Міністерство закордонних справ України оприлюднило заяву про необхідність виключення Росії із Ради Безпеки ООН та Організації Об’єднаних Націй загалом. Як оцінюєте аргументацію нашого МЗС? Наскільки реалістичний сценарій вигнання РФ із Ради Безпеки ООН та загалом із ООН? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Позиція нашого керівництва – дуже правильна Адвокат, юридичний експерт Тетяна Матяш вважає, що з позиції права – українське МЗС на 100% праве.
“Росія є правонаступником РРФСР, але не СРСР. А у статуті ООН зазначено 3 члени від СРСР: один – безпосередньо від СРСР, другий від Української РСР та третій від Білоруської РСР. Суть у тому, що саме українська та білоруська республіки колишнього Радянського Союзу найбільше постраждали за часів Другої світової війни, – пояснює експерт. – Тому їм було надано окремі місця в ООН”.
Після розпаду Союзу, продовжує Тетяна Матяш, Україна стала правонаступником УРСР. З усіма придбаннями та зобов’язаннями. А Росія мала бути правонаступником виключно РРФСР.
“Тому позиція нашого керівництва є дуже правильною. Але, – наголошує експерт, – враховуючи беззубість самого ООН, мене не здивує, якщо Росія, як уже бувало не раз, сама накладе вето (як постпред Радбезу, на що не має права) на будь-яке рішення (якщо керівництво ООН взагалі наважиться його розглядати )”.
Можна скільки завгодно педалювати питання виключення РФ із Ради безпеки ООН або взагалі ООН, але навряд чи це можливо Магістр державного управління, політолог, соціолог Володимир Воля нагадує, що ООН створювалася державами-переможцями після Другої світової війни, прийшовши на зміну неефективній Лізі Націй, яка мала запобігати війнам. Але час показав, що ООН така ж неефективна, як її попередниця.
“На момент створення ООН її “батьки-засновники” були найпотужнішими за кількістю населення та військово-промисловим потенціалом країнами. Це були США, Великобританія, Франція, Китай та СРСР. Вони позиціонували себе тоді як провідні держави післявоєнного світу, як гаранти того, що надалі війни, подібної до Другої світової, не буде. Що вони спільними зусиллями будь-яку іншу державу, яка спробує розв’язати таку війну, швидко утихомирять. А постійне членство цієї п’ятірки в Раді безпеки ООН було своєрідним закріпленням привілейованого статусу переможців, які призначили себе гарантами миру у всьому світі”, – пояснює Володимир Воля.
Тоді, продовжує він, зрозуміло, ніхто не міг дискутувати. І процедури вилучення постійних членів із Ради безпеки ООН не прописали. Зате був механізм вето, яким користувалися і користуються ці держави (такий баланс сил), а тепер і РФ як наступниця СРСР.
“Рада Безпеки – фундамент усієї ООН. Якщо зруйнувати його, звалиться і сама ця організація, – вважає експерт. – Коли Росія перетягувала на себе повноваження СРСР, ніхто у Генасамблеї ООН не заперечував. І такий консенсус мовчазної згоди тривав усі ці роки. Тепер же наше МЗС пропонує, щоб усі великі держави розписалися в тому, що вчинили помилку, коли дали РФ таке право. На що вони навряд чи підуть. Адже це означає розписатися у своїй недалекоглядності. Та й хто міг тоді подумати, що станеться те, що відбувається зараз? РФ після розвалу СРСР залишалася ядерною державою з величезною кількістю боєголовок. Пізніше до неї потрапили арсенали Білорусі, Казахстану, України. Фактично на той момент мала місце неформальна угода РФ із Заходом, що Росія залишається постійним членом Ради безпеки ООН, що їй допоможуть пережити важкі 90-ті, а вона намагатиметься стати демократичною, не вестиме загарбницьких воєн. Але нинішня РФ далеко не така, якою вона бачилася на початку 90-х”.
На думку Володимира Волі, можна скільки завгодно педалювати питання виключення РФ із Ради безпеки ООН або взагалі ООН, але навряд чи це можливо.
“Не буде решта членів Ради безпеки визнаватиме, що вони – некомпетентні у питаннях міжнародних відносин. Не ставитимуть під сумнів усі резолюції Радбезу ООН, які там ухвалювалися раніше. Єдиний адекватний сценарій – те, що пропонували раніше західні партнери. А саме – членство РФ у Соввезі ООН може бути припинено. Або вона буде позбавлена права голосу при голосуванні щодо російсько-українського конфлікту, – вважає експерт. – Це можна, відповідно до статуту ООН, спробувати досягти, якщо буде результативне голосування в ГА ООН (приблизно дві третини, включаючи всіх постійних членів за винятком РФ). Але тут під питанням – Китай. Найімовірніше, він на це не піде. Не створюватиме прецедент, який у майбутньому можуть використовувати проти нього. Ще варіант – розпустити ООН. Перезавантажити організацію колективної системи глобальної безпеки. Виробити новий договір, створити нову організацію, нову її Раду безпеки з новими повноваженнями. Але хто братиме участь у виробленні нових загальних правил? Чи можна зробити це без РФ? Поки що все виглядає як замкнене коло, а питань явно більше, ніж відповідей”.
Знаходження РФ та її підспівування типу Білорусі в ООН – це все одно, що брудна смердюча пляма на білому костюмі Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко називає аргументацію української сторони юридично обґрунтованою.
“При цьому ми не почули позиції держави-агресора щодо аргументації присутності РФ як постійного члена Ради безпеки ООН. З тієї простої причини, що вона не має такої, – вважає експерт. – Дивно, що країна, яка дестабілізує обстановку в усьому світі, поводиться як дикун, перебуває у таких шановних міжнародних інституціях як ООН. А тим більше бере участь (та ще й з правом вето) у розгляді питань, до яких має пряме відношення. Це те саме, що вбивцю включити до складу присяжних, які мають одноголосно ухвалити рішення у його справі. Порівняння дуже підходяще, як на мене”.
Сергій Войченко сподівається, що міжнародне співтовариство зрозуміє – єдиний спосіб швидше здолати агресора (крім, зрозуміло, всебічної підтримки України), це виключити РФ не лише зі світового економічного життя, а й усіх міжнародних інституцій.
“Знаходження РФ та її підспівувачів типу Білорусі в ООН – це все одно, що брудна смердюча пляма на білому костюмі. Це дискредитує саму ООН. Якщо буде політична воля – виключення РФ із Ради Безпеки ООН як постійного члена, а також взагалі з лав ООН (разом Білоруссю та іншими еритреями) – сценарій цілком реалістичний. Свого часу всі намагалася загравати із Гітлером. Закінчилося все Другою світовою, створенням антигітітлерівської коаліції, Нюрнберзьким процесом. Слід пам’ятати уроки історії. А на тих, хто забув їх, як російський режим, чекає своя лава підсудних, свій трибунал”, – констатує експерт.
Читайте також на порталі “Коментарі” — у Казахстані відповіли, чи допоможуть Росії обходити санкції.
