В Україні стартує доступна іпотека: плюси та мінуси програми – чи реально придбати житло

Тарас Волиненко

2 роки ago

В Україні з 1 жовтня запускається державна програма “Доступна іпотека”. Деякі категорії громадян (військових за контрактом та працівників сектору безпеки та оборони, медиків, вчителів, педагогічних працівників, науковців) зможуть взяти кредит на житло на 20 років під 3%. Щоправда, доведеться внести мінімальний початковий внесок – 20% вартості. Як розцінюєте це рішення уряду? Які в ньому є позитивні та негативні сторони? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

До кінця війни суспільство потребує не іпотеки, а забезпечення житлом Голова Директорату Асоціації франчайзингу України, віце-президент Асоціації інвесторів в Україні, учасник територіальної оборони Андрій Кривонос розмірковує так:

“Публічно заявляючи, що держава, запроваджуючи доступну іпотеку, хоче активізувати нове будівництво і суттєво відновити економіку, вона знущається з бажаючих отримати житло за такою програмою та з керуючих фондів, діяльність яких на час військового стану в частині областей зупинена. До кінця війни суспільство потребує не іпотеки, а забезпечення житлом”.

Витрата коштів на компенсацію відсотків за іпотекою є економією для бюджету порівняно з будівництвом коштом бюджету, пояснює експерт.

Тож, на жаль, програма не запрацює, прогнозує Андрій Кривонос.

Дія програми “Доступне житло” не може вплинути на ситуацію з ринком будівництва житла та банківським сектором Експерт з нерухомості Михайло Артюхов акцентує, що ринок іпотек зараз практично не обслуговує покупців житла у зв’язку з тим, що облікову ставку НБУ підвищено до 25%. Комерційні банки не можуть працювати на збиток, навіть якщо вони приймуть усі ризики, основний з яких – війна в Україні, пояснює експерт.

“2 серпня 2022 року прем’єр-міністр України Денис Шмигаль дав позитивний сигнал фінансовому сектору з боку уряду – з 1 жовтня 2022 року розпочинає роботу іпотечна програма “Доступне житло” зі ставкою 3% річних у гривні. Дуже потужний сигнал “фінансова система країни здорова” та планує розвиток у 2023 році для всіх категорій населення України за пільговою ставкою 7%. Важливо відзначити, що учасниками програми одразу зможуть стати лише державні службовці, які задіяні у силових структурах, медичному, освітньому та науковому секторах економіки. Критерії відбору заявок на участь у програмі не оголошено, що дає привід хвилюватися про присутність поряд з нею корупційної схеми, яка раніше здійснювалася забудовниками, які надають збудовані квартири за завищеною вартістю реально можливої ціни їх закупівлі. Сьогодні відсутні реальні дані цін продажу, тому цінова невизначеність перевищує 30%”, – зазначає Михайло Артюхов.

На його думку, дія програми “Доступне житло” не може вплинути на ситуацію з ринком будівництва житла та банківським сектором, оскільки кількість угод у рамках подібних програм обчислюється сотнями на рік, що є непомітним у загальному обсязі ринку нерухомості.

Будь-які пільги та преференції – це завжди ґрунт для зловживань та корупції Економічний експерт Олександр Гаврутенко вважає, що пільгове кредитування – це значно адекватніше вирішення житлової проблеми, ніж міфічні чи нерухомі черги на належне безкоштовне житло від держави для всіх цих категорій громадян (що для багатьох, до речі, було чи не єдиним мотивом служби).

“І тут потрібне узгодження з попередньою системою: або пільгова іпотека – це паралельний процес, що не впливає на надання безкоштовного житла, або повний перехід на іпотеку – і тоді було б правильним враховувати чи коригувати пільгу на термін стояння службовця у заповітній черзі, – зазначає експерт . – Але загалом ні те, ні інші не є здоровим рішенням”.

Будь-які пільги та преференції, пояснює Олександр Гаврутенко, – це завжди ґрунт для зловживань та корупції. І до них вдаються, щоб виправдати чи завуалювати нездатність держави платити конкурентну, ринкову зарплату, достатню для того, щоби службовці самостійно вирішували свої фінансові питання.

Читайте також на порталі “Коментарі” — Кремль відреагував на пропозицію Джо Байдена про переговори.