Депутатка Європарламенту Карін Карлсбро заявила, що причиною високих квот на торгівлю українською агропродукцією є аграрне лобі в ЄС. Про це вона повідомила під час щорічного експортного форуму “Український експорт: крізь терни до ЄС” від ЕП та ЄП.

Чому аграрне лобі впливає на торгівлю?

Карлсбро зазначила, що різниця між торгівлею сталлю та агропродукцією полягає у тому, що в органах ЄС працює сильне аграрне лобі, яке впливає на рішення щодо торгівлі аграркою з Україною. “Ми розібрались зі сталлю, але моя амбіція була вищою, досягти більшої лібералізації з Україною, але фермерське лобі у Брюсселі диктує торгові умови”, – підкреслила вона.

Які наслідки для України та ЄС?

Вона додала, що Україна і ЄС отримують вигоду від вільної торгівлі, і європейські фермери також отримують багато. “Коли ми говоримо про аграрку, ми маємо велике фермерське лобі у ЄС, яке диктує умови… Ми повинні мати більше сміливих політиків, які говорять правду”, – зазначила Карлсбро.

Нагадаємо, що 6 червня “торговий безвіз” з Євросоюзом офіційно закінчився: для України повернули квоти. Європейська Комісія затвердила обсяг квот на українську сільгосппродукцію, які діятимуть з 6 червня і до кінця 2025 року в рамках Угоди про поглиблену і всеосяжну зону вільної торгівлі. Перші автономні торговельні заходи набули чинності 4 червня 2022 року терміном на рік, тимчасово скасувавши мита, квоти і торговельні обмеження для українських товарів. Тому їх двічі продовжували – 6 червня 2023 року і 6 червня 2024 року.

Скасування торговельних преференцій з боку Європейського Союзу коштуватиме Україні 700 мільйонів доларів у 2025 році. Рада ЄС 13 жовтня має ухвалити рішення про зміну митних квот для окремих агропозицій з України.