Під час вечірнього звернення 11 листопада президент України Володимир Зеленський серед іншого говорив про ситуацію в районі Херсона, який радісно зустрічає українських визволителів. За словами глави держави, єдиний шанс для порятунку російських солдатів, найманців та колаборантів – здатися в український полон. У свою чергу, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний опір” Олександр Коваленко запевняє, що відведення військ погіршило становище ЗС РФ – на лівому березі окупанти будуть наче на долоні. Відомо, що росіяни, відступаючи, не лише зруйнували мости, а й пошкодили дамбу Нової Каховки. Про що говорить світова реакція на те, що відбувається навколо Херсона? Як і чому події на театрі військових та дипломатичних дій можуть розвиватися далі? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Якщо світ хоче якнайшвидшого завершення війни – здійснювати тиск слід на Росію Старший аналітик Центру досліджень сучасної Туреччини, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник Євгенія Габер зазначає:
“Для багатьох країн повернення Україною Херсона стало важливою перемогою, яка вкотре продемонструвала, що наша країна може перемагати РФ та повертати свої території, маючи певну зброю та потужності. З іншого боку, на жаль, все більше тиску та розмов у стилі – треба сідати за стіл переговорів. Мовляв, коли стратегічна перевага на боці України, це може стати добрим підґрунтям для того, щоб вести переговори з РФ з позиції сили. Головне – вести їх…”.
За словами експерта, у низці видань, у тому числі в західних, турецьких, є наративи, що попереду зима, жодна зі сторін не зможе серйозно просунутися. Просувається ідея про те, що ресурси і України, і Росії виснажені, що бойові дії досягли кульмінації, піку, що цю війну саме військовим шляхом не зможе виграти жодна зі сторін, а тому треба укладати якісь угоди, “заморожувати” конфлікт.
“Це активно просувається і силами розпропаганди та так званими корисними ідіотами, які або від усього втомилися, або переживають – як пройти зиму із високими цінами на газ та продовольство. Але ми чули чітку заяву від Секретаря РНБО України Данилова. Він наголосив, що ми не холодильник – і нічого “заморожувати” не збираємося, продовжимо відвойовувати свої території. Тому що йдеться не лише про території, а й про тих людей, які там мешкають”, – зазначає Євгенія Габер.
Для багатьох країн, на жаль, ця ситуація виглядає інакше, наголошує вона. І в тій же Туреччині доводиться багато пояснювати, що тимчасове перемир’я – не варіант для нас, як і заморозка ситуації.
“Йдеться про війну геноцидного типу, про знищення мирного населення на окупованих територіях, про зміну там демографічної ситуації. І для нас навіть призупинення бойових дій (не кажучи вже про якісь поступки) означає – кинути напризволяще на невизначений термін наших людей”, – пояснює експерт.
Знову ж таки, у Туреччині зараз активно просувається ідея про те, що ядерні держави не програють, не здаються. Порушується питання енергетичної, продовольчої, гуманітарної криз (ті ж біженці).
“Буквально сьогодні президент Туреччини Ердоган, виступаючи на конференції за результатами візиту до Узбекистану, заявив , що РФ – потужна, велика держава, а те, що відбувається зараз – нападки колективного Заходу на Росію, яка лише чинить опір. І нібито виступає за перебудову світопорядку на більш справедливих умовах багатополярного світу. Це не відповідає дійсно тому, що насправді мова про агресію однієї держави проти іншої — суверенної держави. Спроба легітимізації цього на рівні таких наративів є неприпустимою. При цьому, – зазначає Євгенія Габер, – Туреччина не визнає анексію українських територій РФ, підтримує територіальну цілісність нашої держави, говорить про необхідність справедливого миру для України”.
Але шляхи досягнення такого світу ми бачимо по-різному.
“В Україні, на мій погляд – абсолютно справедливо – говорять про необхідність або вибивати ворога силою, або зробити так, щоб відхід росіян до кордонів 1991 року, повернення всіх наших полонених та політв’язнів стали умовою для будь-якого переговорного процесу. Але, на жаль, у багатьох країнах світу цей процес бачать від протилежного: “заморожування” чи зупинення конфлікту, переговорний процес, а потім уже якісь вимоги до РФ. З цим треба боротися, при цьому, не реагуючи надмірно емоційно, – впевнена експерт. – Чітка позиція України має бути донесена до наших партнерів. Не ми розпочинали цю війну. І, якщо світ хоче її якнайшвидшого завершення — чинити тиск слід на Росію (щоб вона виводила свої війська), а не на Україну”.
Від рашистів можна очікувати будь-чого, у них немає логіки взагалі, а тим більше зараз Політтехнолог, боєць спецпідрозділу “Хорт” Олександр Кондратенко наголошує, що форсування Дніпра під ворожим вогнем – це втрата купи техніки, живої сили. Особливо з огляду на те, що з іншого боку, не лівому березі, росіяни зміцнилися і чекають на нас. Отже, прогнозує він, ми не форсуватимемо річку зараз.
“Було б правильно, – вважає він, – якби наші зараз рушили в Запорізькій області, зробивши для ворога невеликий “котел”. Водночас, кац*пи можуть найближчим часом розпочати хаотично обстрілювати Херсон. І подавати це в інформаційному просторі, ніби ЗСУ, прикриваючись цивільними, завели військову техніку до житлових районів. Обкатана схема російської пропаганди”.
Олександр Кондратенко зазначає, що відстань від Херсона до перешийка – близько 100 км. І теоретично ми можемо обстрілювати всю лівобережну частину Херсонської області і навіть діставати до Криму.
“Це й відбуватиметься, – упевнений експерт. – Ми будемо бити по логістичним ланцюжкам, якими можуть йти додаткові резерви противника…”.
Він звертає увагу на те, що все частіше звучать заклики до переговорів, на які в Україні, зрозуміло, ніхто вже не піде.
“Я припускав, що після здачі Херсона рашисти завдадуть масованого удару по нашій критичній енергоструктурі. Але цього не сталося. Проте наступного тижня, коли очікуються морози, супротивник цілком може вдатися до тактики ракетного тероризму, сподіваючись, що гуманітарна катастрофа в Україні перекриє військові поразки агресора. Але точного прогнозу розвитку ситуації не може дати ніхто, – наголошує Олександр Кондратенко. – На фронті вона змінюється динамічно. Нині в наш бік. Але можуть виникнути проблеми і в нас, якщо у противника з’явиться можливість сформувати нові ударні групи – і кинути їх до Донецької області, наприклад, до району Бахмута, де тривають серйозні бої”.
Якщо ми все ж таки вийдемо на лівий берег, швидше за все, рухатимемося не в бік Донбасу, а в бік Криму, вважає експерт.
“Щодо Каховської ГЕС. Поки кац*пи знаходяться на лівому березі Херсонщини, ніхто дамбу не підриватиме. Інакше це – самогубство. До того ж такий підрив означатиме те, що про воду в Крим можна забути. Водночас, – зазначає Олександр Кондратенко, – від рашистів можна очікувати чого завгодно. У них немає логіки взагалі, а тим більше зараз, коли агресор опинився в ролі щура, загнаного в кут. Іноді здається, що росіяни грають у таку собі комп’ютерну гру, де можна перезберегтися… Думаю, до зими військова кампанія залишиться плюс-мінус у тих межах, що й зараз. А на весну можливі серйозні наступальні дії з нашого боку.
Читайте також на порталі “Коментарі” — якою є ймовірність повторного нападу з боку РБ на Україну? Чи може Білорусь спалахнути зсередини? Журналісти “Коментарів” із цими питаннями звернулися до експертів.
