Як згуртуватися родині під час блекауту?
Борис Михайлов зазначив, що люди старших вікових категорій, зокрема похилого віку, ще пам’ятають часи, коли вечорами вся сім’я збиралася разом – батьки, діти, бабусі й дідусі. Обов’язковою умовою таких посиденьок було мінімальне освітлення. Не тому, що світла не вистачало – його вимикали навмисне. “Люди залишали маленький вогник, і при світлі цього вогника дорослі розповідали казки, а діти із захватом їх слухали. І тоді маленьке джерело світла не сприймалося як негативне явище і незручність – навпаки, воно створювало відчуття тепла і родинного затишку”, – розповів лікар.
Тобто, за його словами, навіть за мінімального освітлення можна створити приємне середовище для того, щоб провести час разом із сім’єю. І навіть використати ці моменти тимчасових незручностей для спілкування, на яке за нормальних, звичних умов не вистачає часу. “З дітьми можна пограти в різні ігри. З ліхтариком можна навіть почитати книгу. Головне – гнати подалі негативні думки, а натомість створити позитивну атмосферу в оселі”, – зауважив професор.
Як уникнути сварок під час блекаутів?
Під час тривалих відключень у родинах зростає конфліктність через розподіл ресурсів, черги до розеток тощо. “Блекаути вже стають звичним явищем для українців, тож треба вчитися домовлятися про черговість користування ресурсами – без сварок і конфліктів. Побутові зручності за графіками – це вже наша реальність. Не треба влаштовувати перегони і суперництво через чергу у ванну кімнату чи до розетки”, – зазначив Борис Михайло.
Лікар додав, що варто спокійно впорядкувати це питання, за потреби навіть створити графік за пріоритетністю – кому з членів родини і коли умовно ця розетка чи душ є найпотрібнішими. “Конфлікти – це не вихід. І точно не вихід – зриватися на інших людях. Люди зараз повинні підтримувати одне одного, а не конфліктувати”, – наголосив професор.
Як пережити блекаути самотнім людям?
Борис Михайлов зазначив, що соціально активним слід залишатися за будь-яких умов. “Можна зайнятися волонтерством чи допомогти людям похилого віку. Можна піти до сусідів чи друзів. Є багато спільнот за інтересами, тож якщо в людини є хобі, їй варто знайти однодумців”, – сказав він.
Навіть вихід із квартири просто надвір чи в магазин, спілкування з незнайомими людьми – це вже спосіб не замикатися в собі і не залишатися самому в темряві. “Не слід пасивно спостерігати за негараздами – треба чимось зайнятися. Якщо не хочеться нікуди йти, то так само можна почитати книгу. Можна зробити вдома прибирання. Перед сном замість того, щоб панікувати й накручувати себе через відсутність електроенергії, краще згадати позитивні події зі свого життя”, – радить лікар.
Борис Михайлов додав, що для всіх – і самотніх людей, і родин – приємним заняттям може стати перелистування старих фотоальбомів. Крім того, можна послухати музику. “У містах навіть під час відключень електроенергії відбуваються культурні події – вистави, концерти. Варто їх відвідувати і гнати подалі негативні думки”, – зауважив професор.
За його словами, темрява, окрім переживань, призводить і до небажання будь-що робити. “Це і потрібно подолати. Людина повинна дати собі поштовх до дії. Головне – побороти інерцію та повернутися до активності, навіть пересилюючи себе. І коли поштовх до дій відбувся, далі вже значно легше. Будь-яка активна дія, і у фізичному, і у психологічному розумінні, приносить задоволення і водночас є протидією стану ‘застиглості'”, – наголосив лікар.
Що робити з продуктами і скільки потрібно павербанків?
Під час блекаутів українці схильні до імпульсивних дій на кшталт з’їсти всі запаси їжі з холодильника, щоб не зіпсувалися, або скуповувати за шалені гроші зарядні станції і павербанки. “У всьому має бути здоровий ґлузд. У періоди нестабільності не варто закуповувати у великій кількості продукти, які швидко псуються. Готувати слід теж по можливості на один раз, тобто не розраховувати на тривале зберігання готової страви. Втім, взимку, а надто якщо в оселі – електрична плита і готувати про запас все-таки доводиться, замість холодильника можна використовувати балкон”, – прокоментував професор.
Він наголосив, що запасати слід ті продукти, які можуть довго зберігатися, – крупи, макарони, консерви, чай. Обов’язково необхідно мати запас води. “Це дасть змогу хоча б певною мірою контролювати ситуацію і якийсь час протриматися в автономному режимі”, – зазначив лікар.
Щодо павербанків, ліхтарів, батарейок тощо, для свого ж спокою їх треба мати в тій кількості, яка потрібна на сім’ю, і з розрахунком на тривалі блекаути.
Увага: Цей матеріал має виключно загальноосвітній характер і не є медичною консультацією. Інформація призначена для ознайомлення з можливими симптомами, причинами та методами виявлення захворювань, але не повинна використовуватись для самодіагностики або самолікування. У разі проблем зі здоров’ям обов’язково зверніться до кваліфікованого лікаря.
