Конкурсна комісія затвердила кандидатуру нового глави Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Ним стане детектив НАБУ Олександр Клименко. При цьому затвердити його має генпрокурор, якого наразі немає. Ірина Венедіктова була звільнена, нового голову Офісу генпрокурора поки не призначили. Як оцінюєте і вибір Клименка, і саму ситуацію? Видання “Коментарі” із цим питанням звернулося до експертів.
Можливо, президент зрозумів сигнали Заходу та дав “зелене світло” призначенню незалежного глави САП Директор Communication group, політичний експерт Володимир Манько вважає, що ймовірне призначення детективу НАБУ Клименка керівником САП слід вітати.
“Це – незалежний та професійний кандидат, який має досвід роботи у НАБУ. Незалежні антикорупційні органи САП та НАБУ мають урівноважити ситуацію у правоохоронній системі, де Офіс президента, а саме Єрмак та Татаров, мають контроль. Такі інститути як СБУ, ГПУ, ДБР, БЕБ, слідче управління поліції перебувають під повним впливом Банкової. З таким станом справ у правоохоронній системі ми не зможемо претендувати на членство у ЄС”, – зазначає Володимир Манько.
Можливо, продовжує він, президент не без тиску з боку міжнародних партнерів зрозумів це і дав “зелене світло” призначенню незалежного глави САП.
“Адже Клименко переміг на конкурсі ще у грудні 2021 року, – нагадує Володимир Манько. – Весь цей час конкурсна комісія, де більшість членів від Банкової не затверджувала результати конкурсу. Тепер сподіватимемося на остаточне призначення Клименка генеральним прокурором (коли з’явиться новий, чи це зробить в.о. генпрокурора), адже керівник САП формально є заступником генпрокурора, але має повну свободу дій у межах своєї компетенції”.
Призначення глави САП було однією з вимог нашого статусу країни-кандидата в ЄС Політичний експерт Світлана Кушнір міркує так:
“Як кажуть, не минуло й двох років, як таки відбулося таке диво – і ми матимемо головного прокурора з розкриття корупції у вищих ешелонах влади. А ні, поки що не матимемо, бо після підсумкового протоколу конкурсної комісії з обрання голови САП останній підпис під кадровим наказом про призначення має поставити Генпрокурор. А його в нас… чи ні, чи він є (але як в.о.)… Якась чехарда, розбрід думок і хитання основ силових відомств”.
Світлана Кушнір нагадує, що призначення глави САП, обрання голови НАБУ, як і закон про медіа, і зміна суті закону про деолігархізацію були вимогами для нашого статусу країни-кандидата в ЄС.
“Ще раніше про багатостраждальний конкурс неодноразово говорили посли G7, погрожували позбавити нас підтримки. А ще раніше був документ, скріплений підписом та чесним словом президента Зеленського перед президентом Джозефом Байденом – за підсумками першого візиту українського глави держави до США. Там Україна брала на себе зобов’язання за три місяці завершити обрання голови САП. Але, як бачимо, цей аргумент у переговорах та торгах українська сторона припасла як козирну карту на потім. “Потім” виявилося довжиною майже два роки перипетій відбору кандидатів, – зазначає експерт. — Не секрет, що блокуванням ходу конкурсу займалася контрольована з ОПУ частина комісії. Тож зараз розповіді про якихось “злих замішувачів” з вуст представників Офісу — чистої води єзуїтство та гра на публіку. ОПУ вперто штовхало на місце голови САП “свою людину”, щоб у ручному режимі контролювати те, що там відбувається. У цьому їм протистояли і посли G7, і США, і вітчизняні незалежні громадські організації, які відстежують перебіг конкурсу”.
Ще в липні 2021 року два головні конкуренти за крісло голови САП були безперечно видно — це детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу ГПУ Андрій Синюка, зазначає Світлана Кушнір.
“І ось тут одразу ж треба було зрозуміти, що і той, і другий під час зайняття посади входять у конфлікт інтересів, – наголошує він. – Нагадаю вам битву титанів багаторічної давності – Ситник проти Холодницького, тобто НАБУ проти САП. Пам’ятаєте? Отож. Далі про підготовку і Клименко, і Синюка чудово свідчили результати відбіркових турів та оцінки. Якщо максимальний бал знань правових основ діяльності САП був 30, а в першого та другого місця – всього 19 і 12 балів (і це були найкращі результати), то, погодьтеся, це сум-сум. Як же буде дотримано чистоти процесуальних дій, якщо в самих процесуальних діях керівник “плаватиме”? Моя думка і тоді, і зараз не змінилася, навіть з урахуванням війни та ін. Президент міг би рубати з плеча – і перезапустити процес відбору та призначення хоча б на підставі того, що перше місце посів не найкращий із найкращих, а “трієчник” із конфліктом інтересів. Можна було це обіграти красиво, дати можливість закордонним партнерам побачити новий, не скандальний, а прозорий та максимально ефективний відбір. Але все ж таки – в диявольських деталях. На Банковій сильно не хотіли (і зараз не хочуть) побачити на посадах антикорупційної вертикалі істинно незалежних та незговірливих принципових керівників, які готові на ділі “саджати, як весна прийде” корупціонерів із владних кабінетів”.
Читайте також на порталі “Коментарі” – не поспішайте брати російський паспорт: у Кабміні попередили про серйозні наслідки.
