Україна з початку 2024/25 МР експортувала 2,135 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 470 тис. тонн було відвантажено поточного місяця. Про це пише агентство АПК-Інформ.

Які обсяги експорту пшениці, ячменю та кукурудзи?

Із початку поточного сезону станом на 8 серпня було експортовано 1,091 млн тонн пшениці, з яких 333 тис. тонн – у серпні. За оперативними даними Державної митної служби України, ячменю експортовано 329 тис. тонн (72 тис. тонн серпневих), кукурудзи – 706 тис. тонн (63 тис. тонн від початку цього місяця).

Які дані щодо експорту борошна?

Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 8 серпня оцінюється в 5 тис. тонн (у серпні – 1,4 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 4,8 тис. тонн (1,4 тис. тонн). За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, рік тому загальний показник відвантажень становив 4,713 млн тонн, у т.ч. в серпні – 1,011 млн тонн.

Нагадаємо: Станом на 8 серпня в Україні вже зібрано 19 909,8 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур на площі 5 299,5 тис. га. Обмолочено вже 47% площ, засіяних цими культурами.

Раніше повідомлялося, що експорт агропродовольчої продукції з України у січні-червні 2025 року склав 11,3 млрд дол. США. Це на 9% менше минулорічних показників за відповідний період. Також повідомлялося, що станом на 30 липня Україна з початку 2025/26 МР експортувала 1,297 млн тонн зернових і зернобобових культур. А 31 липня минулого року загальний показник відвантажень становив 3,44 млн тонн.

У липні до державного бюджету України перераховано понад 1,6 млрд доларів США митних платежів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Державна митна служба.

Які обсяги імпорту товарів в Україні?

Згідно з оперативними даними, загальний обсяг імпортованих в Україну товарів склав 3,6 млн тонн, що на 38,1% перевищує показник липня минулого року. Обсяг оподатковуваного імпорту також зріс на 24,8% – до 3,05 млн тонн.

Які товари забезпечили приріст надходжень?

За даними митниці, найбільший приріст надходжень забезпечило ввезення на територію України нафтопродуктів, легкових автомобілів, нафтових газів, сигарет, вугілля та вантажних автомобілів. Разом із тим, у деяких товарних групах спостерігалося зменшення обсягів імпорту та відповідне скорочення митних надходжень. До таких груп зокрема належать електроенергія, акумулятори, гідравлічні турбіни, феросплави та мінеральні й хімічні добрива.

Також зберігається тенденція на зростання обсягу наданих пільг зі сплати митних платежів (з 17,85 млрд грн у липні 2024 року до 29,14 млрд грн у липні 2025 року), внаслідок чого частка оподатковуваного імпорту у структурі загального імпорту знизилася з 94% у липні 2024 року до 85% у липні 2025 року, повідомляє митниця.

Нагадаємо: Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за сім місяців 2025 року склали 2,09 трлн грн.

Ф’ючерси на золото у США різко зросли в п’ятницю, досягнувши історичного максимуму, після повідомлень про запровадження Вашингтоном мит на імпорт злитків вагою 1 кг. Про це пише Reuters.

Грудневі ф’ючерси на золото у США зросли на 1% і досягли $3 489,40 за унцію після встановлення рекордної позначки $3 534,10. Спотове золото майже не змінилося, торгуючись на рівні $3 399,22 за унцію, і демонструє другий тиждень зростання поспіль, додавши близько 1% за тиждень.

Які наслідки для Швейцарії?

Різниця між ф’ючерсами та спотовими цінами перевищила $100 після того, як Financial Times повідомила про лист Митно-прикордонної служби США від 31 липня. У документі зазначалося, що злитки вагою 1 кг та 100 унцій тепер класифікуються за митним кодом, який підпадає під підвищені тарифи.

Аналітики попереджають, що цей крок може суттєво вдарити по Швейцарії, яка є найбільшим у світі центром афінажу золота. Подібне розширення спреду востаннє спостерігалося у 2020 році під час пандемії COVID-19, коли перебої у трансатлантичних поставках дорогоцінного металу спричинили значні перекоси на ринку.

“Мито однозначно порушить торгівлю золотом, і Швейцарія зазнає найбільшого удару. Премії на фізичне золото, ймовірно, зростуть, що призведе до вищих цін для споживачів”, — заявив аналітик MarketPulse від OANDA Зейн Вавда.

Які прогнози на майбутнє?

Він додав, що нові тарифи можуть створити вузькі місця в постачанні, що підштовхне спотові ціни вгору. Тарифи на злитки стали частиною ширшого підвищення мит, яке президент США Дональд Трамп запровадив щодо імпорту з десятків країн. Вони набули чинності в четвер, змусивши основних торгових партнерів, зокрема Швейцарію, Бразилію та Індію, шукати нові умови постачання.

“Я очікую зростання попиту на золото як на безпечний актив і підвищеної невизначеності щодо постачання золота у США. До кінця тижня ціни, ймовірно, залишаться високими, доки адміністрація Трампа не розкриє деталі щодо 39% мит на кілограмові злитки”, — зазначив старший стратег RJO Futures Боб Хаберкорн.

Золото також отримує підтримку від очікувань зниження процентних ставок Федеральною резервною системою наступного місяця. Слабкі дані щодо зайнятості у США минулого тижня підвищили оцінку ймовірності зниження ставки на 25 базисних пунктів у вересні до 89%, за даними інструменту CME FedWatch.

Арбітражний трибунал Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів (ICSID) остаточно припинив провадження у справі за позовом компанії Gilward Investments B.V., пов’язаної з Ігорем Коломойським, проти України на суму $700 млн через несплату арбітражного збору. Про це повідомило Міністерство юстиції України.

Позивач не сплатив обов’язковий арбітражний збір у розмірі $150 000, попри неодноразові попередження. Зазначається, що позов було подано ще у 2015 році компанією Gilward Investments B.V., кінцевими бенефіціарними власниками якої є Ігор Коломойський та Георгій Гуртовий.

На чому базувався позов?

“Позов базувався на твердженнях позивача про нібито протиправні дії українських державних органів, що начебто призвели до банкрутства ПрАТ “Авіакомпанія Аеросвіт”. Серед висунутих претензій — обмеження доступу до міжнародних авіамаршрутів, надання конкуренту (МАУ) виключних прав без нормативного обґрунтування, бездіяльність Фонду державного майна як акціонера, експропріація земельної ділянки в аеропорту “Бориспіль”, затримки з відшкодуванням ПДВ та втручання у процедуру банкрутства”, – йдеться у повідомленні.

Що сталося далі?

У квітні 2022 року провадження було зупинено у зв’язку з початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну, однак згодом — у травні 2023 року — його поновили. Мін’юст подав відзив на позов, у якому довело, що банкрутство “Аеросвіту” було спричинене виключно внутрішньою фінансовою неспроможністю, а не втручанням держави.

У липні 2024 року трибунал встановив процедурний графік процесуальних дій. Однак позивач неодноразово звертався з клопотаннями про відтермінування, посилаючись на відсутність доступу до Коломойського, який на той момент перебував під вартою в Україні. Мін’юст надав трибуналу пояснення, що доступ був.

Юридичними радниками України у цій справі виступали міжнародна юридична фірма Latham & Watkins LLP та національна юридична фірма АО “Саєнко Харенко”.

Нагадаємо: “АероСвіт”, який був найбільшим українським авіаперевізником, розпочав процедуру банкрутства наприкінці грудня 2012 року. На початку 2013 року повідомлялося, що найбільшими акціонерами “АероСвіту” були Gilward Investments BV і Фонд держмайна України (ФДМ), що володіють відповідно близько 38% і 22,4% акцій авіаперевізника. Ще трьом українським компаніям належали приблизно 40% акцій, зокрема “ГенАвіаІнвест” – 24,99%, Investment Advisors Group – 9,8% і “Бюро” – 4,8%.