність”, що вилилося в додаткові $10-21 у щомісячних рахунках для кожної сім’ї.

Чому не допомогли сонячні панелі?

Сонячні станції виробляють максимум енергії в середині дня, коли попит і так не найвищий, ще більше обрушуючи ціни в цей час. Але вони не генерують нічого вночі і мало виробляють ввечері, коли люди повертаються з роботи і вмикають усі електроприлади, створюючи пік споживання. У результаті, щоб покрити цей вечірній пік, енергосистемам все одно доводиться утримувати величезні й дорогі резервні потужності у вигляді газових станцій, які простоюють більшу частину дня. Витрати на їхнє утримання також закладаються в загальний тариф, який платять усі.

В Україні ситуація інша: кожна сонячна панель на даху будинку чи підприємства працює на підвищення енергетичної стійкості. Вона забезпечує резервне живлення під час блекаутів, знижує навантаження на пошкоджену централізовану мережу і дає часткову автономію. Таким чином, питання надлишку поки що не стоїть, а під час відключень світла панелі стають допоміжним елементом національної енергетики.

Яке є рішення?

Понад 75% будинків у США оснащені “розумними” лічильниками. Деякі термостати, зарядки для електромобілів і домашні акумулятори можуть автоматично зміщувати споживання на години, коли енергія обходиться дешевше. Дослідження показують, що перенесення всього 2% пікового навантаження дасть змогу заощадити $250 млрд на будівництві нових електростанцій.

Однак у енергетичних корпорацій немає стимулу впроваджувати ці рішення. Їхня бізнес-модель винагороджує будівництво нової інфраструктури, а не економію. Тому замість того, щоб робити мережу “розумнішою”, вони планують витратити $1,1 трлн на будівництво нових електростанцій для живлення ШІ.

Вихід варто шукати в структурній реформі. Потрібно дозволити іншим компаніям конкурувати з монополістами за право продавати енергію домогосподарствам, пропонуючи їм доступ до ринкових цін у реальному часі. Це підстьобне інновації та дасть змогу звичайним американцям, а не тільки корпораціям, економити на “розумному” споживанні.

Раніше повідомлялося, що сонячні панелі та вітряки можуть викликати подорожчання електрики. Популярна думка, що сонячні панелі та вітряки роблять електроенергію дешевшою, не завжди правильна. У деяких випадках їх надмірне впровадження, навпаки, може призвести до зростання рахунків за світло для кінцевих споживачів.

Японія розробила антидронові системи для бронетехніки

В Японії розробили проєкти з оснащення бойової броньованої техніки засобами для боротьби з безпілотними літальними апаратами противника.

Міністерство оборони Японії запропонувало дві версії антидронових систем — для бойової машини піхоти (БМП) та бронетранспортера (БТР). Відповідні документи оприлюднив користувач Military_Hobb у соцмережі Х.

Які нові технології використовуються?

Як зазначає “Мілітарний”, комплекти протидії БПЛА змонтовані на шасі машин CPT (Common Platform Tracked) або їх покращених варіантах. Ці платформи мають замінити у війську бронетранспортери Type 73 та бойові машини піхоти Type 89.

Згідно з документами, один із варіантів БМП отримає безекіпажну башту, яка візуально нагадує ту, що використовується на БМП Type 24. З чотирьох напрямків башти встановлені антенні решітки, які повинні забезпечувати виявлення повітряних цілей та наводити гармату на ціль.

Яка основна зброя нових систем?

За словами експертів, основною гарматою у цій версії є 30-мм гармата Mk.44 Bushmaster. Стрільба з неї має здійснюватися із застосуванням боєприпасів із дистанційним підривом, який активується таймером. У виданні припускають, що це можуть бути 30-мм снаряди Mk.310, закуплені Міністерством оборони Японії у квітні.

Що стосується БТР, для захисту машини від БПЛА пропонується використовувати малоімпульсну гармату M230LF, інтегровану в дистанційну систему наведення RS6. Ця гармата також має калібр 30 мм, проте використовує снаряди калібру 30×113 мм, у яких ініціація підриву здійснюється за допомогою радіопідривача.

“Як і у варіанті БМП, бронетранспортер також отримає антенні решітки, які виявлятимуть дрони та наводитимуть на них основну гармату”, — зазначили експерти порталу.

Нагадаємо, шведська компанія Nordic Air Defence та Volvo Defense оголосили про партнерство з метою інтеграції перехоплювачів дронів Kreuger 100XR у транспортні засоби. Фокус також повідомляв, що американська компанія Swarmbotics AI розробила наземних роботів FireAnt, які працюють у скоординованих роях для знищення ворожих танків.

Обмеження споживання електроенергії в Україні 6 листопада

6 листопада в усіх регіонах України будуть застосовуватись заходи обмеження споживання електроенергії. Про це повідомили в “Укренерго”.

Які графіки відключень будуть застосовані?

Час і обсяг застосування обмежень будуть такими:

  • ГРАФІКИ ПОГОДИННИХ ВІДКЛЮЧЕНЬ • з 08:00 до 22:00 – обсягом від 0,5 до 2 черг
  • ГРАФІКИ ОБМЕЖЕННЯ ПОТУЖНОСТІ • з 08:00 до 22:00 – для промислових споживачів

Причина запровадження обмежень – наслідки масованих російських ракетно-дронових атак на енергооб’єкти, – зазначили в компанії.

Як діють черги споживачів?

Споживачі кожної області, які не належать до переліку об’єктів критичної інфраструктури, розділені на 6 черг (груп). Застосування обмежень до трьох черг означає, що для половини споживачів у кожному регіоні діють графіки погодинних відключень. Чотири черги – обмеження до 70% споживачів у кожній області.

Коли обленерго застосовують одну чергу графіків відключень – це 4 години обмежень на добу, дві черги – 8 годин обмежень, три черги – 12 годин обмежень, чотири черги – понад 12 годин обмежень.

Нагадаємо: 5 листопада заходи обмеження споживання електроенергії застосовувались в окремих регіонах України.

Держбюджет-2026: пріоритети безпеки та соціальної стійкості

Уряд підготував проєкт держбюджету-2026 до другого читання у Верховній Раді, у якому пріоритетними є безпека, оборона і соціальна стійкість. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.

“Увесь обсяг власних надходжень уряд спрямовує на Сили Оборони. Водночас важливим є забезпечення гідної оплати праці у соціальній сфері, тому заклали в наступному році підвищення зарплат лікарям та освітянам”, – зазначила вона.

Що змінилось у бюджеті?

Загальний обсяг доходів зросте на 27,8 млрд грн. Зокрема за рахунок підвищення ставки податку на прибуток для банків з 25% до 50%. Видатки теж зростуть — на 33,6 млрд грн. Зокрема з цих коштів 18,9 млрд грн поповнять резервний фонд.

Крім того, 6,6 млрд грн піде на поетапне підвищення зарплат не лише вчителям шкіл, але і викладачам закладів вищої освіти та фахових коледжів на 50% протягом року.

Які очікування уряду?

В уряді розраховують на підтримку народних депутатів і сподіваються на швидке ухвалення держбюджету-2026.

Читайте також: Бюджет-2026: рекордні витрати на війну і дефіцит 2,4 трильйона. Де Україна братиме гроші?