Сучасні побутові прилади часто мають у своїх блоках живлення вбудований захист від імпульсних перенапруг, проте ресурс типових рішень на варисторах вичерпується максимум 30 випадками спрацьовування, та й то якщо струм при позаштатній ситуації не перевищить 10 кА. Рано чи пізно вбудований у прилад захист може підвести, а незахищені від перенапруги прилади просто вийдуть з ладу і принесуть своїм власникам масу клопоту. А тим часом причинами небезпечних імпульсних перенапруг можуть стати: гроза, ремонтні роботи, кидки при комутації потужних реактивних навантажень і мало що ще.
Для запобігання таким неприємним ситуаціям і призначені пристрої захисту від імпульсних перенапруг (скорочено – УЗІП), які приймають він аварійний імпульс перенапруги, не даючи йому вивести з ладу включені в мережу електричні прилади.
Принцип дії УЗІП досить простий: у звичайному режимі струм усередині пристрою тече через шунт, що проводить, і далі через навантаження, підключену в цей момент до мережі; але між шунтом і заземленням встановлений захисний елемент – варистор або розрядник, опір якого в нормальному режимі становить мегаОми, і якщо раптом виникне перенапруга, то захисний елемент миттєво перейде в стан, що проводить, і струм спрямується через нього до заземлення.
У момент спрацьовування УЗІП, опір у петлі фаза-нуль знизиться до критичного, і побутова техніка буде врятована, тому що лінія буде практично коротко шунтована через захисний елемент УЗІП. Коли напруга в лінії стабілізується, захисний елемент УЗІП знову перейде в непровідний стан і струм до навантаження знову потече через шунт.
Існують і широко поширені три класи пристроїв захисту від імпульсних перенапруг: УЗІП класу I, УЗІП класу II, УЗІП класу III.
Пристрої захисту класу I призначені для захисту від імпульсів перенапруг з характеристикою хвилі 10/350 мкс, це означає, що максимально допустимий час наростання імпульсу перенапруги до максимуму та спаду до номінального значення не повинен перевищувати 10 та 350 мікросекунд відповідно; при цьому допустимо короткочасний струм від 25 до 100 кА, такі імпульсні струми виникають при розряді блискавки, коли вона потрапляє в ЛЕП на відстані ближче ніж 1,5 км до споживача. Пристрої цього класу виконуються на розрядниках, які установка здійснюється у головному розподільчому щиті чи вступно-розподільчому пристрої на введенні у будівлю.
УЗІП класу II призначені для захисту від короткочасних імпульсних перешкод і встановлюються в розподільні щити. Вони здатні забезпечити захист від імпульсів перенапруги з параметрами 8/20 мкс при силі струму від 10 до 40 кА. В УЗІП цього класу застосовуються варистори. Аналогічно влаштовані і УЗІП класу III, з тим лише відмінністю, що максимальний струм внутрішнього варистора не повинен перевищити 10 кА.
Задля справедливості варто відзначити, що для надійного захисту обладнання важливо встановити УЗІПи як I, так і II та III класів захисту. Це необхідно дотриматися, оскільки потужне УЗІП класу I не спрацює при коротких імпульсах невисокої перенапруги просто через свою малу чутливість, а менш потужне не впорається з великим струмом, з яким впорається УЗІП класу I.
Більш детально з пристроєм захисту від імпульсних перенапруг Ви можете ознайомиться на сайті:
https://enext.ua/uk/services/pristro-zakhistu-v-d-mpulsnikh-perenaprug/.