Добові зміни у фізіологічних процесах, поведінці й рівні гормонів, які повторюються приблизно кожні 24 години, регулюються через циркадні ритми. Вони визначають, коли нам хочеться спати, коли ми відчуваємо приплив енергії, як змінюється температура тіла, артеріальний тиск і навіть швидкість реакцій. Чому краще спати вночі, ніж в день, пояснює Центр громадського здоров’я в Україні.
Лікар-невролог, заслужений лікар України, доктор медичних наук, експерт Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні Юрій Фломін пояснив, що наш організм найкраще функціонує, коли ми дотримуємося природного ритму, тобто активні удень, спимо вночі. Це найбільш фізіологічний і сприятливий режим для людини.
Які наслідки нічної активності?
Натомість нічна активність і денний сон є неприродними для організму й можуть мати негативні наслідки: погіршення концентрації, порушення обміну речовин, підвищення ризику серцево-судинних захворювань і розладів сну.
Який добовий ритм людського організму?
Орієнтовний добовий ритм людського організму:
- 2:00 – найглибша фаза сну
- 4:30 – температура тіла мінімальна, організм охолоджується
- 6:00 – відбувається ранковий стрибок артеріального тиску, організм готується до пробудження
- 7:30 – припиняється вироблення мелатоніну
- 10:00 – період найвищої розумової активності, мозок працює найефективніше
- 14:30 – найкраща координація рухів і швидкість реакції, оптимальний час для концентрації та керування авто
- 17:00–18:00 – пік фізичної витривалості, сили м’язів і стійкості серцево-судинної системи, найкращий час для тренувань
- 18:30–19:00 – підвищується температура тіла та артеріальний тиск
- 21:00 – починається вироблення мелатоніну, організм переходить у режим відпочинку
“Оптимальна тривалість сну у більшості людей становить 7-8 годин на добу. Якщо людина регулярно спить менше 6 годин або понад 9 годин, це зменшує тривалість життя”, – підсумовує невролог.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.
