ВР провалила голосування за план своєї роботи

Верховна Рада провалила голосування за план законопроєктної роботи на 2025 рік. Про це написав депутат від фракції “Голос” Ярослав Железняк.

За проєкт постанови № 12465 в цілому проголосували 209 депутатів за мінімально необхідних 226.

Проєктом пропонувалося визначити пріоритетність розробки та розгляду законопроєктів, зокрема, тих, що стосуються європейської інтеграції та національної безпеки.

План враховує пропозиції комітетів Ради та визначає відповідальність комітетів за виконання плану та контроль за його реалізацією.

Рада продовжила мобілізацію в Україні

На засіданні 15 січня Верховна Рада України ухвалила закони, що затверджують укази Президента Володимира Зеленського про продовження строку дії воєнного стану та загальної мобілізації. Про це ідеться на сайті ВР.

Законопроект №12404 затверджує указ Президента про продовження воєнного стану ще на 90 днів – із 05:30 8 лютого 2025 року до 9 травня 2025 року.

Це вже 14-е голосування Верховної Ради за воєнний стан і мобілізацію від початку повномасштабного вторгнення Росії. Тепер документи має підписати Глава держави.

Раніше народний депутат Ярослав Юрчишин заявляв, що навіть після припинення бойових дій скасування воєнного стану не буде миттєвим, адже для цього потрібні гарантії безпеки України.

ВР не підтримала відставку міністра енергетики

У Верховній Раді не підтримали відставку міністра енергетики України. Про це ідеться на сайті ВР.

За звільнення Германа Галущенка виступала переважно партія “Голос”, яка проти добудови Хмельницької АЕС. Серед підписантів практично відсутні представники монобільшості “Слуги народу”.

Відставку міністра підтримало лише 28 парламентарів, що складає десь 6% від складу Верховної Ради.

Рада ухвалила законопроєкт про множинне громадянство

17 грудня Верховна Рада України ухвалила за основу запропонований президентом Володимиром Зеленським законопроєкт №11469 щодо множинного громадянства. Про це в Telegram повідомив народний депутат від “Голосу” Ярослав Железняк.

За проголосувало 247 парламентарів (ОПЗЖ і “Слуга народу”), проти – 31, 22 – утрималися.

У редакції до другого читання мають врахувати пропозиції та правки нардепів, а також Світового конгресу українців, зазначив Железняк.

Окремим голосуванням 150 депутатів надіслали законопроєкт на експертизу Конституційного Суду України (ст. 4 Конституції України передбачає єдине громадянство – українське).

Ухвалений за основу проєкт закону дозволяє українцям мати кілька громадянств у таких випадках:

  • якщо дитина набуває за народженням як громадянства України, так і іншої країни;
  • якщо дитина з паспортом України набуває громадянства іноземних усиновлювачів;
  • автоматичне набуття нового громадянства під час одруження з іноземцем;
  • набуття громадянства України іноземцями, які мають на це право у спрощеному порядку.

Водночас у чинній редакції законопроєкт забороняє множинне громадянство для тих, хто має паспорт країни-агресора росії й інших країн, які не визнають територіальної цілісності й суверенітету України.

Окрім того, документ переглядає підстави для втрати громадянства України, регулює процедуру заміни паспорта, строк дії якого минув, процедуру набуття українського громадянства іноземцями, які під час дії воєнного стану надають або надавали військову, гуманітарну й іншу допомогу армії в районах ведення бойових дій.

Деякі звертають увагу, що подвійне громадянство надає політичні права, у тому числі виборче право, що створює загрозу національній безпеці: іноземці матимуть право мати два громадянства, а громадяни України, які набули громадянство іншої країни, втрачатимуть українське.

Є антиукраїнські норми. До прикладу, не складати іспити з української мови, історії України і Конституції. Це означає, що можна видати громадянство будь кому, і ці люди одразу зможуть голосувати. Конституція встановлює “єдине громадянство”, і це тлумачення зараз розглядає Конституційний Суд.

Корупціонери зможуть укладати угоду зі слідством

Верховна Рада України 29 жовтня ухвалила в цілому законопроєкт №12039 про угоди зі слідством, який дає змогу в разі співпраці зі слідством через викриття співучасників призначати менший строк покарання, ніж вимагає Кримінальний кодекс.

Про це повідомив нардеп Ярослав Железняк.

“Цей текст підтримали і САП, і НАБУ, також він відповідає нашим міжнародним зобов’язанням”, – написав Железняк.

Нардеп пояснив, що, крім меншого строку, суд зможе призначити як додаткове покарання досить великий штраф:

  • за нетяжкі злочини – від 20 тис. до 120 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ);
  • за тяжкі злочини – від 120 тис. до 6 млн НМДГ;
  • за особливо тяжкі злочини – від 270 тис. до 12 млн НМДГ.

Також суд зможе в таких випадках конфіскувати майно фігуранта, якщо цей вид покарання буде погоджено. Водночас такий інструмент не можна буде застосовувати за загальним правилом до організаторів схем, за винятком випадку, якщо такий організатор викриє іншого організатора.

Якщо ідеться про злочини меншої тяжкості і якщо це не великі схеми без співучасників, то зменшене ув’язнення зможе дістати фігурант, котрий повністю відшкодовує збитки, сплачує штраф і котрому можуть призначити додатково конфіскацію.

“Закон треба підписати до 31 жовтня, щоб отримати гроші за Ukraine Facility Plan. На €4 млрд”, – додав Железняк.