Російські окупанти збільшили до 30 кількість барж біля Кримського мосту для його захисту.
Про це свідчать супутникові фото від 21 липня, які опублікував аналітик відділу досліджень зовнішньої та оборонної політики Американського інституту підприємництва Бреді Африк в соцмережі Х.
“росія продовжує додавати баржі вздовж Кримського мосту, щоб служити бар’єром проти українських військово-морських безпілотників”, — пише він.
За його словами, на останніх знімках мосту видно понад 30 барж поблизу.
Президент Володимир Зеленський провів засідання ставки головнокомандувача, де обговорили можливість України завдавати удари за лінію фронту та перспективи української ракетної програми.
Про це Зеленський повідомив у вівторок, 23 липня.
“Доповіді Головкома Олександра Сирського та начальника Генштабу Анатолія Баргилевича. Зміни в оперативній ситуації, прогнози, подальші дії, комплектація бригад для своєчасної ротації. Багато уваги приділили можливостям завдавати ударів за лінію фронту. Проаналізували ефективність наших дронів різних типів, а також тактики російської армії щодо безпілотників. Оцінили результативність РЕБ та інших методів боротьби з БпЛА”, – ідеться в повідомленні.
Президент також сказав, що на засіданні обговорювали ракетну програму України.
За його словами, Україна активно працює над тим, щоб зменшити залежність від постачання ракет партнерами, зокрема й для ППО.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба вперше приїхав до Китаю за час великої війни та загалом з 2012 року. Про це він повідомив в Instagram.
Кулеба обговорить з очільником МЗС Китаю “шляхи до справедливого миру”.
Кулеба стверджує – це “перший двосторонній візит міністра закордонних справ України до КНР з 2012 року”. Водночас колишній очільник МЗС Павло Клімкін перебував з робочим візитом у Китаї у 2016 році, де зустрівся із Ван Ї та китайськими високопосадовцями.
“Маємо уникнути конкуренції мирних планів. Дуже важливо, що Київ та Пекін ведуть прямий діалог та обмін позиціями”, – наголосив він та зазначив, що очільники МЗС також обговорять двосторонні відносини між країнами.
Водночас речниця МЗС КНР Мао Нін зазначила, що Китай планує обговорити із Кулебою думки щодо “реалізації консенсусу між главами держав, просування китайсько-української співпраці та питань, які становлять взаємний інтерес для обох сторін”.
Вона наголосила, що у питанні “української кризи” Китай завжди підтримував пошук дипломатичного рішення шляхом припинення вогню та бойових дій.
Команда Офісу президента України готує ще чотири нові безпекові угоди з іншими державами. Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні 22 липня, яке він опублікував у Facebook.
“Уже найближчим часом ми розпочнемо перемовини й маємо доволі оперативно підготувати документи до підписання. Це для нас і оборонна підтримка, це для нас і фінанси, і гуманітарна взаємодія”, – сказав президент.
Він зазначив, що разом із тими буде вже майже 30 угод із партнерами.
“Ми ставили собі завдання, щоб це були різні країни – не лише країни НАТО. Але всі однаково готові допомагати нам у захисті спільних цінностей. І це буде. Хоч би що відбувалось у світі, нам потрібні свої інструменти для підтримки наших людей, для підтримки нашої держави, свої безпекові домовленості, які працюватимуть за будь-яких умов. Саме так ми й рухаємося”, – заявив Зеленський.
Угорський уряд, ймовірно, розглядає можливість припинення експорту електроенергії в Україну у відповідь на рішення Києва зупинити транзит російської нафти.
Про це повідомив міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто, наголосивши, що Будапешт вважає дії України “ворожими”.
За словами Сійярто, рішення України нібито може підірвати енергетичну стабільність Угорщини та Словаччини, які залежать від нафтопроводу “Дружба” для задоволення своїх потреб. Щороку через цей трубопровід проходить близько двох мільйонів тонн нафти від російської компанії “Лукойл”, що є критично важливим для енергетичного балансу обох країн.
“Країна, яка прагне вступити до ЄС, ставить під загрозу енергопостачання двох країн-членів ЄС, особливо влітку, коли споживання енергії досягає свого піку”, – заявив угорський міністр.
Сійярто також підкреслив, що Україна імпортує електроенергію з Угорщини, що робить її рішення про зупинку транзиту нафти особливо проблематичним. Він висловив надію на швидке вирішення проблеми, зважаючи на високе споживання енергії в регіоні влітку.
Міністр закордонних справ Угорщини планує обговорити цю проблему на засіданні Ради Євросоюзу із закордонних справ. Якщо конфлікт не буде вирішено, Угорщина може зіткнутися з труднощами у забезпеченні своїх громадян та промисловості необхідними енергоресурсами.
“Це неприйнятний крок з боку України, країни, яка хоче бути членом Європейського Союзу й одним рішенням ставить під фундаментальний ризик постачання нафти до двох країн-членів ЄС”, – наголосив Сійярто під час пресконференції в Брюсселі.
