Росія скоротить витрати на авіацію у 2026 році

Наступного року Росія планує скоротити витрати на виробництво і ремонт літаків у півтора раза – з 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів. Про це повідомляє видання The Moscow Times.

Які зміни чекають на авіаційну галузь?

Уряд Росії планує в 1,6 раза скоротити фінансування федерального проєкту “Виробництво літаків і вертольотів” у 2026 році – з 139,6 млрд до 85,7 млрд рублів. Згідно з проєктом нового бюджету РФ на 2026-2028 роки, у 2027 році витрати також зменшаться порівняно з раніше запланованими показниками – зі 109,7 млрд до 86,9 млрд рублів (падіння на 21%). Фінансування має дещо збільшитися лише у 2028-му – до 89,3 млрд рублів.

Які наслідки для авіакомпаній?

Видання зазначає, що найсуттєвіше скорочується держпідтримка російських авіакомпаній на оновлення парків літаків для внутрішніх перевезень. У 2026 році ці субсидії знизять до нуля, тоді як у 2025 році після коригувань вони становили 1,3 млрд рублів із спочатку запланованих 4,1 млрд. Субсидії на компенсацію витрат на обслуговування повітряних суден скоротяться з 6,1 млрд рублів у 2025 році до 3,6 млрд у 2026-му, але потім зростуть до 6,6 млрд у 2027 і 2028 роках.

Єдиним винятком у цій тенденції стане середньомагістральний пасажирський літак МС-21, який Володимир Путін називав конкурентом західних лайнерів. Субсидії на погашення кредитів виробникам таких суден і деталей до них збільшать у 2026 році на 25% – з 2 млрд до 2,5 млрд рублів, проте в наступні роки повернуть до колишнього рівня.

Нагадаємо, раніше Ространснагляд повідомив про різке зростання кількості загиблих в авіакатастрофах у Росії. Кількість загиблих у катастрофах літаків комерційної авіації в Росії з початку року перевищила сумарну кількість жертв таких подій за два попередні роки.

Також раніше повідомлялося, що чотирнадцять літаків Sukhoi Superjet 100 (SSJ-100) виконують рейси по Росії з конструкторськими недоліками фюзеляжу. Російським авіабудівникам не вдалося створити аналоги іноземних підшипників і електронної компонентної бази для літаків. “Наші підшипники навіть близько не стоять із тими, які потрібні нашій промисловості… Друга больова точка – електронна компонентна база”, – заявив гендиректор “Аерокомпозиту” Анатолій Гайданський.

Раніше повідомлялося, що російська цивільна авіація – один із секторів економіки країни-агресора, де безпрецедентні санкції із закриттям неба, ембарго на постачання запчастин та відмовою в обслуговуванні суден західного виробництва справді відчутні. Літаки Sukhoi Superjet 100, які через відсутність західних запчастин опинились на межі зняття з експлуатації. “Гордість російського авіапрому”, яка із самого початку була збитковою, після запровадження санкцій взагалі стала небезпечною для життя: кількість інцидентів за два роки зросла вдвічі.

Цей запис оприлюднено в Економіка автором Тарас Волиненко. Додати до закладок постійне посилання.

Про автора Тарас Волиненко

Журналіст з понад 15-річним досвідом. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році. Працював у провідних українських ділових медіа, де висвітлював теми фінансів, ринку праці, інвестицій та малого бізнесу. Сьогодні спеціалізуюся на аналітиці економічних процесів в Україні та їхньому впливі на щоденне життя громадян.