Перехід на зимовий час: як адаптуватися без стресу

Перехід на зимовий час, який українці традиційно роблять у ніч на неділю, менш стресовий для організму, ніж весняний. Але навіть така “м’яка” зміна впливає на сон, концентрацію та настрій. Про це розповіла сомнолог Дар’я Пилипенко.

За її словами, люди живуть за трьома “годинниками” – біологічним, соціальним і сонячним. Коли вони не синхронізовані, організм працює у стані напруги. Саме це і відбувається після переведення часу.

Які наслідки переходу на зимовий час?

“Після переходу на зимовий час людина втрачає сон. А якщо ми й так недосипаємо, як більшість українців під час війни, це подвійний удар. Зростає рівень кортизолу, падає мелатонін – тому ми стаємо дратівливими, виснаженими, знижується концентрація”, – пояснює сомнолог.

Через скорочення світлового дня підвищується сонливість, апатія, зменшується кількість серотоніну – гормону радості. Також страждає травна система, адже “кишківник має власний годинник”, який реагує на зміну ритму сну й харчування.

Як адаптуватися до зимового часу?

Щоб легше адаптуватися до зимового часу, експерт рекомендує:

  • Додавати світла вранці – використовуйте світлову лампу або виходьте на вулицю;
  • Рухатися після пробудження – легка гімнастика допоможе активізувати організм;
  • Уникати важких тренувань увечері;
  • Снідати білковою їжею, щоб підтримати вироблення серотоніну;
  • Вимикати яскраві екрани перед сном;
  • За кілька днів до переведення годинника лягати спати на 30 хвилин раніше.

“Якщо людина здорова, адаптація триває 2-3 дні. А при порушеннях сну – до тижня. Головне – дати собі час і не перевантажувати організм”, – підсумувала Пилипенко.

Нагадаємо, що українці перейдуть на зимовий час у ніч на неділю, 26 жовтня, перевівши годинники на годину назад – з 4:00 до 3:00. Це дозволить спати довше й забезпечить плавний перехід без збоїв у розкладах. Переведення часу діє з 1981 року для економії електроенергії.

Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.