Site icon Companion UA

Війна в Україні розгорається: де на фронті найбільш «спекотно» – що відбувається в районі Херсона

fdebaaecee

fdebaaecee

Російський агресор утричі збільшив інтенсивність бойових дій на окремих ділянках фронту – до 80 атак щодня. Про це повідомив Головнокомандувач ЗСУ генерал Валерій Залужний під час розмови з Верховним головнокомандувачем Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі та командувачем ЗС США в Європі генералом Крістофером Каволі. Тим часом, міністр оборони США Ллойд Остін заявив, що українські сили можуть повернути місто Херсон, що стане великою поразкою РФ. Що відбувається у районі Херсона? Чи справді росіяни звідти виходять, чи це схоже на пастку? Де зараз найбільше “жарко”? Чи є можливість “заморозки” конфлікту? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.

Про жодне залишення Херсона росіянами мови поки не йдеться Екс-спікер Генштабу ЗСУ, військовий експерт Влад Волошин акцентує, що повідомлення деяких ЗМІ та окремих персон щодо того, що росіяни нібито хочуть піти з Херсона та взагалі з правого берега Дніпра, не відповідають дійсності.

“За даними нашої розвідки, у Херсоні та на правому березі Дніпра росіяни зосередили серйозні угруповання військ. Вони різними шляхами одержують підкріплення через Дніпро, розгорнули поромні, понтонні переправи. Ми періодично їх руйнуємо, проте окупанти їх знову наводять – і хоч невисокими темпами отримують підкріплення”, – розповідає Влад Волошин.

За його словами, деякі підрозділи рашисти вивели, але їм на зміну прийшли і регулярні частини російської армії, і так звані “чмобіки” (від “часткова мобілізація”).

“Ні про яке залишення Херсона росіянами не йдеться, – запевняє експерт. – Навпаки, вони створюють там ешелоновану оборону. Тож ЗСУ непросто звільняти правий берег”.

Влад Волошин пояснює, що росіянам важливий плацдарм на правому березі, оскільки дозволяє їм загрожувати практично всьому півдню України, тримати у напрузі Миколаїв, Кривий Ріг, Дніпро. Причому не тільки наносити удари, а й створювати загрозу наступу. Тому навряд чи варто розраховувати, що росіяни просто залишать ці території.

“Щодня на цьому напрямі тривають жорстокі бої, – продовжує експерт. – Противник обстрілює наші війська з арти, РСЗВ, веде вогонь по населених пунктах, які знаходяться не лише у прифронтовій смузі, а й у тилу. Херсонський напрямок, поряд із Донецьким, зараз – один із найспекотніших”.

На Донеччині, зазначає Влад Волошин, запеклі бої йдуть у районі Бахмута.

“Противник кидає величезні сили, намагаючись захопити цей населений пункт. Бахмут — це не тільки залізничний вузол. З такого плацдарму ворог може розвивати подальший наступ на частину Донецької області, яка перебуває під нашим контролем. А далі під загрозою опиняться Харків, Полтава, Дніпро. Тому Бахмут зараз – під постійними атаками та обстрілами. Також дуже спекотно у районі Авдіївки, Горлівки, Донецька. Але, – наголошує експерт, – українські воїни тримають позиції. Ми вже не такі як 2014 і навіть не такі як у лютому цього року, коли розпочалося широкомасштабне російське вторгнення. ЗСУ в рази зміцніли, до того ж, ми маємо новітнє озброєння завдяки допомозі союзників. Тож ми не лише відстоимо, а й деокупуємо всю Україну”.

Ми повинні бути готові до зіткнення двох армій у найближчий тиждень-два Політичний експерт Світлана Кушнір пояснює:

“Збільшення інтенсивності бойових дій з боку російської армії пов’язано насамперед з тим, що новомобілізований ресурс кинутий у топку війни. Ми спостерігаємо, як РФ системно готується до тривалої оборони Лівобережної Херсонщини, при цьому із захопленого наприкінці лютого правого берега обласного центру вони вивезли і військових, і частину цінностей, як і примусово “евакуювали” лікарні та держустанови. Також окупанти заявили, що понад 60 тис мирних херсонців вони теж вивезли на лівий берег Дніпра. Більше того, ми бачимо, що всі населені пункти, що прилягають до краю Дніпра до 20 км, також відселяються, а житлові будинки та будівлі зміцнюються бойовими частинами регулярної армії. На сьогодні відомо, що понад 45 батальйонно-тактичних груп (БТГ) розосереджені за точками, які невдовзі ЗСУ назве вогневими. Так само йде зміцнення і відселення цивільних від краю Чорного моря”.

Тобто, продовжує експерт, ми бачимо на Херсонщині багатотижневу підготовку до оборони.

“Наступальні дії та потуги армії Путіна-Суровікіна є на східному напрямку, південь – оборонні відповіді і все. Але це затишшя складно назвати відходом, – вважає Світлана Кушнір. – Суровікіну доведеться здавати “російський” Херсон, вкрадений у нас, а також анексовану правобережну частину районів Херсонської області. Віддати просто так генерал із досвідом жорстоких розправ у Сирії явно не збирається. Тобто Херсон за задумом ворога має стати тим “болотом”, де Сили оборони України ув’язнуть. Почасти ми розуміємо, що Дніпро як природна водна перешкода під час контратаки на окупований росіянами Херсон на нашій, українській стороні, так би мовити. Тобто річка Дніпро допомагає видавити росіян, бо постачання армії через вогневий контроль української артилерії всіх переправ через річку стало практично неможливим. Але й для нас річка, після звільнення та очищення нашої території, затвердження там нової української влади, теж стає проблемою”.

Крім того, акцентує експерт, РФ має бойову авіацію, що значно підвищує ризики для наших вже військових щодо перебування та концентрації в Херсоні та на правому березі.

“Ми побачимо знову жовто-синій прапор над будинком за адресою майдан Свободи, 1, Херсон. У цьому впевнені і ми, і західні експерти. Але так само ми маємо бути готовими до зіткнення двох армій у найближчий тиждень-два, – прогнозує Світлана Кушнір. – Російський генералітет сподівається втягнути наші бойові розрахунки у бої на півдні, що може дати їм позиційні можливості для атак на Запоріжжі та по всьому фронту в Луганській та Донецькій областях. Ми це розуміємо – готуємо для ворога свої сюрпризи та “подарунки”. Для іміджу Генштабу, ЗСУ, України повернення правобережної таврійської землі – ще один аргумент для подальшої підтримки нас озброєнням союзників. Для РФ — поразка і сум, що “місто російської слави, введене до складу Росфедерації указом Путіна”, буде втрачено. Перед самітом G20, наміченим на середину листопада, наша хода та перемоги ще більше посилять ціннісний і цивілізаційний провал між світом і путінською Росією”.

Так чи інакше, але ми підточуємо авторитет держави-терориста, якого ще надто багато лідерів країн світу вважають договороспроможним і керованим. Нашим воїнам знову доведеться розплющувати очі світові, що натягнув на них пов’язку, аби не бачити смертей українців від рук цинічного підлого ворога, констатує Світлана Кушнір.

Взимку активність бойових дій може знизитися, але про “заморожування” не варто говорити Політолог Дмитро Воронков сумнівається, що у Херсоні окупантами готується якась пастка для українських військ.

“Якщо дивитися на карту бойових дій, росіяни не можуть зробити там якийсь “котел” насамперед через річку, яка поділяє правий та лівий берег Херсонщини, – пояснює він. – Припускаю, що наші Херсони повернуть до нового року. А росіяни спробують це уявити, як “жест доброї волі”. ЗСУ тримають під вогневим контролем Антонівський міст та Каховську греблю. Орки відрізані від логістики, підкріплення. Якби було бажання відбити Херсон швидше, незважаючи на жертви, стався б більш активний контрнаступ. Але Україна, на відміну від Росії, так не воює. Наші, з метою максимального збереження особового складу, беруть супротивника змором. Думаю, орки виходитимуть із Херсона, бо рано чи пізно ця можливість для них остаточно закриється, а ми тоді глобально поповнимо обмінний фонд”.

Натомість, продовжує політолог, для окупантів Херсон дуже важливий. Це єдиний захоплений ними з початку вторгнення облцентр, до того ж відхід із правого берега – це втрата можливості забезпечити Крим прісною водою.

“Але вони, швидше за все, підуть на цю жертву і закріплюватимуться на іншому березі Дніпра, щоб наші не форсували річку і не могли просуватися далі в рамках глобального контрнаступу”, — прогнозує експерт.

Дмитро Воронков не вірить у “заморожування” конфлікту. Така можливість, пояснює він, мала Путіна, коли Зеленський закликав повернутися до ситуації до 24 лютого, не проводити пседореферендуми та анексії.

“У Путіна тоді був би шанс зберегти (принаймні на якийсь період) частину тимчасово окупованого Донбасу та Криму. Тепер ні. Вищим військово-політичним керівництвом України чітко озвучено плани щодо звільнення ВСІХ наших територій. Впевнений, що в Міноборони розуміють – будь-яке “заморожування” конфлікту це просто перепочинок для країни-агресора. Час тоді гратиме на руку росіянам, які готуватимуть новий напад, з урахуванням помилок цього вторгнення, – зазначає експерт. – Взимку активність бойових дій може знизитись. Але про “заморожування” я не говорив би”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — РФ готується до протестів: в ISW розкрили подробиці.

Exit mobile version