МЗС Китаю назвав законною торгівлю російською нафтою та пообіцяв продовжити співпрацю з Москвою, попри погрози США ввести нові мита через закупівлі енергоносіїв. Про це пише Bloomberg.

Чому Китай відкидає погрози США?

Китай відкинув погрози США запровадити нові мита через закупівлі російської нафти, заявивши, що така торгівля є законною і відповідає національним інтересам країни. “Легітимно та законно для Китаю вести нормальну економічну, торговельну та енергетичну співпрацю з усіма країнами світу, включаючи Росію”, — йдеться у заяві МЗС Китаю. “Ми й надалі вживатимемо розумних заходів для забезпечення енергетичної безпеки відповідно до національних інтересів”.

Що кажуть США про можливі мита?

Раніше цього тижня президент США Дональд Трамп заявив, що може запровадити додаткові мита проти Китаю за імпорт російської нафти, додавши: “Таке може статися”. Водночас його радник Пітер Наварро знизив очікування щодо ймовірності таких кроків, зазначивши, що підвищені мита “можуть зашкодити США”. Міністр фінансів США Скотт Бессент у коментарі Fox News у четвер підтвердив, що мита проти Китаю через закупівлі нафти в Росії “можуть бути на порядку денному в якийсь момент”.

За даними китайської митниці, у липні імпорт з Росії зріс до $10,06 млрд — найвищого рівня з березня. Водночас у річному вимірі з початку 2025 року постачання з Росії скоротилися на 7,7% порівняно з аналогічним періодом 2024-го.

Відносини між США та Китаєм останнім часом дещо стабілізувалися після того, як сторони домовилися призупинити дію високих тарифів і розпочати переговори щодо нової угоди. Цього тижня Трамп заявив, що “дуже близький” до домовленості з Пекіном про продовження тарифного перемир’я, термін якого спливає у вівторок.

Нагадаємо: Китайським покупцям пропонуються термінові постачання флагманської російської нафти Urals, що свідчить про зміни на світовому нафтовому ринку. Президент США Дональд Трамп стикається “з унікальним викликом балансування всіх своїх одночасних вимог”. Китай офіційно відкинув вимогу США припинити закупівлю нафти в Росії та Ірані.

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу в період дії воєнного стану. Про це пише агентство Укрінформ.

Закон має захистити інтереси підприємців та аграріїв, які через збройну агресію росії втратили можливість вести господарську діяльність і не можуть вчасно виконувати свої зобов’язання перед банками-кредиторами та лізингодавцями, говориться у повідомленні.

Які зміни передбачає новий закон?

Він передбачає звільнення окремих категорій позичальників від обов’язку сплати за кредитом або позикою на час дії воєнного стану та 1 рік після його завершення. Ідеться про підтримку того бізнесу, майно якого після початку повномасштабної війни опинилося в окупації або зоні бойових дій.

Кому саме буде надана допомога?

Закон стосується тих підприємців, які отримали кредити ще до початку повномасштабного вторгнення, а тепер не можуть здійснювати господарську діяльність, бо майно, що було предметом кредиту або договорів лізингу, перебуває на тимчасово окупованих територіях чи в зоні активних бойових дій.

Укрінформ також зазначає, що українські профільні асоціації аграрного сектору, які входять до Всеукраїнського аграрного форуму, звернулись до президента з проханням підписати закон щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану.

Закон “Про внесення змін до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України щодо особливостей кредитування та фінансового лізингу у період дії воєнного стану”, ухвалений Верховною Радою 27 березня 2025 року, передбачає правовий захист для агровиробників, які втратили можливість здійснювати господарську діяльність через бойові дії, тимчасову окупацію або знищення підприємств.

Нагадаємо: Раніше повідомлялося, що Державна податкова служба України удосконалює підходи до оцінки ризиковості платників податків та посилила контроль за виконанням рішень судів. Податковий борг до зведеного бюджету з початку 2023-го року до І півріччя 2025 року зріс на більш ніж 27 млрд грн.

Раніше повідомлялося, що в Україні зі 670 тис. у лютому 2022 до 1,29 млн станом на початок травня 2025 побільшало ФОПів із податковим боргом. При чому 1,29 млн підприємців заборгували державі понад 13 млрд грн податків.

Раніше повідомлялося, що Державна податкова служба у січні-листопаді 2024 року відкрила 25 225 виконавчих проваджень через податкові борги бізнесу. Це на 22% більше, ніж за весь 2021 рік, коли було відкрито 20,6 тис. проваджень.

Україна з початку 2024/25 МР експортувала 2,135 млн тонн зернових і зернобобових культур, з яких 470 тис. тонн було відвантажено поточного місяця. Про це пише агентство АПК-Інформ.

Які обсяги експорту пшениці, ячменю та кукурудзи?

Із початку поточного сезону станом на 8 серпня було експортовано 1,091 млн тонн пшениці, з яких 333 тис. тонн – у серпні. За оперативними даними Державної митної служби України, ячменю експортовано 329 тис. тонн (72 тис. тонн серпневих), кукурудзи – 706 тис. тонн (63 тис. тонн від початку цього місяця).

Які дані щодо експорту борошна?

Загальний експорт українського борошна з початку сезону станом на 8 серпня оцінюється в 5 тис. тонн (у серпні – 1,4 тис. тонн), у т.ч. пшеничного – 4,8 тис. тонн (1,4 тис. тонн). За даними Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства, рік тому загальний показник відвантажень становив 4,713 млн тонн, у т.ч. в серпні – 1,011 млн тонн.

Нагадаємо: Станом на 8 серпня в Україні вже зібрано 19 909,8 тис. тонн ранніх зернових та зернобобових культур на площі 5 299,5 тис. га. Обмолочено вже 47% площ, засіяних цими культурами.

Раніше повідомлялося, що експорт агропродовольчої продукції з України у січні-червні 2025 року склав 11,3 млрд дол. США. Це на 9% менше минулорічних показників за відповідний період. Також повідомлялося, що станом на 30 липня Україна з початку 2025/26 МР експортувала 1,297 млн тонн зернових і зернобобових культур. А 31 липня минулого року загальний показник відвантажень становив 3,44 млн тонн.

У липні до державного бюджету України перераховано понад 1,6 млрд доларів США митних платежів, що на 30% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Про це повідомляє Державна митна служба.

Які обсяги імпорту товарів в Україні?

Згідно з оперативними даними, загальний обсяг імпортованих в Україну товарів склав 3,6 млн тонн, що на 38,1% перевищує показник липня минулого року. Обсяг оподатковуваного імпорту також зріс на 24,8% – до 3,05 млн тонн.

Які товари забезпечили приріст надходжень?

За даними митниці, найбільший приріст надходжень забезпечило ввезення на територію України нафтопродуктів, легкових автомобілів, нафтових газів, сигарет, вугілля та вантажних автомобілів. Разом із тим, у деяких товарних групах спостерігалося зменшення обсягів імпорту та відповідне скорочення митних надходжень. До таких груп зокрема належать електроенергія, акумулятори, гідравлічні турбіни, феросплави та мінеральні й хімічні добрива.

Також зберігається тенденція на зростання обсягу наданих пільг зі сплати митних платежів (з 17,85 млрд грн у липні 2024 року до 29,14 млрд грн у липні 2025 року), внаслідок чого частка оподатковуваного імпорту у структурі загального імпорту знизилася з 94% у липні 2024 року до 85% у липні 2025 року, повідомляє митниця.

Нагадаємо: Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за сім місяців 2025 року склали 2,09 трлн грн.

Ф’ючерси на золото у США різко зросли в п’ятницю, досягнувши історичного максимуму, після повідомлень про запровадження Вашингтоном мит на імпорт злитків вагою 1 кг. Про це пише Reuters.

Грудневі ф’ючерси на золото у США зросли на 1% і досягли $3 489,40 за унцію після встановлення рекордної позначки $3 534,10. Спотове золото майже не змінилося, торгуючись на рівні $3 399,22 за унцію, і демонструє другий тиждень зростання поспіль, додавши близько 1% за тиждень.

Які наслідки для Швейцарії?

Різниця між ф’ючерсами та спотовими цінами перевищила $100 після того, як Financial Times повідомила про лист Митно-прикордонної служби США від 31 липня. У документі зазначалося, що злитки вагою 1 кг та 100 унцій тепер класифікуються за митним кодом, який підпадає під підвищені тарифи.

Аналітики попереджають, що цей крок може суттєво вдарити по Швейцарії, яка є найбільшим у світі центром афінажу золота. Подібне розширення спреду востаннє спостерігалося у 2020 році під час пандемії COVID-19, коли перебої у трансатлантичних поставках дорогоцінного металу спричинили значні перекоси на ринку.

“Мито однозначно порушить торгівлю золотом, і Швейцарія зазнає найбільшого удару. Премії на фізичне золото, ймовірно, зростуть, що призведе до вищих цін для споживачів”, — заявив аналітик MarketPulse від OANDA Зейн Вавда.

Які прогнози на майбутнє?

Він додав, що нові тарифи можуть створити вузькі місця в постачанні, що підштовхне спотові ціни вгору. Тарифи на злитки стали частиною ширшого підвищення мит, яке президент США Дональд Трамп запровадив щодо імпорту з десятків країн. Вони набули чинності в четвер, змусивши основних торгових партнерів, зокрема Швейцарію, Бразилію та Індію, шукати нові умови постачання.

“Я очікую зростання попиту на золото як на безпечний актив і підвищеної невизначеності щодо постачання золота у США. До кінця тижня ціни, ймовірно, залишаться високими, доки адміністрація Трампа не розкриє деталі щодо 39% мит на кілограмові злитки”, — зазначив старший стратег RJO Futures Боб Хаберкорн.

Золото також отримує підтримку від очікувань зниження процентних ставок Федеральною резервною системою наступного місяця. Слабкі дані щодо зайнятості у США минулого тижня підвищили оцінку ймовірності зниження ставки на 25 базисних пунктів у вересні до 89%, за даними інструменту CME FedWatch.