Архіви позначок: росія

Кого росія може відправити на перемовини

Оприлюднено автором

З російської сторони переговори про мир в Україні вестимуть помічник президента із зовнішньої політики Юрій Ушаков, директор Служби зовнішньої розвідки Сергій Наришкін і голова російського фонду прямих інвестицій Кирило Дмитрієв.

Про це пише Bloomberg із посиланням на власні джерела.

Видання називає російських перемовників “командою важковаговиків із багаторічним досвідом ведення переговорів”. Серед них:

  • Юрій Ушаков — головний радник путіна із зовнішньої політики в кремлі, який понад 50 років працює в дипломатії.
  • Головний шпигун кремля Сергій Наришкін, який служив разом із путіним у радянському КДБ.
  • Кирило Дмитрієв — фінансист, який здобув освіту у Стенфорді та Гарварді та має зв’язки з родиною російського президента.

Видання пише, що вибір перемовників підкреслює, наскільки рішуче російський лідер володимир путін налаштований забезпечити сприятливий для себе результат будь-яких переговорів.

Bloomberg припускає, що це також свідчить про те, «наскільки мало змінилися його вимоги щодо України за три роки, відколи він віддав наказ про повномасштабне вторгнення».

Читайте також: На переговори зі США у Саудівську Аравію Кремль відправив лаврова та ушакова

Юрій Ушаков, Сергій Наришкін та Кирило Дмітрієв – хто це такі?

Юрій Ушаков — ветеран російської дипломатії та головний радник путіна із зовнішньої політики. Понад 50 років він працює в системі МЗС та кремля, вибудовуючи дипломатичні маніпуляції, що прикривають агресивну політику рф. Саме він є ключовою фігурою у формуванні кремлівських меседжів на міжнародній арені, виправдовуючи війну та намагаючись посилити вплив росії в світі.

Сергій Наришкін — керівник Служби зовнішньої розвідки рф, а в минулому — соратник путіна ще з часів радянського КДБ. Його діяльність спрямована на підрив демократичних держав, шпигунство та інформаційні операції. Наришкін відіграє важливу роль у координації кремлівських спецоперацій за кордоном, зокрема в Європі та США, і стоїть за численними випадками втручання росії у внутрішні справи інших країн.

Кирило Дмитрієв — впливовий російський фінансист із західною освітою, який отримав дипломи Стенфорда та Гарварду. Він очолює Російський фонд прямих інвестицій (РФПІ) і має тісні зв’язки з владою, включно з родиною путіна. Дмитрієв відіграє ключову роль у фінансуванні кремлівських проєктів за кордоном, використовуючи економічні механізми для обходу санкцій та збереження російського впливу в різних регіонах.

У Румунії впали уламки російського дрону

Оприлюднено автором

На території Румунії в четвер, 13 лютого, виявили фрагменти безпілотників “Герань”, які росія використовувала напередодні для атак на українську портову інфраструктуру на Дунаї.

Про це йдеться в повідомленні румунського Міністерства національної оборони.

Представники Міноборони, Міністерства внутрішніх справ і розвідки Румунії після пошуків поблизу румунсько-українського кордону виявили фрагменти російських дронів “Герань”.

Один безпілотник розбився приблизно в кілометрі від Дунаю поблизу кордону з Україною, а його фрагменти були знайдені приблизно за 5 кілометрів на захід від українського міста Рені.

Другий виявили за 500 метрів від берега Дунаю і приблизно за 5 кілометрів на південь від Рені.

Розслідування на місці події встановило, що обидва безпілотники несли заряд, який розірвався внаслідок падіння. У Міноборони Румунії наголосили, що це сталось за межами населених пунктів.

Трамп прагне повернути росію до G7

Оприлюднено автором

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що хоче повернення росії до G7, а також сказав, що Україна матиме місце за столом переговорів, повідомляє Companion.

Про це повідомила журналістка Дженніфер Якобс з Овального кабінету у соцмережі X у четвер, 13 лютого.

Лідер США зазначив, що хотів би, аби Росія повернулася до G7. У Трампа запитали, чи матиме Україна місце за столом переговорів.

“Так, звичайно”, — відповів він.

Крім того, він прокоментував слова очільника Пентагона Піта Гегсета щодо України. Трамп наголосив, що вони були досить точними.

Що відомо про наміри Трампа щодо повернення росії до Великої сімки

Трамп прагне повернути Росію до G7 — це тема, яка регулярно обговорюється, особливо у контексті його політичних заяв та зовнішньої політики. Ось кілька важливих аспектів цієї ініціативи:

  1. Позиція Дональда Трампа: Трамп, під час свого перебування на посаді президента США, неодноразово висловлював бажання повернути Росію до групи G7, стверджуючи, що це важливо для глобальної стабільності та економічної співпраці. Він вважав, що Росія повинна бути частиною обговорень, оскільки це країна, яка має вплив на світову політику та економіку.
  2. Причини відсторонення Росії: Росія була виключена з G8 у 2014 році через анексію Криму та дії, що порушували міжнародне право, зокрема вторгнення в Україну. Цей крок був сприйнятий як сигнал протесту проти агресивної політики Кремля.
  3. Потенційні переваги: Трамп аргументував необхідність повернення Росії тим, що участь Москви у таких міжнародних форумах сприятиме більш конструктивним переговорам щодо міжнародних конфліктів, як-от війна в Сирії, ядерне роззброєння та інші питання глобальної безпеки. Це дозволить забезпечити більшу співпрацю між країнами та розв’язувати проблеми за столом переговорів.
  4. Суперечливість цієї ініціативи: Проте багато західних лідерів, включаючи представників Європейського Союзу, виступали проти повернення Росії до G7, аргументуючи це порушенням міжнародного права та ігноруванням анексії Криму. Росія, на їхню думку, повинна спершу виконати міжнародні зобов’язання і відновити довіру до себе.
  5. Зміни в політичному контексті: Після закінчення президентства Трампа його ініціатива повернення Росії до G7 залишалася актуальною темою для політичних дебатів. Зміни в глобальній політиці, наприклад, новий президент США Джо Байден, мають свою позицію щодо Росії і питання її повернення в такі формати, як G7.

Загалом, ініціатива Трампа щодо повернення Росії до G7 є спробою розглядати Росію як важливого глобального гравця, проте вона викликає серйозні суперечки і має політичні та дипломатичні наслідки, які слід враховувати.

Трамп поговорив з Зеленським і путіним

Оприлюднено автором

Президент США Дональд Трамп повідомив у середу про свою телефонну розмову з президентом України Володимиром Зеленським, зазначивши, що вони, між усім, обговорили зустріч, що відбудеться в Мюнхені між делегаціями США та України, та яка може “зупинити цю безглузду війну”.

Про це він повідомив у соціальний мережі Truth Social

“Я щойно розмовляв з президентом України Володимиром Зеленським. Розмова пройшла дуже добре. Він, як і президент путін, хоче досягти миру. Ми обговорили різні теми, пов’язані з війною, але головним чином – зустріч, яка відбудеться в п’ятницю в Мюнхені, де делегацію очолять віце-президент Джей Ді Венс і держсекретар Марко Рубіо. Я сподіваюся, що результати цієї зустрічі будуть позитивними”, – написав він.

Раніше він повідомив, що “мав тривалу та дуже продуктивну розмову” з російським лідером.

ООН назвала, скільки вбито цивільних в Україні

Оприлюднено автором

Від лютого 2022 року через російську агресію проти України загинули 12 605 цивільних людей, ще 29 178 були поранені. Про це йдеться у звіті Моніторингової місія ООН з прав людини.

Зі звіту стало відомо, що переважна більшість жертв серед цивільного населення (89%) та пошкоджень освітніх і медичних закладів (93%) сталися на території, підконтрольній Україні.

Найбільшу кількість жертв у січні спричинили безпілотники малого радіуса дії, у тому числі FVP – дрони, що перевищує вплив будь-якої іншої зброї. Зокрема на підконтрольній Україні частині Херсонської області 70% жертв загинули саме через такі дрони. Кілька обстрілів у Запоріжжі 8, 18 і 23 січня спричинили велику кількість жертв серед цивільного населення (17 загиблих; 176 поранених), що також вплинуло на загальне збільшення кількості жертв у січні, уточнюють в місії ООН.

“Більшість жертв (81%) сталися поблизу лінії зіткнення, насамперед у Херсонській, Запорізькій та Донецькій областях”, — зазначили в ООН.

У звіті сказано, що реальні масштаби шкоди, завданої цивільному населенню — як жертви, так і пошкодження інфраструктури – ймовірно, значно вищі, оскільки багато даних неможливо перевірити через велику кількість повідомлень і відсутність доступу до відповідних районів.

У звіті вказана занижена кількість цивільних жертв у таких містах, як Маріуполь (Донецька область), Лисичанськ, Попасна та Сєвєродонецьк (Луганська область).