У сфері закупівель знайшли порушень на 22,7 млрд грн

Центральний апарат Державної аудиторської служби України та її міжрегіональні територіальні органи упродовж січня – квітня 2024 року завершили моніторинг понад 3,9 тис. закупівель, яким охоплено майже 44 млрд гривень.

За результатами моніторингу Держаудитслужби, у понад 2,2 тис. закупівель встановлено порушень законодавства за процедурами тендерів на загальну суму понад 22,7 млрд грн (очікувана вартість закупівлі або вартість договору).

Також було попереджено укладання договорів або здійснення витрат коштів, проведених із порушенням законодавства, на загальну суму понад 7,6 млрд грн. Зокрема, шляхом відміни торгів – на суму 1,6 млрд грн, розірвання договорів – близько 6 млрд гривень.

Бронювання від мобілізації можна оформити в Дії

Бронювання від мобілізації буде доступне в застосунку Дія. Про це заявила заступниця міністра оборони з питань цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації Катерина Черногоренко під час щорічної конференції Forbes “Гроші для Перемоги”, пише Інтерфакс.

“Міністерство оборони вважає, що електронне бронювання необхідно запустити якнайшвидше. Так вийшло, що цим треком займаються Мінекономіки та Мінцифра. На порталі Дія буде запущено функціонал електронного бронювання”, — розповіла Черногоренко.

Заступниця міністра також зазначила, що, на думку Міністерства оборони, всі компанії, які будуть бронювати своїх працівників через електронний ресурс, повинні застосовувати позитивну дискримінацію.

США будуть представлені на саміті миру

США будуть представлені на Глобальному саміті миру у Швейцарії. Про це заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр під час брифінгу.

“Ми брали активну участь у кожному з попередніх українських мирних самітів. Уряд США бере в цьому участь. І ми будемо представлені на цьому майбутньому саміті”, – сказала речниця.

Водночас на запитання, чи буде на Глобальному саміті миру президент США Джо Байден, вона відповіла, що “не має більш конкретної інформації, якою може поділитись”.

Швеція передасть Україні літак радіорозвідки

Швеція оголосила про виділення Україні 16-го пакета військової допомоги. Його вартість сягає близько 1,25 мільярда доларів, і це буде найбільший пакет допомоги, наданий країною Україні від початку повномасштабного вторгнення росії.

Про це йдеться у повідомленні уряду Швеції у вівторок, 29 травня.

Зокрема, Швеція передає Україні літак радіолокаційної розвідки та управління ASC 890. На сайті уряду не вказується кількість літаків, а з допису міністра оборони країни Пола Йонсона в соцмережі Х випливає, що йдеться про один літак. Однак інформагенція АР та видання Sydsvenskan повідомляють, що Україна отримає два.

Як зазначили у шведському уряді, це надасть Києву “абсолютно нові можливості для радіолокаційної розвідки та бойового керування цілями в повітрі та на морі”, що також означає посилення здатності боротися з цілями великої дальності.

Також Швеція передає Києву всі свої гусеничні бронетранспортери Pansarbandvagn 302 (PBV 302) для оснащення нових українських бригад, 155-мм артилерійські боєприпаси, ракети класу “повітря-повітря” Rb 99 (AMRAAM), які можуть використовуватися з наземнтими системами протиповітряної оборони (ППО), а також ресурси для обслуговування раніше переданого обладнання.

НБУ погіршив прогноз росту економіки

Ракетні обстріли української енергосистеми гальмують зростання економіки країни. Через постійні російські атаки у 2024 році економічне зростання складе 3%, а не 3,6%, як прогнозувалося раніше.

Про це йдеться в квітневому Інфляційному звіті Національного банку України (НБУ). Економісти зазначили, що відновлення економіки обмежується через періодичний дефіцит електроенергії в різних регіонах країни.

“Виходить через втрати енергосектору ми втратимо десь 0,6% від ВВП. НБУ погіршив прогноз зростання економіки на цей рік з 3,6% до 3%”, – прокоментував звіт Нацбанку перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк (“Голос”).

Втім очікується, що в наступні два роки економічне зростання пришвидшиться. Зокрема у 2025 році зросте до 5,3%, а у 2026-му пригальмує до 4,5%.

НБУ бачать два головні чинники, що сприятимуть розвитку української економіки:

  • пристосування бізнесу та населення до нових викликів;
  • значні бюджетні стимули за збереження підтримки міжнародних партнерів.

Водночас у І кварталі року уряд стримано витрачав кошти через невизначеність із надходженням міжнародної допомоги.