У форматі відеоконференції відбулося перше установче засідання Координаційної платформи донорів – Ukraine Multi-agency Donor Coordination Platform (“Фінансовий Рамштайн”). Як Україні ефективно забезпечити тісну координацію між міжнародними донорами та міжнародними фінансовими організаціями у наданні підтримки нашій країні? Які важливі моменти слід врахувати? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Україні потрібно виходити з ініціативою створення фонду відновлення чи корпорації розвитку Економіст, член товариства фінансових аналітиків Віталій Шапран звертає увагу на те, що поки що “фінансовий Рамштайн” – це лише дискусійний клуб, де обговорюється координація дій.
“Добре, що його створено майже через рік після початку широкомасштабної війни. Але я не думаю, що його засідання будуть результативними для швидкого відновлення України, – зазначає експерт. – Україні потрібно виходити з ініціативою створення фонду відновлення чи корпорації розвитку, для того щоб створена юрособа могла займати ресурси, оперувати на ринках капіталів, залучати на свої рахунки донорські кошти і, звичайно, підлягати контролю з боку всіх донорів”.
На думку Віталія Шапрана, що швидше буде створено таку одиницю, то швидше почнеться процес відновлення.
“Чекати на закінчення війни не потрібно, створювати подібне слід уже зараз, – упевнений експерт. – Також хочу зауважити, що у фінансовому світі рішення ухвалюються набагато повільніше, а багато процесів бюрократизовані. Тому очікувати на швидкий ефект, як від “військового Рамштайну”, не потрібно. Приміром, уже майже рік у ЄС та США заарештовано резерви Центрального Банку РФ та Фонд національного добробуту Росії, проте питання про їх передачу Україні так поки що й не вирішено. Я думаю, ще місяці два-три ми спостерігатимемо дискусії”.
Нам потрібні відкриті тендери, можливість для різного бізнесу в контексті будівництва та відновлення Засновник міжнародного глянцю Бізнес WOMAN та міжнародного клубу BUSINESSWOMAN Club, керівник Міжнародного штабу допомоги українцям Ганна Крисюк розмірковує так:
“Україні давно була потрібна така платформа. Раніше ходило багато розмов, але не було конкретики – алгоритму, покрокової стратегії, що за чим буде в контексті відновлення, того, які держоргани цим займатимуться, аналізуватимуть, пояснюватимуть наші потреби, будуть гарантами”.
Позитивом експерт вважає, що є поділ з низки напрямків. На її думку, якби все йшло лише в одному, наприклад, лише будівництво, інфраструктура, без підтримки малого та середнього бізнесу, який фактично залишився наодинці зі своїми проблемами (генератори, зупинка роботи через обстріли або відключення електроенергії, нестача робочих рук) через від’їзд співробітників або їх мобілізацію).
“Тож така платформа відновлення – на часі навіть під час війни, – упевнена Ганни Крисюк. – Добре й те, що керівники тих чи інших напрямів – чудові фахівці, які мають гідну репутацію в економічно-інвестиційному сегменті. Для представників бізнесу вони також є авторитетними фігурами. Наступна зустріч намічена на березень – і це також добре. Поспіх ні до чого, адже доведеться проаналізувати, що треба відновлювати насамперед (енергосистему, лікарні, житло для ВПО тощо). А це складний, копіткий процес”.
При цьому експерт має сумнів, що у відновленні вдасться взяти участь неурядовим організаціям, малому та середньому бізнесу.
“Тут будуть задіяні переважно великі гравці, компанії, які мають міжнародну репутацію, відповідний досвід так чи інакше співпрацюють з урядом, вміють працювати з інвестиційними коштами та звітувати про те, як їх використовували, – пояснює Ганна Крисюк. – Важливо, щоб контроль за використанням відповідних коштів здійснювали не лише ті чи інші українські органи, а й міжнародні, незалежні структури. Європа вміє це робити. Потрібні відкриті тендери, можливість для різного бізнесу в контексті будівництва та відновлення”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — Leopard 2 підуть в Україну: про що говорить рішення Берліна — чи може змінитися ситуація на фронті.
