Грузія йде з ПАРЄ через резолюцію про вибори

Парламентська асамблея Ради Європа (ПАРЄ) ухвалила резолюцію, в якій закликала Грузію провести нові парламентські вибори та звільнити політвʼязнів.

Про це пише грузинська служба “Радіо Свобода”.

Резолюцію підтримали 114 членів ПАРЄ, семеро утрималися, 13 проголосували проти.

У резолюції йдеться, що події після парламентських виборів 26 жовтня 2024 року, включно з порушенням свободи зібрань і вираження поглядів, а також придушенням опозиції та громадянського суспільства, суперечать зобов’язанням Грузії щодо членства в Раді Європи.

“Тому комітет хоче отримати від уряду чіткі гарантії того, що вони справді віддані […] виконанню своїх зобов’язань щодо членства”, — наголосили в документі.

В резолюції вимагають негайно усунути недоліки, виявлені під час останніх парламентських виборів, і “створити виборче середовище, яке сприятиме проведенню нових, справді демократичних виборів у найближчі місяці”.

У грузинській делегації виступали проти цієї резолюції. А коли її таки ухвалили, то делегація заявила, що призупиняє свою роботу в ПАРЄ.

ПАРЄ визнала, що росія здійснює геноцид

Парламентська асамблея Ради Європи визнала геноцидний намір росії у знищенні української культурних спадщини та ідентичності.

Про це повідомила член постійної делегації Верховної Ради в ПАРЄ Євгенія Кравчук.

За її резолюцію “Протидія стиранню культурної ідентичності під час війни та миру” віддали 105 голосів.

Резолюція засуджує систематичну державну політику русифікації, яка триває з 2014 року на окупованих територіях України, зокрема заперечення української культурної ідентичності, мови, літератури та історії.

Вона закріплює, що навмисне знищення культурної спадщини та стирання культурної ідентичності в Україні — це воєнний злочин, злочин проти людяності, а також свідчення геноцидного наміру рф знищити українську національну ідентичність.

Крім того, резолюція закликає держави-члени ПАРЄ ратифікувати конвенції Ради Європи про захист культурної спадщини, посилити санкції за військові руйнування, не виправдані “нагальною військовою необхідністю”, включити до сфери правового регулювання порушення проти культурної спадщини та передбачити повне відшкодування на основі міжнародного права, зміцнити здатність боротися з незаконним обігом культурних цінностей, притягувати до відповідальності причетні до таких дій органи влади та державні установи.

У ПАРЄ почалися слухання про дітей з України

У Парламентської асамблеї Ради Європи почалися слухання щодо ситуації з українськими дітьми.

Слухання присвячені як українським дітям, які наразі перебувають у країнах-членах Ради Європи, так і депортації та примусовому переміщенню дітей російською федерацією, передає Укрінформ.

“Мета цієї зустрічі – продовжувати виконувати наші зобов’язання перед українським суспільством. Мені би дуже хотілось, щоб наша Асамблея знайшла рішення, як ми можемо допомогти повернути дітей, вивезених з України. Ми також хочемо полегшити життя дітям, які залишаються в Україні”, – заявив президент ПАРЄ Тіні Кокс.

За його словами, українські діти є головними жертвами цієї війни, і багато з них опинились в його країні (Нідерландах).

“Ми щасливі, що можемо прийняти їх у себе, але мусимо розуміти, що як би гарно ми про них не дбали, ці діти все одно залишаються жертвами. Ми маємо робити, що ми можемо – якнайкраще сфокусуємось на їхніх освітніх можливостях та доступі до системи охорони здоров’я”, – сказав Кокс.

Віце-президент ПАРЄ Олена Хоменко закликала скористатися усіма можливостями Асамблеї, аби виробити реальні інструменти для допомоги українським дітям.

ПАРЄ звернулася до рф через полонених

У Парламентській Асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) ухвалили декларацію і з закликом до Міжнародного комітету Червоного Хреста та міжнародної спільноти вимагати від російської федерації повного дотримання норм міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених.

Про це повідомляє Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими.

У письмовій декларації ПАРЄ, зокрема, йдеться, що російська загарбницька війна проти України є гранично жорстокою, і росія порушує всі можливі норми міжнародного права.

“Неповага до міжнародного гуманітарного права, зокрема гідного поводження з військовополоненими, є черговим системним невиконанням російською федерацією своїх міжнародно-правових зобов’язань. Країна-агресор систематично відмовляє Міжнародному комітету Червоного Хреста у доступі до військовополонених”, — йдеться у повідомленні.

Зазначається, що письмову декларацію підписали, крім України, представники Латвії, Сполученого Королівства, Ісландії, Естонії, Франції, Польщі, Нідерландів, Литви та Швеції.

Усі ці країни закликали рф поважати та сприяти доступу МКЧХ до військовополонених.

“Хоча ми цінуємо зусилля, докладені МКЧХ для отримання доступу до українських військовополонених, поточна стратегія переговорів не принесла необхідних результатів. Тому ми закликаємо МКЧХ переглянути свою політику конфіденційності, мобілізувати треті сторони та, зрештою, публічно засудити факти порушення російською федерацією міжнародного гуманітарного права. Мають бути об’єктивні межі, коли стає очевидним, що мовчання більше не приносить користі”, — наголосили підписанти.