Скільки РНБО витратила на відрядження за кордон

Стало відомо, скільки витрачає на закордонні поїздки Рада національної безпеки і оборони.

Цю інформацію у своєму Telegram-каналі повідомив перший заступник голови комітету ВР з фінансів, податкової та митної політики нардеп Ярослав Железняк. За його словами, цього року витрати на відрядження у РНБО суттєво зросли.

“І про тих, хто полюбляє щось про туристів там розповідати. Подивився, скільки закордонних відряджень було здійснено РНБО з початку війни коштом бюджету… вийшла сума майже у мільйон грн (926 тис. грн)”, – написав нардеп.

Железняк також зазначив, що за перший рік повномасштабного вторгнення оплачуваних відряджень у РНБО було на 101 тис. грн. А вже у 2023 році, за совами нардепа, коли вже була введена заборона на виїзд для чиновників, то ця сума зросла у 8 разів, до 825 тис. грн. Водночас він підкреслив, що рік ще не завершився.

Верховна Рада не піде на зимові канікули

Українські депутати не підуть на канікули чи перерв удо кінця воєнного стану, і планують зосередитися на прийнятті ключових законів, пов’язаних з безпекою та інтеграцією до ЄС.

Про це під час брифінгу заявив народний депутат, член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський.

Як повідомив Веніславський, з 24 лютого 2022 року ВР ухвалила рішення працювати в режимі одного пленарного засідання.

“Тобто жодних канікул, жодних відпусток у народних депутатів України немає. Є норми Конституції, які вимагають закривати та відкривати сесію. Якихось відпусток чи перерв, чи канікул в роботі Верховної Ради не передбачається до завершення правового режиму воєнного стану”, – сказав Веніславський.

Зеленський підписав бюджет на 2024 рік

Президент Володимир Зеленський підписав головний кошторис країни на 2024 рік.

Про це повідомляється на сайті Верховної Ради.

“Повернуто з підписом від Президента України. Розсилання акта”, – йдеться в картці законопроєкту “Про Державний бюджет України на 2024 рік”.

Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2024 рік на засіданні 9 листопада. За головний кошторис країни в цілому проголосували 276 народних депутатів.

Загалом доходи державного бюджету встановили на рівні 1,768 трлн грн, видатки 3,35 трлн грн.

Основною статтею видатків є оборона – для забезпечення сил безпеки та оборони будуть спрямовані 22,1% ВВП або 1,69 трлн грн .

Також у бюджеті-2024 передбачили видатки на розвиток оборонно-промислового комплексу:

  • 43 млрд грн на виробництво БПЛА;
  • 43 млрд грн на виробництво боєприпасів та зброї.

“Кошти на сектор національної безпеки та оборони покриваються винятково внутрішніми надходженнями: податками, митними платежами, дивідендами держкомпаній, приватизацією та коштами від розміщення ОВДП”, – підкреслила Підласа.

Решта видатків потрапляють в площину дефіциту бюджету, який передбачено у сумі 1,57 трлн грн. Фінансування державного бюджету буде здійснюватися за рахунок зовнішніх запозичень (1,67 трлн грн), розміщення ОВДП (525,9 млрд грн) та надходжень від приватизації (4 млрд грн).

На соціальний захист буде спрямовано майже 470 млрд грн. На підтримку ветеранів буде спрямовано вдвічі більше ніж в минулому році – майже 15 млрд грн, з них 1 млрд грн – на протезування воїнів.

Видатки на медицину та освіту становитимуть 201 млрд грн та 69 млрд грн відповідно.е

При підготовці до другого читання було додано правки про:

  • 1 млрд грн на розмінування с/г земель;
  • доручили Уряду розробити механізм щодо врегулювання списання заборгованості за середньостроковими позиками, наданими місцевим бюджетам у 2009-2014 роках Державним казначейством (замість списання такої заборгованості за рахунок вільних залишків);
  • вилучили норму про репрофайлінг ОВДП у власності НБУ, оскільки таке питання потребує погодження з МВФ;
  • створення додаткової субвенції на будівництво укриттів в лікарнях (1 млрд грн).

До другого читання також зазнав змін макропрогноз, який закладається в основу бюджетних розрахунків:

  • реальне зростання ВВП наразі прогнозується на рівні 4,6%;
  • інфляція – 9,7%;
  • середньорічний курс долара – 40,7 грн.

Волонтерів хочуть звільнити від мобілізації

Народний депутат від партії “Слуга народу” Георгій Мазурашу запропонував звільнити від військової служби військовозобов’язаних українців, які офіційно займаються волонтерською діяльністю.

Відповідний законопроєкт “Про внесення змін до статті 23 закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію” з метою сприяння волонтерській діяльності” зареєстровано на сайті Верховної Ради.

За словами автора законопроєкту, ініціатива вмотивована зверненнями виборців, які беруть участь у волонтерському русі, з проханням внести зміни до законодавства і дати відстрочку від мобілізації волонтерам.

У тексті законопроєкту пропонується звільнити від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період громадян України призовного віку за дотримання таких умов:

  • офіційне працевлаштування не менше ніж на 0,75 ставки;
  • відсутність податкових заборгованостей (для підприємців);
  • офіційна волонтерська діяльність.

Заняття волонтерською діяльністю має підтверджуватися:

  • даними в Реєстрі волонтерів;
  • посвідченням волонтера затвердженого зразка;
  • підтверджувальними документами про здійснення волонтерської діяльності в поточному або попередньому місяці.

ВР ухвалила законопроєкт про нацменшини

21 вересня Верховна Рада ухвалила законопроєкт про нацменшини – 318 нардепів віддали свої голоси за нього. Цей законопроєкт є однією з вимог для початку переговорів про членство України в ЄС.

Про це повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.

Проти не проголосував ніхто, ще троє утрималися і 18 депутатів не голосували.

Проєктом закону передбачено вдосконалення законодавчого регулювання прав і свобод нацменшин відповідно до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції Ради Європи про захист національних меншин 1995 року та Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.

У документі передбачається надання державних гарантій безоплатного забезпечення підручниками, зокрема електронними, здобувачів повної загальної середньої освіти, які належать до національних меншин.

Також повинна забезпечуватися можливість мов національних меншин у сфері реклами, а також на публічних, культурно-мистецьких, розважальних та видовищних заходах. Ще йдеться про надання цими мовами екстреної допомоги тощо.

У законі прописано порядок визначення певних населених пунктів як таких, де живуть представники тієї чи іншої національної меншини. Там для них можуть бути створені центри національних меншин (спільнот) відповідної територіальної громади.

Також гарантується державний захист тих мов національних меншин, яким загрожує знищення. Передбачається підтримка і збереження традиційної культури та нематеріальної культурної спадщини національних меншин.

Дія закону не поширюється на росіян, які мешкають на території України.