Ворог атакував безпілотником село в Новгород-Сіверському районі на Чернігівщині та влучив у складське приміщення сільгосппідприємства, де зберігалася картопля. Про це повідомив очільник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус.

“Унаслідок прильоту сталася пожежа. Вогнеборці зреагували оперативно – дякую”, – зазначив він. За його словами, попередньо, без постраждалих.

Що сталося раніше?

Нагадаємо: 30 липня на Дніпропетровщині у Миколаївській громаді Синельниківського району внаслідок влучання ворожого БпЛА пошкоджене фермерське господарство. Загинуло близько 20 голів крупної рогатої худоби.

Які зміни відбулися в перевезеннях?

У 2025 році АТ “Укрзалізниця” в одному вагоні перевозить у середньому 2 100 пасажирів за місяць, тоді як у 2022 році цей показник становив 1 100. Про це під час брифінгу повідомив очільник філії “Пасажирська компанія” АТ “Укрзалізниця” Олег Головащенко, повідомляє Укрінформ.

“Станом на серпень в пасажирських поїздах АТ «Укрзалізниця» курсує 1 488 вагонів. У середньому за липень цього року одним вагоном перевозили близько 2 100 пасажирів. У липні 2022-го цей показник дорівнював близько 1 100 пасажирів на вагон”, – зазначив Головащенко.

Як вдалося збільшити оборотність вагонів?

Збільшити оборотність вагонів вдалося, зокрема, за рахунок скорочення часу простою поїздів. Якщо раніше поїзд прибував на кінцеву станцію і мав багато часу на певний сервіс, то тепер цей час максимально скорочено. Так, нічні поїзди після прибуття відправляють у “денний тур” після технічного обслуговування у депо.

“Для такого графіка доводиться збільшувати кількість провідників у вагонах, щоб вони дотримувалися режиму відпочинку. На літній період кількість таких поїздів буде збільшуватися”, – сказав Головащенко.

Які плани на майбутнє?

Крім того, нині в УЗ відбувається системне оновлення рухомого складу. За словами Головащенко, у 2002-2004 роках, в еталонний для залізничників період керівництва профільним міністерством Георгія Кірпи, “Укрзалізниця” закупила всього 67 вагонів. На 2025 рік реалізовано вже три програми.

“З 2021 року ми отримали перші 100 вагонів, зараз – у процесі отримання 66 вагонів. І вже законтрактовано на 2026 рік 100 вагонів, з яких наступного року ми отримаємо 60”, – розповів Головащенко.

У планах компанії – укласти договори на постачання ще по 100 вагонів у 2027 і 2028 роках.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що “Укрзалізниця” мусить розв’язати проблему накопичених ще з 2012 року боргів у понад 1 млрд доларів США — для цього через тендер залучають міжнародного юридичного радника.

Раніше повідомлялося, що “Укрзалізниця” перебуває в процесі аналізу можливих комплексних рішень щодо єврооблігацій та покращення ліквідності. У липні 2026 року товариство має виплатити значну частину заборгованості по єврооблігаціях, що в сукупності з необхідністю подальшого забезпечення фінансування капітальних інвестицій і поточних витрат для безперебійних залізничних перевезень та післявоєнного відновлення.

Раніше повідомлялося, що АТ “Укрзалізниця” планує у 2025-му скоротити щонайменше 25% адміністративно-управлінського персоналу, або понад 500 посад. Раніше повідомлялося, що Кабінет міністрів виділив для АТ “Укрзалізниця” понад 4,3 млрд грн на забезпечення безперебійних залізничних перевезень із зони бойових дій та інших соціально значущих перевезень.

В Україні станом на 5 серпня середньовиважена ціна трьох ґатунків молока становила 16,62 грн/кг без ПДВ, що на 70 коп. більше відносно попереднього місяця. Про це повідомляє Асоціація виробників молока.

За словами аналітки асоціації Георгія Кухалейшвілі, на початку серпня в Україні зросла закупівельна ціна на молоко-сировину через високий попит з боку переробників, які намагаються експортувати більше готової продукції до ЄС до вичерпання квот.

Яка середня закупівельна ціна молока?

Зокрема, середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 5 серпня склала 16,80 грн/кг без ПДВ, що на 66 коп. більше відносно попереднього місяця. Вищий ґатунок в середньому коштує 16,60 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше ніж місяць тому. Середня ціна на молоко першого ґатунку склала 16,20 грн/кг без ПДВ, що на 75 коп. більше відносно попереднього місяця.

Чи можливе падіння цін на молоко-сировину?

В асоціації зазначають, що різке падіння цін на молоко-сировину малоймовірне протягом найближчих місяців, оскільки склади переробників пусті і вони зможуть поступово відновити запаси біржових товарів. Якщо в вересні Єврокомісія затвердить нову торгову угоду з Україною, тоді експорт молочних продуктів в ЄС має відновитися. Втім, як зауважили в АВМ, не варто очікувати різкого стрибка закупівельних цін у вересні, оскільки постачатися в ЄС мають молочні продукти зі складів.

Згідно прогнозу переробників, середня ціна на молоко в вересні може становити 16,70 грн/кг, а в жовтні – 17,10 грн/кг. Нагадаємо: У другій половині липня закупівельні ціни на молоко зросли через дефіцит молока-сировини та високий експортний попит на біржові товари. Зміни закупівельних цін на сировину можуть призвести до того, що виробники свіжих молочних продуктів підвищать ціну на свою продукцію.

У застосунку “Дія” вперше через відкрите опитування обрали громадських активістів, які увійдуть до складу Антикорупційної експертної групи при держагентстві з регулювання азартних ігор і лотерей PlayCity. Про це повідомляє пресслужба Мінцифри.

Участь в опитуванні у Дії взяли 57 176 українців та українок. За його результати до Антикорупційної експертної групи увійшли:

• Анастасія Шевченко — “Антикорупційна сокира” (13,45%)
• Михайло Аксьонов — “Антикорупційна сокира” (11,63%)
• Ганна Башняк — “Офіс ефективного регулювання” (10,44%)
• Світлана Сліпченко — “Д7 ФАУНДЕЙШН” (9,88%)
• Олексій Дорогань — “Офіс ефективного регулювання” (9,28%)
• Олександр Нойнець — “Антикорупційна сокира” (8,18%)
• Дмитро Шатровський — “Центр суспільного контролю” (7,53%)
• Тарас Котов — “Центр суспільного контролю” (7,01%)
• Василь Чижмарь — “Центр суспільного контролю” (6,55%)

У Мінцифри уточнили, що обрані громадські активісти не входитимуть до команди PlayCity, але будуть незалежно стежити за прозорістю в ухваленні рішень, наглядати за діяльністю держагентства та представляти інтереси суспільства в реформі сфери грального бізнесу.

Які завдання у нової групи?

Українці обирали з-поміж 21 кандидата від громадських організацій, які займаються запобіганням і протидією корупції, боротьбою з ігровою залежністю, протидією нелегальному гральному бізнесу. Далі активісти оберуть голову.

З ключових завдань групи — формувати пропозиції щодо змін у регулюванні грального ринку та брати участь у перевірках діяльності організаторів азартних ігор та лотерей.

Чому це важливо для бюджету?

“Щороку державний бюджет втрачає до 10 млрд грн через тіньовий ринок азартних ігор та лотерей. Вивести сферу грального бізнесу з тіні — одне з головних завдань PlayCity”, – додали в міністерстві.

Нагадаємо: Кабінет міністрів цьогоріч створив державне агентство “ПлейСіті”, яке замінило ліквідовану Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей (КРАІЛ).