UEFA перерахувала понад €10,8 млн у вигляді “солідарних” виплат російським футбольним клубам, попри їхню заборону на участь у європейських турнірах після вторгнення Кремля в Україну. Про це пише The Guardian.

Чому українські клуби не отримали виплати?

Водночас п’ять українських команд не отримали аналогічні кошти, нібито через їхнє розташування у “зоні військових дій”. Згідно з офіційними даними, у сезоні 2022–23 російська футбольна асоціація отримала €3,305 млн, у 2023–24 — €3,381 млн, а у 2024–25 — ще €4,224 млн. У 2021–22 виплата склала €6,209 млн. Ці кошти федерація має передати клубам.

Яка реакція українських клубів?

Тим часом “Чорноморець” (Одеса), “Реал Фарма” (Одеса), IFC “Металург” (Запоріжжя), FSC “Фенікс” (Маріуполь) та “Металіст 1925” (Харків) залишилися без виплат за 2023–24 та 2024–25 роки. У листі до президента UEFA Александера Чеферіна вони заявили, що причина — “непрозорі вимоги швейцарського банку” через їхнє розташування в “зоні бойових дій”, хоча Одеса й Харків не є окупованими. Клуби наголосили, що у час війни будь-яка фінансова допомога критично важлива для їхнього виживання. Вони розкритикували UEFA за відсутність чітких юридичних підстав для блокування виплат. UEFA від коментарів відмовилася.

Тим часом Росія зберігає членство у федерації, а її клуби продовжують отримувати рейтингові бали, навіть будучи відстороненими від турнірів. Це викликає обурення в Україні та серед частини європейських федерацій.

Індійська рупія завершила п’ятий тиждень падіння, зафіксувавши найбільше послідовне зниження за останні пів року. Про це пише Reuters. Валютний курс рупії закрився незначним зростанням на рівні 87,6550 за долар США порівняно з 87,7025 у четвер.

Що стало причиною падіння рупії?

Зростання попиту на долар, головним чином з боку імпортерів нафти, після початкових мінімумів підштовхнуло курс USD/INR вгору. За підсумками тижня рупія втратила 0,1% вартості, після падіння на 1,2% минулого тижня, і знизилася приблизно на 3% за останні п’ять тижнів.

Які наслідки торговельної політики Трампа?

Тиск на індійську валюту посилився через позицію Індії серед країн, що найбільше постраждали від торговельної політики Трампа, зокрема через новий 25% тариф на індійські товари. Цей крок поставив Індію в один ряд із Бразилією, яка також зіткнулася з високими імпортними митами, що викликало занепокоєння на ринках через можливий вплив на рух капіталу і настрої інвесторів щодо індійських активів.

Загроза досягнення рекордно низького рівня рупії змусила Резервний банк Індії майже щоденно втручатися, щоб стримати подальше падіння, зазначили трейдери. Резервний банк відновив інтервенції на ринку NDF для керування волатильністю рупії, повідомили чотири банкири Reuters.

Ринкові учасники очікують подальшого зниження валютних резервів, які за тиждень, що закінчився 1 серпня, скоротилися більш ніж на 9 мільярдів доларів, що свідчить про інтервенції на спотовому ринку. Водночас частина експертів висловлює надію на досягнення домовленості найближчим часом.

Які деталі обговорювалися під час зустрічі?

У Рівненській облдержадміністрації розглядають можливість реалізації інвестиційної пропозиції зі створення підприємства із виробництва біочару (біовугілля). Про це пише Rivne.media.

“Під час робочої зустрічі за участю заступника голови ОДА Олександра Кохана та представника британської компанії Tellus Conservation Джоді Бреггера обговорили технічні деталі та вимоги до розміщення природоорієнтованого проєкту”, – говориться у повідомленні.

Які переваги має Рівненщина для цього проєкту?

Ініціатива передбачає використання відходів біомаси з лісогосподарських і деревообробних підприємств для виготовлення біочару — продукту, що покращує ґрунт в органічному землеробстві.

“Рівненщина — ідеальний регіон для такого бізнесу. Маємо унікальне поєднання ресурсів: на півночі — ліси, що дають сировину, а на півдні – сільськогосподарські землі, де біочар можна ефективно застосовувати. Це суттєво зменшує логістичні витрати та підвищує економічну ефективність проєкту”, — зазначив Кохан.

Які вимоги до розміщення об’єкта?

Проєкт передбачає не лише виготовлення біовугілля, а й використання теплової енергії, яка утворюється як побічний продукт. “Виробництво є пілотним проєктом. Після його запуску ми проаналізуємо результати та розглянемо можливості масштабування”, — зазначив Бреггер.

Компанія Tellus Conservation готова щорічно переробляти від 2 тисяч тонн біомаси — деревної тріски, порубкових рештків, трави тощо, говориться у публікації.

Основні вимоги до розміщення об’єкта — не більше 50 км між джерелом сировини та виробництвом, підключення до електромережі або близькість до великого споживача тепла, а також можливість постачання тепла в мережу. Також під час обговорення акцентували на необхідності проведення оцінки впливу на довкілля та отримання всіх дозвільних документів.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що польська Unimot S.A планує створити паливно-енергетичний комплекс у Мостиськах Львівської області. Раніше повідомлялося, що будівля площею 3000 кв м, яка розташована в індустріальному парку “Західноукраїнський промисловий хаб”, зацікавила британську компанію. Раніше повідомлялося, що у Володимирському районі на Волині зводять вітрову електростанцію, яка складатиметься з 20 генераторів. Також раніше повідомлялося, що у 2024 році проти 2023-го притік прямих іноземних інвестицій в Україну скоротився на 1,16 млрд дол. та склав 3,33 млрд дол.

Вночі 8 серпня 2025 року Росією було здійснено удар 5 дронів типу “Шахед” по нафтобазі SOCAR в Одеській області, через що виникла пожежа, також пошкоджено трубопровід дизельного пального. Про це ЕП розповіли в українських правоохоронних органах.

Пожежу вдалося швидко локалізувати. За словами співрозмовників ЕП, внаслідок удару РФ четверо співробітників отримали серйозні травми, їм надано невідкладну медичну допомогу. Розмір збитків наразі встановлюється. Проводяться термінові відновлювальні роботи.

Яка мета атаки?

“Офіційні дані розслідування ще не оприлюднені, однак локалізація попадань п’яти керованих дронів явно вказує на те, що нафтобаза була основною метою атаки”, – зазначають правоохоронці.

Це вже друга цілеспрямована атака на об’єкти критичної інфраструктури в Україні, пов’язані з Азербайджаном, за останній час. Зокрема, нещодавно було здійснено удар по газорозподільній станції “Орлівка”, яка розташована неподалік від кордону з Румунією. Ця станція є важливим елементом Трансбалканського газопроводу, через який планується прокачування азербайджанського газу в Україну.

Які наслідки для SOCAR?

У зв’язку з останніми подіями та активними згадками про азербайджанські активи як “законні цілі” в проросійських інформаційних ресурсах, існує значний ризик подальших атак на об’єкти SOCAR в Україні. Нагадаємо: 28 липня 2025 року Україна здійснила свою першу імпортну поставку азербайджанського газу через Трансбалканський коридор.

8 серпня в Білому домі в США відбудеться зустріч премʼєра Вірменії Ніколо Пашиняна та президента Азербайджану Ільхама Алієва для підписання мирної угоди.

Антимонопольний комітет України розпочав масштабне дослідження цін на ринку електроенергії, які склались протягом травня – середини червня 2025 року. Про це пише ExPro.

Як повідомив Голова АМКУ Павло Кириленко, наразі триває збір інформації. За результатом аналізу інформації з відкритих джерел Комітетом було встановлено, що протягом травня – середини червня 2025 року щоденні індекси ринку на добу наперед у торговій зоні ОЕС України перевищували індекси РДН в відповідних країнах Європейського Союзу більшість днів.

Чому ціни на електроенергію залишаються високими?

“При цьому, протягом великої кількості годин, незважаючи на значний профіцит пропозиції над попитом на РДН, ціни, які були сформовані, дорівнювали або майже дорівнювали рівню максимальних граничних цін”, – говориться у повідомленні.

“Комітетом ще не проводилось таке масштабне дослідження зазначених сегментів ринку. Тому лише за його результатом можливо буде сказати, чи є ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції в діях учасників ринку”, – повідомив Кириленко. За його словами, поки немає можливості прокоментувати, чи дійсно там є ознаки порушення.

Які інші новини з ринку електроенергії?

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Антимонопольний комітет дозволив компанії GNG Retail Limited, якій належить холдинг OKKO Group, купити проєкт вітроелектростанції у Волинській області. Раніше повідомлялося, що Dragon Capital інвестує 30 мільйонів доларів у розподілену генерацію.

Також повідомлялося, що у червні 2025 р. Україна збільшила експорт електроенергії в 2,5 рази, у порівнянні з попереднім місяцем – до понад 237 тис. МВт-год. Раніше повідомлялося, що компанія “Укренерго” отримає відшкодування витрат на захист електропідстанцій. За погодженням з Міжнародним банком реконструкції та розвитку частину гранту в 200 млн доларів спрямують на ці потреби.