Президент Володимир Зеленський та директорка-розпорядниця Міжнародного валютного фонду (МВФ) Крісталіна Георгієва обговорили нову програму фінансової допомоги. Про це повідомив Зеленський у Телеграм.

“Обговорили нову програму фінансової допомоги, яка зміцнить українців і зараз, і в післявоєнний час. Ми готові швидко робити всі необхідні кроки. Уряд уже працює над цим”, – написав Зеленський.

Яке фінансування розглядається для воїнів?

За його словами, також говорили про додаткове фінансування для українських воїнів: розглядаються різні варіанти. “Важливо було почути, що МВФ бачить: попри війну Україна виконує всі зобовʼязання та впроваджує реформи”, – додав Зеленський.

Чи відповідає програма потребам України?

Нагадаємо: Голова Національного банку України Андрій Пишний вважає, що формат чинної програми з Міжнародним валютним фондом (МВФ) вже не повністю відповідає потребам України, оскільки значна її частина зосереджувалася на повоєнній відбудові, а війна триває.

Українські металургійні підприємства за підсумками січня–липня 2025 року збільшили виробництво чавуну, тоді як виробництво сталі та прокату знизилося. Такі дані оприлюднило об’єднання “Укрметалургпром”.

За даними “Укрметалургпром”, в січні-липні 2025 року вироблено чавуну 4,36 млн т (106,7% відносно січня-липня 2024 р.), сталі 4,26 млн т (93,0%), прокату 3,62 млн т (97,2%).

Як змінилося виробництво у липні?

У липні виробництво чавуну зросло на 11,4%, до 692 100 т, порівняно з липнем 2024 року (621 400 т) та на 4,6% порівняно з червнем 2025 року (661 900 т). Виробництво ж сталі скоротилося на 18,1%, до 580 500 т, порівняно з липнем 2024 року (708 900 т) та на 6,6% порівняно з червнем 2025 року (621 400 т). Тим часом виробництво прокату в липні зменшилося на 6,2%, до 552 000 т, порівняно з липнем 2024 року (588 600 т) та на 2% порівняно з червнем 2025 року (563 000 т).

Які тенденції спостерігалися раніше?

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні у травні 2025 року металурги скоротили виробництво основних видів продукції. У квітні були кращі показники. У травні було вироблено 664,7 тис т чавуну, що на 2,3% менше, ніж у квітні, 635,8 тис. т сталі (-8,1%), 547,0 тис. т металопрокату (-4,2%). У січні-березні 2025 року українські металурги наростили обсяги виробництва. Чавуну виплавили 1,70 млн тонн, що на 7,2% більше, ніж торік. Сталеве виробництво зросло на 2,7% — до 1,73 млн тонн. Прокат додав 3,3% і досяг 1,44 млн тонн.

Раніше повідомлялося, що Європейський Союз ще на три роки продовжив призупинення дії захисних заходів щодо імпорту заліза та сталі з України.

За 7 місяців 2025 року надходження до місцевих бюджетів склали понад 280 млрд грн. Це на 18% більше, ніж за аналогічний період торік. Про це повідомила в. о. Голови Державної податкової служби України Леся Карнаух.

Які джерела наповнення бюджету?

За її словами, понад 58,6% загальної суми надходжень – податок на доходи фізичних осіб. Загалом надійшло 164,2 млрд грн (+ 19,3% до факту 2024 року).

Серед основних джерел наповнення місцевих бюджетів також:

• єдиний податок – 45,8 млрд грн (+12,5 % до січня – липня 2024 року);
• податок на прибуток підприємств – 18,6 млрд грн (+ 20,1 %);
• податок на майно – 33,2 млрд грн (+ 16,3 %);
• акцизний податок з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 1,4 млрд грн (+ 50,5 %);
• туристичний збір – 178 млн грн (+ 35,7 %);
• екологічний податок – 787,0 млн грн (+ 3,6 %);

Як Державна податкова служба виконала план?

Нагадаємо: Державна податкова служба перевиконала план надходжень за перше півріччя на понад 60,8 млрд гривень.

З початком літнього сезону пасажиропотік через пункти пропуску Львівської області зріс на 40%, а у вихідні дні – ще на 16% порівняно з буднями. Про це інформує Державна прикордонна служба.

Яка ситуація на кордоні?

За її даними, ситуація на кордоні станом на 17:42:

• Шегині – 150 автомобілів
• Краківець – 100 автомобілів
• Грушів – 30 автомобілів
• Угринів – 25 автомобілів
• Нижанковичі – 10 автомобілів
• Смільниця та Рава-Руська – працює без затримок.

За інформацією прикордонників, рівень завантаженості пунктів пропуску на Львівщині:

• Найбільш завантажені:
  

Федеральне міністерство праці та соціальних питань Німеччини розробило й передало на узгодження законопроєкт про зміни у виплатах для біженців із України. Про це пише Handelsblatt, передає LIGA.net.

Які зміни передбачає законопроєкт?

Законопроєкт передбачає, що українці, які приїхали до Німеччини з квітня цього року або пізніше, отримуватимуть не громадянську допомогу (Bürgergeld), а нижчі виплати для шукачів притулку (Asylbewerberleistungen). Так, якщо стандартна ставка Bürgergeld для однієї людини досягає 563 євро, то виплата для шукачів притулку становить 441 євро, або приблизно на 20% менше.

Чому відбуваються ці зміни?

Причиною таких змін є постійне зростання витрат на базове забезпечення для шукачів роботи, що містить Bürgergeld. Торік загальні витрати склали близько 47 млрд євро, з яких 6,6 млрд євро виплатили українцям. Водночас у Німеччині частка українських біженців, які працюють, менша, ніж в інших країнах.

Що буде з вже призначеними виплатами?

Для українських біженців, які прибули після 1 квітня, але до набрання чинності нового закону, вже призначені виплати Bürgergeld продовжуватимуться, але не довше, ніж до кінця травня 2026 року. При цьому зміни не стосуються українських біженців, які прибули до 1 квітня 2025 року, а також тих, хто приїхав за міграційними програмами для кваліфікованих працівників або для навчання.

Очікується, що завдяки цим змінам уряд Німеччини заощадить близько 1,2 млрд євро у 2026 році та 350 млн євро – у 2027 році. Нагадаємо: У Німеччині кількість працевлаштованих українців, які користуються статусом захисту, перевищує третину від загальної кількості.