Українські цукрові заводи продовжують нарощувати обсяги переробки цукрових буряків, незважаючи на виклики, пов’язані з війною та економічними коливаннями. Оновлена торговельна угода між Україною та Європейським Союзом дозволяє експортувати більше цукру, про що повідомляє комітет Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики.

Які результати переробки цукрових буряків?

За даними Вінницької обласної військової адміністрації, цукрові заводи Вінниччини, які отримали близько 1 млн тонн цукросировини, переробили 940 тис. тонн буряків. В результаті було вироблено 133 тис. тонн цукру, що в 1,5 рази більше, ніж на Полтавщині. Цукрові буряки викопано на 27 тис. га, що становить 60% площ, які підлягають збиранню в регіоні. Середня урожайність складає 433,7 ц/га, що на 32 ц/га вище минулорічної.

Які обсяги виробництва в Полтавській області?

Станом на 31 жовтня 2025 року, цукрові заводи Полтавської області переробили 564 тис. тонн буряку та виробили 88 тис. тонн цукру. У регіоні працюють три цукрових заводи ТОВ “Цукроагропром”: філія “Глобинський цукровий завод”, філія “Яреськівський цукровий завод” та ВП “Астарта цукор Новооржицьке”.

Які перспективи експорту цукру?

Важливим фактором розвитку цукрової галузі є експорт цукру. За інформацією Національної асоціації цукровиків України “Укрцукор”, Україна отримала можливість експортувати до Європейського Союзу додатково 46 тис. тонн цукру. Це стало можливим завдяки оновленій торговельній угоді, що набрала чинності 29 жовтня 2025 року, яка передбачає збільшення тарифної квоти на білий цукор на 400% – до 100 тис. тонн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2025 року, цей обсяг буде розподілено між експортерами пропорційно обсягам експорту зазначеної продукції в ЄС протягом січня – травня 2025 року.

Нагадаємо, що за 9 місяців 2025 року експорт цукру склав 298 707 тонн на суму 151 940 тис. доларів, що є значним зменшенням в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.

Ціни на цукор у Європі впали до трирічного мінімуму через надлишок запасів, що виник внаслідок зростання експорту з України. Цього року 27 цукрових заводів України планують виробити 1,5 млн тонн продукції, що на 300 тис. тонн менше, ніж минулого сезону, але все ще перекриває внутрішнє споживання, яке оцінюється на рівні 900 тис. тонн.

Рада з фінансової стабільності, яка є міжвідомчим органом, виступає за чітке визначення державних органів, які будуть регуляторами ринку віртуальних активів, та розподіл повноважень між ними. Про це інформує Міністерство фінансів.

“До другого читання законопроєкт має містити чітко визначені державні органи – регулятори ринку віртуальних активів із розподілом повноважень між ними, а також перехідний період, достатній для створення нової інфраструктури та розроблення підзаконної нормативної бази”, – говориться у повідомленні.

Які обговорення відбулись у Раді з фінансової стабільності?

Мінфін повідомляє, що члени РФС обговорили концепцію регулювання ринку віртуальних активів, зокрема запропонований НБУ “розподіл повноважень між регуляторами та етапи запуску ринку”. Вони узгодили позиції для подальшого опрацювання відповідного законопроєкту в парламенті.

Хто брав участь у засіданні?

Участь у засіданні РФС взяли міністр фінансів України Сергій Марченко та голова Національного банку Андрій Пишний (співголови РФС), директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Ольга Білай, голова Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку Руслан Магомедов та інші.

Нагадаємо: Раніше Верховна Рада підтримала законопроєкт про легалізацію ринку віртуальних активів в Україні. Законопроєкт поділяє криптоактиви на три категорії: ті, вартість яких прив’язана до певних активів (наприклад, акцій); ті, вартість яких прив’язана до певних валют (наприклад, USDT); всі інші криптоактиви.

Кабмін планує офіційно дозволити використання технологій штучного інтелекту (ШІ) на порталі “Дія”. Про це йдеться в пояснювальній записці до постанови, яку 5 листопада розглядатимуть на засіданні уряду.

Згідно з документом, який є в розпорядженні, формулювання про ШІ деталізували: якщо раніше в положенні було тільки загальне “використання технологій штучного інтелекту”, то в новій редакції прописано, що ШІ застосовуватимуть, зокрема, для надання користувачам інформації про порядок користування порталом, про публічні (електронні публічні) послуги та для спрощення їх отримання.

Які обмеження передбачає нова постанова?

Водночас постановою передбачено заборону на використання ботів і скриптів, які здійснюють автоматизоване введення, збір, обробку даних на порталі “Дія”. У Мінцифрі пояснюють, що це потрібно, щоб запобігти перевантаженню системи та підвищити її безпеку.

Коли запустять ШІ-асистента?

Нагадаємо: 1 вересня міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про запуск у бета-тестуванні на порталі “Дія” ШІ-асистента “Дія.AI”, який буде надавати державні послуги та консультувати користувачів у форматі чату.