Зарплати чиновників зросли на 60 відсотків

Заробітна плата чиновників в Україні з січня по листопад 2024 року зросла на понад 23 тисячі гривень, тобто на 60 %. Відповідні дані опублікувало Міністерство фінансів України.

За інформацією міністерства, працівники державних органів у листопаді 2024 року отримували в середньому майже 62 тисячі гривень, тоді як у січні середній показних становив 38,6 тисячі. Тобто, розмір середньої зарплати виріс на 61%.

За даними пенсійного фонду України, у вересні 2024 року середня заробітна плата в Україні складала 18 020 грн. Тож чиновники отримують у понад три рази більше за середній показник по Україні.

Рейтинг зарплат очолює Антимонопольний комітет, де середня ЗП становить 118,7 тисячі гривень. Цікаво що Центральна виборча комісія, яка під час війни фактично не проводить виборів, виплачує середню зарплату в розмірі 97,2 тисячі гривень для своїх 248 працівників.

При цьому керівництво ЦВК, що налічує 18 осіб, отримує найбільші в Україні зарплати – в середньому 310,3 тисячі гривень.

США надали Україні $1,35 млрд

Україна отримала від США грант на суму 1,35 млрд доларів, який надійшов через Цільовий фонд багатьох донорів Світового банку.

Про це повідомили в Міністерстві фінансів України.

“Залучене грантове фінансування буде спрямовано на відшкодування видатків держбюджету, зокрема, на оплату праці працівників державних органів та виплат за окремими програмами державної соціальної допомоги (ВПО, особам з інвалідністю, малозабезпеченим сім’ям, виплати житлово-комунальних субсидій) та інших соціальних виплат”, – зазначили в Мінфіні.

Як повідомили у відомстві, цього року Україна отримала 8,45 млрд доларів грантових коштів прямої бюджетної підтримки Сполучених Штатів. З початку повномасштабного вторгнення РФ до держбюджету України надійшло 20,4 млрд доларів грантових грошей.

“Наразі в Україні впроваджується спільний з Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР) та Міжнародною асоціацією розвитку (МАР) Проект “Підтримка державних видатків для забезпечення стійкого державного управління в Україні” на загальну суму 16,5 млрд доларів США та 1,4 млрд євро (позики МБРР, кредити МАР, гранти Цільового фонду багатьох донорів)”, – додали в Мінфіні.

Мінфін хоче ввести податок на волонтерство

Мінфін претендує на 19,5% грошей, що збирають волонтери. Чиновники вважають, що волонетри мають сплатити податки зі зборів на “банки” та картки. За ці гроші на фронт куплено кожен п’ятий дрон, чи прожектор для систем ППО, які відбивають атаки Шахідів.

Щоб закупити 1 тис. ударних FPV-дронів українського виробництва, які не замовляє Міноборони, у березні запустили збір на 30 млн грн. В рамках проєкту “Люті пташки” гроші збиралися на рахунок фонду Dignitas та на монобанку Ігоря Луценко, що служить у 72 омбр ЗСУ та є співзасновником Центру підтримки аеророзвідки.

У травні на карті Луценко було закумульовано близько 20 млн грн. 100% з них він перерахував на дрони. Але фінансовий моніторинг зацікавився збором, та податківці заявили, що чекають сплати податків у розмірі близько 4 млн: ПДФО складає 18% та воєнний збір – 1,5%.

Це перший такий публічний кейс, який викликав скандал у соцмережах. Але він є тенденційним. Мінфін збирається стягувати податки з усіх індивідуальних волонтерських зборів, що були відкриті з початку повномасштабного вторгнення.

“Ми платимо податки з зарплати. Оскільки держава не виконала свою функцію по захисту, ми змушені займатися волонтерством. Ми віддаємо власні гроші волонтеру, який збирає благодійну допомогу. Але з цих коштів його знов змушують платити податок у бюджет – вже втретє”, – каже керівниця “Центру підтримки аеророзвідки” Марія Берлінська.

Наприкінці 2022 року набрали чинності зміни до Закону України №2747 “Про благодійну діяльність та благодійні організації”. Цим документом держава звільнила від оподаткування благодійну допомогу, зібрану волонтерами з початку великої війни.

За законом, якщо волонтер зареєструвався в Реєстрі до 1 січня 2023 року, то сума благодійної допомоги, яку той отримав, починаючи з дати повномасштабного вторгнення росії, не включається до загального річного оподатковуваного доходу.

Точкою конфлікту стало те, що Закон №2747 прив’язується до Постанови Кабміну №112 від 2016 року. Тоді держава визначила список товарів та послуг, вартість яких не включається до оподатковуваного доходу платників податку на доходи фізичних осіб.

І з тих пір список не змінювався. В ньому лишилися “покривала на ліжка, крім перин”, “одяг ношений та інші вироби, що були у вжитку”, але немає необхідних старлінків та дронів. Хоча останніми на 90% армію забезпечують саме індивідуальні волонтери.

У травні громадські діячи спробували розширите список товарів та послуг, що не включаються до ПДФО, але Мінфін повчав блокувати ініціативу.