Стало відомо, що США вже відправляють для потреб ЗСУ бомби далекого радіусу дії з GPS-наведенням виробництва Boeing. Ну, а Путін, на думку експертів Інституту вивчення війни (ISW), які вивчили послання диктатора федеральним зборам, схоже, так і не може сформулювати конкретну мету війни проти України. Чи можна сказати, що Захід остаточно “розкусив” Росію – і зробив ставку на, як мінімум, її поразку в цій війні та повалення путінського режиму? Як події можуть розвиватися в найближчому майбутньому? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Вимальовується формула: “Захід хоче перемоги України, але не краху Росії” На думку керівника Центру політичної розвідки, політтехнолога Олега Постернака, уявлення про те, що у Заходу дозрів чіткий, стратегічний і прийнятий усіма учасниками євроатлантичної проукраїнської коаліції план досягнення безболісної для Заходу поразки РФ – віртуальніше, ніж реальне.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“Наочніший приклад – позиція президента Франції Макрона, представлена ним минулого тижня на Мюнхенській конференції з безпеки. За його словами, насильницька зміна режимів в останні десятиліття не давала хороших результатів, а можливі альтернативи Путіну можуть виявитися ще гіршими, до того ж демократія в Росії малоймовірна. У його логіці – війна має закінчитися мирним договором, а не воєнною перемогою України”, – зазначає експерт.
Усе сказане вище, продовжує він, вписується у формулу: “Захід хоче перемоги України, але не краху Росії”.
Безумовно, США та Британія як окремий полюс євроатлантичного Заходу може мати своє, більш далекоглядне, бачення цих процесів, акцентує Олег Постернак. Але й воно, зазначає експерт, характеризується наявністю різних інтерпретацій (Салліван, Бернс, Блінкен, Остін мають різні точки зору на формат закінчення війни, військову номенклатуру постачання тощо).
“Загалом Захід продовжує перебувати в ситуації загальної стратегічної невизначеності щодо кінцевого результату російсько-української війни – і покладатися на тактичні дії з урахуванням поточних обставин. Реалістична оцінка будується довкола розуміння міцності путінської системи влади, заснованої на тотальному медійному контролі за масами та атмосфері російського націоналізму та ізоляціонізму. Розрахунок на зміну влади в РФ на адекватну фігуру, безумовно, бажаний та корисний, – наголошує Олег Постернак. – Але фактичних обставин для нього не передбачається через страх російської еліти опинитися в апаратному хаосі та стані напруженої боротьби. Путін їх продовжує влаштовувати як гарант їхнього стану та становища, а зміна влади загрожує невизначеністю та ризиками”.
Експерт прогнозує, що РФ намагатиметься зосередитися навколо концепції тривалої війни на виснаження, намагаючись ухопитися за потенційні супутні та суміжні успіхи.
“Наприклад, – уточнює Олег Постернак, – домагаючись захоплення деяких населених пунктів, продовжуючи ракетний терор проти житлової та критичної інфраструктури України, очікуючи зміни керівників держав та урядів у західних країнах на лояльніших. Паралельно створюючи нові осередки збройної конфліктності у світі для відволікання уваги, використовуючи психологічну втому українців через військові дії та економічну нестабільність, розширюючи коло заяв та реплік інформаційних агентів з метою досягнення вигідного переговорного фону”.
Захід починає розуміти, що якщо “заморозити” війну, вона дуже скоро вломиться знову і вже не тільки в українські двері Колишній працівник СБУ та консультант Комітету Верховної Ради з питань національної оборони безпеки, військовий експерт Українського інституту майбутнього Іван Ступак міркує так:
“У Західному світі справді зрозуміли, що РФ – це “паперовий тигр”, колос на глиняних ногах. Україна б’є її непереможну армію. Європа протягом року фактично відмовилася від російських енергоносіїв (без яких нібито не змогла вижити). Міфи рос-пропаганди руйнуються один за одним. І Захід, весь демократичний світ дедалі потужніше починає підтримувати Україну. Розуміючи, що якщо зараз не допомогти нам здолати цього спільного ворога, якщо “заморозити” війну, вона дуже скоро вломиться знову. І вже не лише в українські двері…”.
Звідси, продовжує експерт, і – “танкова коаліція”, розмови про бойову авіацію, про ракети підвищеного радіусу дії.
Щодо ракет – можливі два варіанти, зазначає Іван Ступак.
“Перший – це наземний запуск. Тоді ці ракети зможу літати до 150 км (і потрапляти в цілі, які знаходяться за якимись складними елементами місцевості). Умовно кажучи, уявіть собі терикон, за яким ховається російська техніка. А ці ракети здатні облітати терикон і з іншого боку схилу бити по техніці. Нам такі речі, безперечно, потрібні. Друга складова – це можуть бути ракети, які підвішуються на Су-24, тоді їхній радіус дії буде в районі 70 км. Але вони набагато точніші, ніж снаряди, – наголошує експерт. — Їх набагато більше, ніж є високоточних снарядів. Якщо останніх потрібно з десяток, щоб вразити певну ціль, то тут буде достатньо однієї ракети. Тим більше, що поляки пообіцяли, що допоможуть нам адаптувати підвіси на Су-24 для цих сучасних ракет”.
Стратегічне рішення про поразку Росії прийнято Керівник аналітичного відділу Центру контент-аналізу Сергій Стуканов вважає, що “колективний Захід” (як любить висловлюватись кремлівська верхівка), справді, зараз переживає значні зміни в усвідомленні та сприйнятті російської загрози.
“Півтора роки тому у повномасштабну російську агресію на кшталт Другої світової війни мало хто вірив. Рік тому – вже повірили, проте були переконані, що Україна не зможе чинити опір і швидко впаде, – нагадує експерт. – Втім, Україна відмовилася здаватися на поталу агресору та продемонструвала дві речі. Перша – вона готова відстоювати незалежність за всяку ціну. Друга – боротися з Росією цілком можливо, якою б страшною та не здавалася перед початком війни”.
Сьогодні, продовжує Сергій Стуканов, коли Україна не тільки встояла, а й завдала Росії низку поразок, Захід нарешті сповнений рішучості. Позиція однозначна: Україна має перемогти, Росія не може виграти і Захід стоятиме з Україною до кінця, не знаючи втоми.
“Я не дарма вжив на початку словосполучення “колективний Захід”, – наголошує експерт. – Адже країни Заходу насправді засвідчили єдність та солідарність з Україною. США, Великобританія, Польща, країни Балтії, а нещодавно Німеччина, Франція, Нідерланди та інші країни висловлюються однозначно та беззастережно про те, що злочинний режим Володимира Путіна має програти”.
Втім, зазначає Сергій Стуканов, рішучість перевіряється справами. За його словами, нас не може не тішити риторика країн Заходу, але їхня прихильність до демократії та свободи має скласти іспит з предмета, який називається “постачання озброєння”. Україні, наголошує він, не дадуть програти, але чи цього буде достатньо, щоб Україна перемогла? Чи не будуть постачання озброєння щоразу дозовані рівно тією мірою, щоб відбити атаки Росії, але не більше?
“Ризикну припустити, що цієї весни Україна отримає достатньо зброї, щоб, принаймні, спробувати прорив російської оборони на півдні. У будь-якому випадку, стратегічне рішення про поразку Росії ухвалено, – констатує експерт. – І навіть якщо перемога України не буде такою швидкою, як би нам хотілося, стратегічно Росія вже програла”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — історичний виступ Байдена в Польщі: головні меседжі — який сигнал був адресований РФ.
