Війна загалом та терористичні удари росіян по об’єктах критичної інфраструктури України змусили мешканців нашої країни економити електроенергію, демонструє дослідження Active Group. Які ще заходи енергоефективності слід вжити в Україні? Як мінімізувати ризики, пов’язані з російськими ударами, черговий з яких ми пережили 26 січня ? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Ми повинні усвідомити, що економне використання ресурсів є вже не просто необхідністю, а загальним обов’язком Народний депутат України ІХ скликання, голова підкомітету Верховної Ради з питань енергетичної безпеки Вікторія Гриб наголошує, що ракетні обстріли енергетичної інфраструктури критично загострили питання енергоефективності. Стало очевидним, що післявоєнне відновлення слід планувати з урахуванням максимально ефективного їх споживання.
“В Україні існує закон про енергоефективність, який визначає комплексну трансформацію всіх секторів енергетики – від міської забудови та комунальної інфраструктури до промисловості та сільського господарства. У заключних положеннях документа зазначено, що Кабмін має розробити змістовний покроковий національний план дій – своєрідний покажчик майбутніх змін. На жаль, цього досі немає, – зазначає експерт. – Від того, наскільки економно ми споживаємо енергоресурси, залежить безпосередньо добробут країни. Проте глобальні зміни вимагають не просто рішення уряду, а комплексного підходу. Те, до чого ми на державному рівні рухалися надто повільно”.
На побутовому рівні дещо простіше, пояснює Вікторія Гриб. Тут, перш за все, потрібна воля та бажання співвласників майна.
“У людей має з’явитися звичка облаштовувати житло максимально енергозберігаюче. Використовувати світлодіодні лампи та побутову техніку з максимальним класом економії енергії, піклуватися про ізоляцію житла, всі вікна та двері, труб гарячого водопостачання, – розповідає Вікторія Гриб. – Ще один важливий момент – у процесі модернізації утеплення будинків помилково утеплювати фасад однієї квартири чи одного поверху. Це не дає бажаного ефекту. Лише комплексний підхід. Слід пам’ятати, що термомодернізація будинків, реконструкція котелень, встановлення індивідуальних теплових пунктів дозволить заощаджувати значні обсяги енергії. Ворог нещадно руйнує енергетичні об’єкти країни, тому ми маємо нарешті усвідомити, що економне використання ресурсів є вже не просто необхідністю, а спільним обов’язком”.
Потрібно вирішувати питання з фізичною безпекою об’єктів інфраструктури військовими та інженерними методами Експерт з енергетичних ринків компанії Dragon Capital Денис Саква зазначає, що економія енергії, на яку зараз масово перейшли в Україні, є вимушеним заходом. Нічого хорошого в ній немає, упевнений експерт.
“Вона стримує економічний розвиток країни та викликає соціальну напруженість, – пояснює він. – Тому насамперед треба вирішувати питання з фізичною безпекою об’єктів інфраструктури військовими та інженерними методами”.
А питання енергозбереження слід вирішувати окремо в тих сферах, де Україна історично недопрацьовує, продовжує Денис Саква. За його словами, це включає енергоефективність і будинків, і сфер ЖКГ.
“Комерційні підприємства ці питання вже давно вирішують самостійно, використовуючи ціни на енергоносії як цінові сигнали. Для сфери ЖКГ такі цінові сигнали не працюють через те, що ціни за фактом регульовані”, – констатує експерт.
Читайте також на порталі “Коментарі” — ще більше зброї для України: чому Захід змінив позицію – чи це допоможе ЗСУ.
