Суд залишив Коломойського під арештом

6 жовтня Київський апеляційний суд залишив в силі запобіжний захід бізнесмену Ігорю Коломойському у вигляді арешту та застави у майже 3,9 млрд грн.

Про це повідомляє кореспондент телеканалу “Еспресо”.

Захист просив скасувати збільшення застави із 510 млн до майже 3,9 млрд грн.

Сам Коломойський заявив, що таку суму внести не може, бо “в країні — війна, активи арештовані, крім того, йде суд у Лондоні”. Також він наголосив, що підозра була зроблена нашвидкуруч, та за ті три тижні, що він перебуває під вартою, ніхто не проводив із ним слідчі дії.

Також у суді хотіли взяти Коломойського на поруку головний рабин Дніпра, двоє військових, двоє депутатів (Сергій Демченко та Артем Ковальов) та кілька журналістів і телеведучих, зокрема Наталія Мосейчук, Алла Мазур та Юрій Горбунов.

Однак суд на усі ці аргументи та пропозиції не пристав.

Справа про “Харківські угоди” перейшла до суду

Державне бюро розслідувань повідомило, що завершило спеціальне розслідування і передало до суду матеріали справи за обвинуваченням колишнього президента Віктора Януковича і експрем’єр-міністра України Миколи Азарова в державній зраді через укладання угоди між Україною й росією від 21 квітня 2010 року про перебування Чорноморського флоту рф на території України, відомої як “Харківські угоди”.

Про це повідомила пресслужба ДБР.

“Як встановлено слідчими ДБР, колишній президент України у 2010 році отримав вказівку від керівництва рф продовжити термін перебування Чорноморського флоту росії на території АР Крим та Севастополя. Згідно з базовими Угодами 1997 року між Україною та рф, цей строк закінчувався у 2017 році. Раніше Україна підтвердила наміри не пролонговувати дію цих Угод та підготувала двосторонній Меморандум з виведення флоту рф. Російська сторона проігнорувала офіційне звернення. Через енергетичний шантаж, росіяни вирішили примусити тодішнє українське керівництво продовжити термін перебування флоту рф в Криму. Це надалі призвело до анексії півострова”, – йдеться в повідомленні.

Міжнародний суд ООН проведе слухання щодо геноциду українців

Міжнародний суд ООН із 18 по 27 вересня 2023 року заслухає позов України до рф стосовно здійснення геноциду.

Про це йдеться в документі, опублікованому на сайті судової інстанції.

Представники заслухають попередні заперечення, висунуті росією. Відповідні матеріали стосуються справи щодо звинувачень у геноциді. Йдеться про розгляд Конвенції щодо запобігання злочину геноциду й покарання за нього. У справу вступають 32 держави. Також зазначається, що слухання розпочнуться з оголошення аргументів росії, а потім — України.

На 20 серпня заплановані виступи представників 32 країн, які підтримали Україну в позові проти росії. Це Австралія, Німеччина, Австрія, Чехія, Словаччина, Бельгія, Хорватія, Естонія, Данія, Фінляндія, Люксембург, Ірландія, Болгарія, Швеція, Канада, Кіпр, Нідерланди, Франція, Іспанія, Італія, Греція, Латвія, Ліхтенштейн, Литва, Норвегія, Мальта, Нова Зеландія, Португалія, Польща, Румунія, Велика Британія та Словенія.

Суд заочно арештував екснардепа Рабіновича

У вівторок, 1 серпня, Печерський суд Києва задовольнив клопотання слідчого Державного бюро розслідувань та обрав екснардепу від фракції ОПЗЖ Вадиму Рабіновичу запобіжний захід у вигляду тримання під вартою.

Про це повідомила пресслужба ДБР.

26 липня Бюро повідомило Рабіновичу про підозру у державній зраді. За даними правоохоронців, він розповсюджував серед населення та політичного керівництва країн Євросоюзу антиукраїнську пропаганду.

Заяви екснардепа в численних виступах та інтерв’ю були, за оцінкою ДБР, “маніпулятивні та несли шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, державній, економічній та інформаційній безпеці України”.

У відставку пішла суддя Гааги, що захищала рф

Пішла у відставку суддя Апеляційного суду Гааги, яка намагалася за допомогою теорії змови вплинути на процес у справі про збиття у 2014 році в небі над Україною пасажирського Boeing 777, який летів рейсом MH17.

Про це заявили в суді Гааги, повідомляє нідерландське видання NOS.

Як зазначається, раніше цього місяця Верховний Суд Нідерландів оголосив їй догану за спробу довести теорію змови до суддів, які ведуть кримінальний процес.

Суддя розповсюджувала книгу свого брата, в якій заявлялося, що літак рейсу МН17 збила не російська ракета, а “таємні служби” – вона роздавала книгу суддям та прокурорам, що брали участь у справі MH17.

Суддя називала висновки Ради безпеки Нідерландів та прокуратури “навмисним та явним приховуванням”, а деякі дані вона визнала “маніпулюванням і брехнею”.

Верховний Суд ухвалив, що її заяви підривають довіру до авторитету та неупередженості судової влади.

“Суддя може висловити свою думку, але має враховувати вплив цих заяв”, – наголосили у Верховному Суді Нідерландів.