У ЄС відреагували на ракетну атаку по Полтаві

У Європейському союзі назвали “цілеспрямованим кровопролиттям” атаку росіян на Полтаву і знову заявили, що Україна повинна мати можливість відбивати такі атаки.

Текст відповідної заяви прессекретаря Зовнішньої дипломатичної служби оприлюднено у вівторок.

“Сьогодні вдень Росія атакувала Полтаву двома балістичними ракетами. Унаслідок цієї атаки загинули десятки людей і понад 200 дістали поранення. Це ще одне цілеспрямоване кровопролиття, яке доводить рішучість росії продовжувати свою жорстоку війну проти України та її народу, намагаючись спричинити максимально можливі втрати життів і завдати масштабних руйнувань. Ми поділяємо горе сімей жертв і підтримуємо український народ”, – ідеться в заяві.

У ЄС констатували, що протягом останніх двох із половиною років Росія “безперервно тероризує населення України, веде свою незаконну агресивну війну, здійснює безладні ракетні та безпілотні атаки по всій території України, боягузливо націлені здебільшого на цивільні цілі”. “Це лише наголошує на необхідності того, щоб Україна, відповідно до її законного права на самооборону відповідно до Статуту ООН, могла ефективно відбивати такі огидні атаки, здійснювані з військових платформ у росії, і відкидати агресора”, – переконані в ЄС.

У заяві також підтверджується, що ЄС, як і раніше, прихильний до активізації поставок військової підтримки, включно із системами ППО і боєприпасами. “Ці поставки зміцнюють українську самооборону, рятують життя невинних людей і знижують рівень руйнувань в Україні”, – сказано в тексті.

Україна отримає від ЄС понад 4 млрд євро

Європейська комісія підтримала виділення Україні майже 4,2 мільярда євро у межах програми макрофінансової допомоги Ukraine Facility.

Про це повідомив премʼєр-міністр Денис Шмигаль.

За його словами, ця суттєва допомога зміцнить макрофінансову стабільність України. Після отримання цих коштів загальна сума фінансування від ЄС в межах Ukraine Facility сягне 12 млрд євро.

Розмова Орбана і путіна порушує норми ЄС

Юридична служба Євросоюзу повідомила державам-членам 10 липня, що переговори, які угорський прем’єр Віктор Орбан провів у Москві з лідером рф Владіміром путіним, порушили договори в межах ЄС.

Як пише видання Financial Times, ідеться про норми, які забороняють будь-які “заходи, які можуть поставити під загрозу досягнення цілей союзу”.

Орбан також порушив положення, яке закликає всіх членів здійснювати зовнішньополітичну діяльність “беззастережно в дусі лояльності та взаємної солідарності”, відзначають юристи ЄС.

Угорщина з 1 липня перебрала шестимісячне ротаційне головування в Євросоюзі, це дозволяє членам уряду Орбана головувати на засіданнях союзу. Але частина країн ЄС вважає, що Орбан зловживав цим статусом, щоб надати своїй зустрічі з путіним більшої ваги.

путін перебуває під санкціями ЄС, і позиція блоку засуджує Москву як агресора у війні в Україні. Орбан схвалив негайні мирні переговори щодо припинення війни, що прямо суперечить заявленій політиці ЄС і НАТО про те, що такі дискусії не можуть відбуватися без підтримки України.

Кілька дипломатів повідомили FT, що багато країн ЄС обговорювали бойкот традиційних неформальних зустрічей на рівні міністрів, які відбудуться в Угорщині під час головування країни.

Частина країн також розпочала неофіційні дискусії про те, як використати договір ЄС, щоб обмежити простір для дій Орбана під час головування. За словами офіційних осіб, деякі офіційні особи ЄС приватно говорили про позбавлення Угорщини права на головування.

Угорщина оскаржить рішення ЄС надати 1,4 млрд євро Україні

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто підтвердив, що Європейський Союз погодив спрямування 1,4 млрд євро надходжень із заморожених росактивів на військову підтримку України, та заявив про наміри Будапешта це оскаржити.

Про це він заявив на пресконференції для провладних угорських ЗМІ у Люксембурзі 24 червня, повідомляє HVG.hu.

За словами Сійярто, “ЄС перетнув червону лінію”, погодившись спрямувати 1,4 млрд євро надходжень на фінансування поставок зброї в Україну, тоді як “насправді Угорщина цього не хотіла і потрібно було б одностайне рішення”.

Голова угорської дипломатії поскаржився, що “воєнний запал засліпив тих, хто ухвалює рішення” в ЄС, і попередив, що угорська сторона вже вивчає “правові можливості” оскаржити їх.

Насамкінець Сійярто сказав, що цей крок створює довгостроковий ризик для функціонування Європейського Союзу.

ЄС призупинив євроінтеграцію Грузії

У відносинах Грузії з ЄС зараз вкрай складний період, а євроінтеграція країни фактично зупинилася через ухвалення скандального закону про “іноагентів”.

Про це заявив посол Євросоюзу у Грузії Павел Герчинський, пише Ехо Кавказу.

У спілкуванні з журналістами Герчинський сказав, що у відносинах Грузії та ЄС настав «вкрай складний період».

“Ми неодноразово повторювали, що закон “Про прозорість іноземного впливу” негативно вплине на євроінтеграційні прагнення Грузії. На жаль, це сталося… Ухвалення цього закону, на мою думку, заморозило євроінтеграцію Грузії. Як відомо, інтеграція до ЄС потребує одностайності, а ви вже чули публічні заяви кількох країн-членів про те, що вони не готові починати переговори з Грузією, якщо цей закон залишатиметься чинним. Дуже прикро бачити, що інтеграція Грузії до ЄС практично призупинена, заморожена, тоді як ми рухаємося вперед з Україною і Молдовою”, – сказав дипломат.

Посол також повідомив, що це ще не всі наслідки для Грузії: наступного тижня міністри закордонних справ країн ЄС на зустрічі у Люксембурзі обговорять реакцію на ухвалення скандального закону, перед тим, як це питання піднімуть на саміті лідерів в кінці червня. Так, після ухвалення скандального закону про «іноагентів» безвізовий режим для Грузії з ЄС можуть скасувати.