Зеленський підписав закон про держбюджет

Президент України Володимир Зеленський 28 листопада підписав закон про державний бюджет на 2025 рік.

Про це повідомляє премʼєр-міністр Денис Шмигаль.

Верховна Рада схвалила в цілому відповідний проєкт 19 листопада. За проголосувало 257 парламентарів.

У держбюджет на 2025 рік заклали рекордні видатки на рівні 3,94 трильйона гривень. З них видатки на оборону становлять 2,22 трильйона гривень.

У проєкті держбюджету йдеться, що дохід держави становитиме 2,3 трильйона гривень. Тут врахували 141 мільярд гривень від податкового законопроєкту № 11416-д про історичне підвищення податків в Україні, який Рада схвалила ще в жовтні.

Зовнішнє фінансування в наступному році сягатиме $38,4 мільярда.

У держбюджет на 2025 рік також заклали гроші на “Національний кешбек” і “Зимову єПідтримку”, яка передбачає виділення всім українцям по тисячі гривень, та 1,5 мільярда гривень на телемарафон.

Голова комітету з питань бюджету Роксолана Підласа зазначила, що в державному бюджеті на 2025 рік враховані інтереси та підтримка спроможності малих і прифронтових громад — 64% ПДФО залишили на тому самому рівні, не підвищуючи його, прифронтові громади не переказуватимуть реверс, збережеться додаткова дотація для постраждалих територій.

Також заклали кошти на програму пільгової іпотеки, а видатки на освіту і медицину зросли на 18 і 12 мільярдів гривень відповідно. Підласа зазначила, що знайшли можливість профінансувати доплати вчителям, які компенсують їм підвищення податків.

У держбюджет також заклали 10,5 мільярда гривень на фахівців із супроводу ветеранів, створення ветеранських просторів, купівлю квартир для ветеранів та інші програми державної підтримки.

Комітет ВР схвалив проєкт бюджету на 2025 рік

Комітет Верховної Ради з питань бюджету рекомендував парламенту ухвалити в першому читанні проєкт державного бюджету на 2025 рік.

Про це повідомила голова комітету Роксолана Підласа.

Серед ключових змін до проєкту бюджету передбачається повне перенаправлення коштів Дорожнього фонду, що становить 43,2 млрд грн, до загального фонду бюджету на потреби безпеки та оборони.

Також планується виділення щонайменше 2 млрд грн на гуманітарне розмінування та розглядається можливість спрямування 4,8 млрд грн на придбання нових пасажирських вагонів.

У соціальній сфері очікуються суттєві зміни щодо виплат “чорнобильцям”. Відтепер право на пенсії матимуть лише особи, які проживали в зоні відчуження з 1986 по 1993 рік. За попередніми розрахунками, ця зміна дозволить зекономити близько 15 млрд грн.

Щодо адміністративних реформ, комітет пропонує відмовитися від ідеї переведення банківських рахунків лікарень до Казначейства. Натомість планується запровадження грейдової системи оплати праці для Апарату Верховної Ради з 1 квітня 2025 року.

Також буде переглянуто питання щодо преміювання суддів місцевих судів.

Значні зміни торкнуться місцевого самоврядування. Розглядається можливість спрямування 4% податку на доходи фізичних осіб до бюджетів об’єднаних територіальних громад. Водночас пропонується залишити 12,9 млрд грн реверсної дотації місцевим бюджетам.

Зеленський підписав бюджет на 2024 рік

Президент Володимир Зеленський підписав головний кошторис країни на 2024 рік.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

“Повернуто з підписом від Президента України. Розсилання акта”, – йдеться в картці законопроєкту “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік на засіданні 9 листопада. За головний кошторис країни в цілому проголосували 276 народних депутатів.

Загалом доходи державного бюджету встановили на рівні 1,768 трлн грн, видатки 3,35 трлн грн.

Основною статтею видатків є оборона – для забезпечення сил безпеки та оборони будуть спрямовані 22,1% ВВП або 1,69 трлн грн .

Також у бюджеті-2024 передбачили видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу:

  • 43 млрд грн на виробництво БПЛА;
  • 43 млрд грн на виробництво боєприпасів та зброї.

“Кошти на сектор національної безпеки та оборони покриваються винятково внутрішніми надходженнями: податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП”, – підкреслила Підласа.

Решта видатків потрапляють в площину дефіциту бюджету, який передбачено у сумі 1,57 трлн грн. Фінансування державного бюджету буде здійснюватися за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн), розміщення ОВДП (525,9 млрд грн) та надходжень від приватизації (4 млрд грн).

На соціальний захист буде спрямовано майже 470 млрд грн. На підтримку ветеранів буде спрямовано вдвічі більше ніж в минулому році – майже 15 млрд грн, з них 1 млрд грн – на протезування воїнів.

Видатки на медицину та освіту становитимуть 201 млрд грн та 69 млрд грн відповідно.е

При підготовці до другого читання було додано правки про:

  • 1 млрд грн на розмінування с/г земель;
  • доручили Уряду розробити механізм щодо врегулювання списання заборгованості за середньостроковими позиками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках Державним казначейством (замість списання такої заборгованості за рахунок вільних залишків);
  • вилучили норму про репрофайлінг ОВДП у власності НБУ, оскільки таке питання потребує погодження з МВФ;
  • створення додаткової субвенції на будівництво укриттів в лікарнях (1 млрд грн).

До другого читання також зазнав змін макропрогноз, який закладається в основу бюджетних розрахунків:

  • реальне зростання ВВП наразі прогнозується на рівні 4,6%;
  • інфляція – 9,7%;
  • середньорічний курс долара – 40,7 грн.

В Счетной палате доложили, что расходы общего фонда госбюджета недовыполнены на 44,3 млрд грн

Счетная палата констатирует, что расходы общего фонда госбюджета недовыполнены на 44,3 млрд гривен в 1-м полугодии 2021 года. Об этом говорится в сообщении Счетной палаты, передают “Українські Новини”.

“Несмотря на перевыполнение плана доходов за первое полугодие, расходы общего фонда госбюджета меньше плана на 44,3 млрд гривен (7,3%)”, – сообщил председатель Счетной палаты Валерий Пацкан.

В частности, на 8,4 млрд гривен недовыполнен план расходов Министерства здравоохранения: 3,4 млрд гривен – на реализацию программ государственных гарантий медицинского обслуживания населения и 1,4 млрд гривен – на проведение вакцинации.

Меньше плана на 4,3 млрд гривен (7,9%) расходы Министерства обороны: 1,9 млрд гривен – на обеспечение деятельности Вооруженных сил, подготовку кадров и войск, медицинское обеспечение личного состава, ветеранов военной службы и членов их семей, ветеранов войны и 1,8 млрд гривен – на закупку, модернизацию и ремонт вооружения, военной техники, средств и оборудования.

По словам председателя, недовыполнен план расходов Министерства социальной политики – на 3,3 млрд гривен (1,9%), из которых 1,6 млрд гривен – на выплату некоторых видов пособий, компенсаций, денежного обеспечения и оплату услуг отдельным категориям населения, а также Министерства аграрной политики и продовольствия – на 1,1 млрд гривен (51%), из них почти 816 млн гривен – на финансовую поддержку сельхозтоваропроизводителей.

“Вместе с тем наблюдается положительная тенденция с выполнением плана доходов за первое полугодие. За это время он перевыполнен на 23,7 млрд гривен. Больше всего перевыполнен план налога на добавленную стоимость (НДС) с учетом бюджетного возмещения – на 12,7 млрд гривен, налога на прибыль предприятий – на 8,2 млрд гривен; акциза с ввезенных на таможенную территорию Украины подакцизных товаров – на 4,4 млрд гривен”, – подчеркнул Пацкан.

В то же время на 3 млрд гривен недовыполнен план акцизного налога с произведенных в Украине подакцизных товаров; на 0,4 млрд грн – налога и сбора на доходы физических лиц.

“Не выполняется и план государственных заимствований – за первое полугодие в общий фонд госбюджета получено на 78,7 млрд гривен меньше плана – 260 млрд гривен. Государственных внешних заимствований – на 63% меньше плана, тогда как от размещения облигаций внутренних государственных займов поступили все 100% плана – 213 млрд гривен”, – добавил Валерий Пацкан.

Он также отметил, что от приватизации государственного имущества поступил 1 млрд гривен, что на 8,4 млрд гривен (89%) меньше плана.

Стало ивестно, сколько денег принесла приватизация спиртовой отрасли

После демонополизации спиртовой отрасли состоялись аукционы по приватизации 25 спиртовых мест осуществления деятельности (СПД). Сумма поступлений в бюджет от их приватизации составляет около 1,5 млрд грн.

Об этом заявил заместитель председателя Фонда государственного имущества (ФГИУ) Константин Кошеленко во время своего выступления на Всеукраинском форуме “Украина 30. Экономика без олигархов”, сообщает Mind.

“В этом году мы ожидаем еще больший рост цены на аукционах и еще большее внимание к активам спиртовой отрасли со стороны участников рынка”, – отметил Кошеленко.

В своем выступлении Кошеленко также привел пример успешного аукциона по приватизации Караванского МПД, который состоялся на прошлой неделе. Цена актива на аукционе выросла до 101 млн грн.