Україна та Угорщина вирішують проблему щодо прав нацменшин

Під егідою Міністерств закордонних справ України і Угорщини буде створено спеціальну комісію, яка протягом десяти днів представить на розгляд урядів обох країн конкретне розуміння остаточного вирішення спірних питань щодо прав нацменшин.

Про це заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба за підсумками зустрічі в Ужгороді з главою МЗС Угорщини Петером Сійярто.

«Ми мали дуже відверту розмову – спочатку дуже довго говорили у вузькому форматі, потім у розширеному. Хочу підкреслити головну рису цієї розмови – це відвертість, щирість і при цьому конструктивність», – сказав Кулеба.

Він зазначив, що однією з ключових тем перемовин було членство України в ЄС. У цьому контексті очільник МЗС відзначив рішення Угорщини піти на компроміс щодо відкриття перемовин з Україною на засіданні Євроради в грудні минулого року.

Він додав, що сторони також обговорили євроатлантичну інтеграцію України і питання секторального співробітництва.

Питанню прав нацменшин була присвячена значна частина зустрічі в Ужгороді.

Угорщина не проти створення выйськового фонду для України

Угорщина не перешкоджатиме створенню нового військового фонду для України у розмірі п’яти мільярдів євро, що відкриває шлях до угоди про модернізацію механізму, спрямованого на стабільне постачання зброї Києву.

Про це повідомляє Bloomberg із посиланням на власні джерела.

Будапешт заявив, що не стоятиме на заваді досягненню консенсусу на зустрічі послів Європейського Союзу, де, як стверджують поінформовані джерела, загальмувалася угода про великий пакет фінансової допомоги Україні у розмірі 50 мільярдів євро, йдеться у публікації.

Орбан готовий зняти вето на допомогу Україні

Віктор Орбан готовий піти на поступки та зняти вето на допомогу Києву. Це повідомлення з’явилося після того, як стало відомо, що Євросоюз хоче позбавити Угорщину права голосу. 18 січня Європарламент розгляне відповідну резолюцію.

Про це пише видання Politico з посиланням на власні джерела.

Договір про Європейський Союз передбачає, що країну-учасницю можуть позбавити голосу, якщо вона порушує верховенство права, – що не раз робив уряд Орбана. Тому депутати Європарламенту закликають Європейську Раду скористатися своїми повноваженнями.

Також хочуть не допустити розблокування 10 млрд євро для Угорщини. Ці кошти Єврокомісія розморозила, щоб у відповідь Будапешт підтримав оборонну допомогу Україні. Проте на саміті ЄС у грудні 2023 року – угорський прем’єр наклав вето на 50 млрд євро макрофіну для Києва.

Угорщину хочуть позбавити права голосу в Раді ЄС

Правоцентристський депутат Європарламенту від Фінляндії Петрі Сарвамаа ініціював петицію про позбавлення Угорщини права голову в Раді Європейського Союзу відповідно до статті 7 Договору про ЄС.

Про це Сарвамаа повідомив у Twitter (X).

Євродепутат підкреслив, що проти Угорщини жодного разу не порушували процедури відповідно до частини 2 статті 7 Договору про ЄС.

Вона передбачає можливість призупинення певних прав, включно з голосом у Раді ЄС, щодо держави, яка неодноразово порушувала цінності Євросоюзу – повагу до людської гідності, свободи, демократії, рівності та верховенства права.

Збір підписів під петицією триватиме до п’ятниці, після чого її передадуть голові Європарламенту Роберті Метсолі.

У ЄС вигадали, як обійти вето Угорщини

Європейський Союз напрацьовує запасні варіанти на випадок, якщо Угорщина не скасує вето на виділення фінансової допомоги Україні. План передбачає виділення €20 млрд до 2027 року.

Про це інформує Financial Times.

Є два основні варіанти:

  • гроші можуть надати у борг під гарантії окремих країн ЄС;
  • виділити фінансування за рахунок короткострокових кредитів.

Так, країни мають надати гарантії для бюджету ЄС, що дозволить Європейській комісії позичити потрібну суму на ринках капіталу у 2024 році. Точні умови плану ще обговорюються.

Ця система не вимагає схвалення від усіх країн ЄС, тож це дозволить обійти вето Угорщини.

Однак у схеми є низка недоліків:

  • обмеження кредитами;
  • відсутність централізованих грантів від ЄС.

Якщо ж оберуть короткострокові кредити, то цей план потребуватиме схвалення більшості країн Євросоюзу.