Site icon Companion UA

Вручення повісток, на АЗС, блок-постах, вулиці: чи це законно – чи можна оскаржити

edfbcefaedb

edfbcefaedb

Президент України Володимир Зеленський відреагував на петицію українців, які звернулися до нього з проханням заборонити вручати повістки на блокпостах, АЗС та вулиці. Отже, це питання комплексно має бути опрацьоване в Кабміні. Наскільки законним є таке вручення повісток? Як питання можуть врегулювати? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.

До постанови про призов потрібно вносити зміни Адвокат, кандидат юридичних наук, громадський діяч Сергій Войченко пояснює, що на даний момент призов у нас регулюється постановою Кабміну №352 від 21 березня 2022 року – “Про затвердження положення про підготовку та проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом”. Питання мобілізації, за його словами, у цій постанові згадується лише двічі.

“Тобто в тій редакції вона не відповідала масштабу воєнних дій – і регулює більше призов громадян у мирний час. Але там передбачено пункт 56, де зазначено, що у триденний строк після набрання чинності указом президента “Про проведення призову громадян України на строкову військову службу” керівники районних (міських) територіальних центрів комплектування (ТЦК) та соціальної підтримки видають накази про проведення такого призову”, – розповідає адвокат.

В абзаці другому того ж пункту 56 зазначено, що оповіщення громадян про цей призов та їх прибуття на призовні ділянки здійснюється за розпорядженням керівників відповідних ТЦК.

“Конкретні терміни явки на призовні ділянки встановлюються тими самими центрами у повістках. Вручення яких проводиться через відповідні органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ (у тому числі освіти), організацій незалежно від їх підпорядкування та форми власності, – зазначає Сергій Войченко. – Повістки громадянам можуть також вручати безпосередньо посадові особи ТЦК. Тобто прямої заборони вручення повісток у публічних місцях немає. Але питання неврегульоване. Тим більше що призивають людей без відповідної підготовки та мотивації. Так, звичайно, всім потрібно ставати на захист Батьківщини. Але якщо людину мобілізують буквально насильно, виникає питання – наскільки вона ефективно діятиме у бойових умовах. Чи не завдасть у результаті такого призову більше шкоди…”.

На думку експерта, до постанови слід вносити зміни. Питання – які та як швидко.

“Раніше було відхилено пропозицію мобілізації за допомогою програми “Дія”. Можливо, вирішать його задіяти, – розмірковує Сергій Войченко. – Але що завадить видалити цю програму тим, хто не хоче підпадати під мобілізацію? Також варіант – уряд спеціальною постановою (або внесенням зміни до існуючих) зафіксує, що повістки можуть вручатися у громадських місцях, на тих самих блокпостах, АЗС та вулиці. Не виключено, що до тих, хто має право вручати такі повістки, додадуть співробітників поліції, яких на даний момент там немає”.

Особа, якій вручають повістку таким чином, може сміливо дзвонити 102 – з метою фіксації вчинення проти неї протиправних дій Адвокат, кандидат юридичних наук Мирослава Чорноусько зазначає, що питання законності вручення повісток на вулицях, блокпостах, у закладах громадського харчування чи розважальних закладах, спортзалах тощо, а також за критерієм порушення правил дорожнього руху чи комендантської години є закономірним.

“Адже більшість громадян, на тлі масштабної інформаційної кампанії, спрямованої на “відбілювання” таких дій, справді сумніваються в тому, що може вважатися порушенням їхніх прав, а що ні з огляду на дію правового режиму воєнного стану, – пояснює експерт. – Почнемо з того, що з посиланням на загальну мобілізацію чоловіків віком від 18 до 60 років, як територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Центр), так і безпосередньо генштаб ЗСУ (на рівні заяв прес-служби) та Центр протидії дезінформації довільно трактують норми закону, які регламентують вручення повісток. Зокрема, вони зазначають, що законом не заборонено вручення повістки у будь-якому місці після встановлення особи. Тим часом, таке трактування за своєю суттю суперечить вимогам статті 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Отже, якщо законодавством не визначено, що повістка може бути вручена не тільки в Центрі або за місцем проживання чи роботи особи, а й на вулиці чи іншому місці, такі дії можна вважати незаконними”.

Однак, продовжує Мирослава Чорноусько, у зв’язку з цим виникає й інше, не менш важливе питання.

“Останнім часом посадові особи Центрів спільно з представниками поліції “ввели” практику не лише вручення, а й виписки повісток на вулиці, блокпості чи деінде. Напевно, кожен на блокпості зустрічав ноу-хау щодо встановлення особи з подальшим виписуванням її персональних даних в повістку. Особливо комічно “процедура” виглядає при застосуванні до всіх пасажирів громадського транспорту чоловічої статі одночасно. Незаконними такі дії є через те, що врученню підлягає вже заповнена персональними даними конкретної особи повістка, виписана керівником Центру, – наголошує експерт. – Заповнення прямо на вулиці готових бланків суперечить закону. Особа, якій вручають повістку таким чином, може сміливо дзвонити 102 – з метою фіксації вчинення проти неї протиправних дій. А, якщо така повістка все ж таки була вручена – оскаржити це в судовому порядку”.

Оскільки громадський резонанс із цього приводу лише наростав, цілком зрозуміло, що він вилився у петицію до президента як інструмент впливу громадян на ухвалення рішень, вважає Мирослава Чорноусько.

“Вважаю, що комплексне врегулювання зазначених питань, встановлення чітких процедур вручення повісток з урахуванням базових засад верховенства права, якості закону та його правової визначеності, дотримання прав громадян – сприятиме дотриманню законності у цій частині. Серед іншого такий підхід буде раціональним і в розумінні зменшення навантаження на судову систему, – пояснює експерт. – Адже, незважаючи на війну, забезпечення прав громадян має залишатися одним із основних орієнтирів держави. І хоча є можливість обмеження окремих прав у зв’язку з дією правового режиму військового стану, вони повинні бути пропорційні цілям, які ставить перед собою держава, і мати під собою належне обґрунтування для їх впровадження. На жаль, у питанні, яке ми обговорюємо, такі пропорційність і збалансованість поки що не вдалося забезпечити”.

Читайте також на порталі “Коментарі” — у Кабміні назвали регіон, де розпочалася обов’язкова евакуація.

Exit mobile version