У липні Україна експортувала товарів на зовнішні ринки на понад $3,3 млрд, що на $167,8 млн (5,4%) більше, ніж у червні цього року. Про це з посиланням на дані Держмитслужби повідомляє Міністерство економіки.

Усього за 7 місяців поточного 2025-го український експорт товарів склав понад $23 млрд, зазначають у відомстві.

Які товари експортує Україна?

“Головною експортною статтею України залишаються товари сільського господарства та харчової промисловості. У липні вони сягнули $1,7 млрд – це більше половини від загального експорту. Значну долю експорту також складають залізна руда, окремі види продукції машинобудування та металургії”, – говориться у повідомленні.

За об’ємом продукції, у липні Україна експортувала 8,2 млн тонн товарів, серед яких 3,5 млн тонн – аграрна продукція. Крім того, порівняно з червнем – зросли фізичні обсяги перевезення морським і автомобільним транспортом (+7,1% і +4,4% відповідно), проте знизились перевезення товарів залізницею (-1,5%).

Які країни є основними партнерами України?

Найбільше в липні Україна експортувала за вартістю: олію соняшникову ($537,9 млн або 464 тис. тонн); руду та концентрати залізні ($190,1 млн або 3,0 млн тонн); пшеницю ($159,0 млн або 732,8 тис. тонн); соєві боби ($151,0 млн або 375,2 тис. тонн); кукурудзу ($145,0 млн або 617,7 тис. тонн); проводи ізольовані ($108,2 млн або 5,8 тис. тонн); м’ясо свійської птиці ($96,5 млн або 34,1 тис. тонн).

Мінекономіки зазначає, що Європейський Союз залишається ключовим торговельним партнером України. У липні до країн ЄС експортовано товарів на – $1,9 млрд (+ 10,1% до червня цього року). Найбільше українську продукцію купувала Польща ($405,9 млн), Нідерланди ($201,8 млн), Німеччина ($199,8 млн), Іспанія ($161,4 млн) та Італія ($142,5 млн).

Щодо інших країн світу, найбільшими споживачами українського експорту стали Китай ($212,4 млн), Туреччина ($149,2 млн), Індія ($140,8 млн), Єгипет ($110,9 млн) та Молдова ($100,3 млн).

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що протягом січня-липня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $45,9 млрд, а експортували – на $23,2 млрд. Протягом січня-червня 2025 року в Україну імпортували товарів на суму $38,3 млрд, а експортували – на $20 млрд. Також повідомлялося, що у липні Україна збільшила експорт електроенергії на 16% у порівнянні з червнем – до 282,2 тис. МВт-год.

МЗС Китаю назвав законною торгівлю російською нафтою та пообіцяв продовжити співпрацю з Москвою, попри погрози США ввести нові мита через закупівлі енергоносіїв. Про це пише Bloomberg.

Чому Китай відкидає погрози США?

Китай відкинув погрози США запровадити нові мита через закупівлі російської нафти, заявивши, що така торгівля є законною і відповідає національним інтересам країни. “Легітимно та законно для Китаю вести нормальну економічну, торговельну та енергетичну співпрацю з усіма країнами світу, включаючи Росію”, — йдеться у заяві МЗС Китаю. “Ми й надалі вживатимемо розумних заходів для забезпечення енергетичної безпеки відповідно до національних інтересів”.

Що кажуть США про можливі мита?

Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп заявив, що може запровадити додаткові мита проти Китаю за імпорт російської нафти, додавши: “Таке може статися”. Водночас його радник Пітер Наварро знизив очікування щодо ймовірності таких кроків, зазначивши, що підвищені мита “можуть зашкодити США”. Міністр фінансів США Скотт Бессент у коментарі Fox News у четвер підтвердив, що мита проти Китаю через закупівлі нафти в Росії “можуть бути на порядку денному в якийсь момент”.

За даними китайської митниці, у липні імпорт з Росії зріс до $10,06 млрд — найвищого рівня з березня. Водночас у річному вимірі з початку 2025 року постачання з Росії скоротилися на 7,7% порівняно з аналогічним періодом 2024-го.

Відносини між США та Китаєм останнім часом дещо стабілізувалися після того, як сторони домовилися призупинити дію високих тарифів і розпочати переговори щодо нової угоди. Цього тижня Трамп заявив, що “дуже близький” до домовленості з Пекіном про продовження тарифного перемир’я, термін якого спливає у вівторок.

Нагадаємо: Китайським покупцям пропонуються термінові постачання флагманської російської нафти Urals, що свідчить про зміни на світовому нафтовому ринку. Президент США Дональд Трамп стикається “з унікальним викликом балансування всіх своїх одночасних вимог”. Китай офіційно відкинув вимогу США припинити закупівлю нафти в Росії та Ірані.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу в період дії воєнного стану. Про це пише агентство Укрінформ.

Закон має захистити інтереси підприємців та аграріїв, які через збройну агресію росії втратили можливість вести господарську діяльність і не можуть вчасно виконувати свої зобов’язання перед банками-кредиторами та лізингодавцями, говориться у повідомленні.

Які зміни передбачає новий закон?

Він передбачає звільнення окремих категорій позичальників від обов’язку сплати за кредитом або позикою на час дії воєнного стану та 1 рік після його завершення. Ідеться про підтримку того бізнесу, майно якого після початку повномасштабної війни опинилося в окупації або зоні бойових дій.

Кому саме буде надана допомога?

Закон стосується тих підприємців, які отримали кредити ще до початку повномасштабного вторгнення, а тепер не можуть здійснювати господарську діяльність, бо майно, що було предметом кредиту або договорів лізингу, перебуває на тимчасово окупованих територіях чи в зоні активних бойових дій.

Укрінформ також зазначає, що українські профільні асоціації аграрного сектору, які входять до Всеукраїнського аграрного форуму, звернулись до президента з проханням підписати закон щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану.

Закон “Про внесення змін до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану”, ухвалений Верховною Радою 27 березня 2025 року, передбачає правовий захист для агровиробників, які втратили можливість здійснювати господарську діяльність через бойові дії, тимчасову окупацію або знищення підприємств.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Державна податкова служба України удосконалює підходи до оцінки ризиковості платників податків та посилила контроль за виконанням рішень судів. Податковий борг до зведеного бюджету з початку 2023-го року до І півріччя 2025 року зріс на більш ніж 27 млрд грн.

Раніше повідомлялося, що в Україні зі 670 тис. у лютому 2022 до 1,29 млн станом на початок травня 2025 побільшало ФОПів із податковим боргом. При чому 1,29 млн підприємців заборгували державі понад 13 млрд грн податків.

Раніше повідомлялося, що Державна податкова служба у січні-листопаді 2024 року відкрила 25 225 виконавчих проваджень через податкові борги бізнесу. Це на 22% більше, ніж за весь 2021 рік, коли було відкрито 20,6 тис. проваджень.

Україна з початку 2024/25 МР експортувала 2,135 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 470 тис. тонн було відвантажено поточного місяця. Про це пише агентство АПК-Інформ.

Які обсяги експорту пшениці, ячменю та кукурудзи?

Із початку поточного сезону станом на 8 серпня було експортовано 1,091 млн тонн пшениці, з яких 333 тис. тонн – у серпні. За оперативними даними Державної митної служби України, ячменю експортовано 329 тис. тонн (72 тис. тонн серпневих), кукурудзи – 706 тис. тонн (63 тис. тонн від початку цього місяця).

Які дані щодо експорту борошна?

Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 8 серпня оцінюється в 5 тис. тонн (у серпні – 1,4 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 4,8 тис. тонн (1,4 тис. тонн). За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, рік тому загальний показник відвантажень становив 4,713 млн тонн, у т.ч. в серпні – 1,011 млн тонн.

Нагадаємо: Станом на 8 серпня в Україні вже зібрано 19 909,8 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур на площі 5 299,5 тис. га. Обмолочено вже 47% площ, засіяних цими культурами.

Раніше повідомлялося, що експорт агропродовольчої продукції з України у січні-червні 2025 року склав 11,3 млрд дол. США. Це на 9% менше минулорічних показників за відповідний період. Також повідомлялося, що станом на 30 липня Україна з початку 2025/26 МР експортувала 1,297 млн тонн зернових і зернобобових культур. А 31 липня минулого року загальний показник відвантажень становив 3,44 млн тонн.

У липні до державного бюджету України перераховано понад 1,6 млрд доларів США митних платежів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Державна митна служба.

Які обсяги імпорту товарів в Україні?

Згідно з оперативними даними, загальний обсяг імпортованих в Україну товарів склав 3,6 млн тонн, що на 38,1% перевищує показник липня минулого року. Обсяг оподатковуваного імпорту також зріс на 24,8% – до 3,05 млн тонн.

Які товари забезпечили приріст надходжень?

За даними митниці, найбільший приріст надходжень забезпечило ввезення на територію України нафтопродуктів, легкових автомобілів, нафтових газів, сигарет, вугілля та вантажних автомобілів. Разом із тим, у деяких товарних групах спостерігалося зменшення обсягів імпорту та відповідне скорочення митних надходжень. До таких груп зокрема належать електроенергія, акумулятори, гідравлічні турбіни, феросплави та мінеральні й хімічні добрива.

Також зберігається тенденція на зростання обсягу наданих пільг зі сплати митних платежів (з 17,85 млрд грн у липні 2024 року до 29,14 млрд грн у липні 2025 року), внаслідок чого частка оподатковуваного імпорту у структурі загального імпорту знизилася з 94% у липні 2024 року до 85% у липні 2025 року, повідомляє митниця.

Нагадаємо: Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за сім місяців 2025 року склали 2,09 трлн грн.