Грузинська опозиція вийшла на протест проти нового закону “про іноагентів”, ухваленого парламентом у першому читанні і дуже схожого з російським. Поліція розігнала протестувальників, застосувавши водомети та сльозогінний газ. Тим часом президент Грузії Саломе Зурабішвілі, яка перебуває з візитом у США, підтримала протестувальників і заявила, що накладе вето на скандальний законопроект. А глава європейської дипломатії Жозеп Боррель наголосив, що закон “про іноагентів” несумісний із цінностями Європейського союзу і суперечить вступу до ЄС, курс куди декларувала Грузія. Що відбувається з цією країною, яка раніше випереджала навіть Україну в європейській та євроатлантичній інтеграції? Як події у Грузії можуть розвиватися далі? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Нинішнє керівництво Грузії обрало помилковий шлях Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко пояснює:
Підписуйтесь на наш Telegram-канал,
щоб першими дізнатися про найважливіші події!
“На жаль, нинішнє керівництво Грузії обрало помилковий шлях. І він, безперечно, ставить під сумнів багато чого, що було досягнуто раніше цією країною. З одного з лідерів руху в ЄС і НАТО (а були роки, коли Грузію ставили нам у приклад у ракурсі цієї інтеграції), вона, на жаль, відкотилася назад. І те, що їй, на відміну від України та Молдови, не надали минулого року статусу кандидата до Євросоюзу, говорить саме за себе”.
Володимир Огризко сподівається, що з поразкою Росії в Україні, після чого в РФ розпочнеться процес саморозпаду та самоліквідації, прокремлівські сили в Грузії також зазнають поразки.
“І цей сумний етап у сучасній історії Грузії стане минулим”, — констатує екс-глава МЗС.
Грузія зараз перебуває в окулярах, що спотворюють геополітичну реальність На думку експерта Аналітичного центру “Об’єднана Україна” Олексія Куща, Грузія обрала інший формат забезпечення своїх національних інтересів, аніж це було за президента Саакашвілі. І зараз там утворилася латентна прихована проросійська партія, яка наївно вважає, що безпеку Грузії можна забезпечити шляхом загравання з РФ. Проведенням прихованої проросійської політики. Своєрідна стратегія нинішніх грузинських політичних еліт.
“Україна очікувала від Грузії достатньо серйозної підтримки у ракурсі нинішньої війни з РФ, – зазначає експерт. – Особливо з огляду на те, що Грузія сама постраждала від російської агресії у 2008 році. Але якщо на рівні грузинського народу така підтримка була і є, то на рівні політиків – на жаль… Досить сказати, що Грузія відмовилася повернути в Україну установки “Бук”, які наша країна передала їй 2008-го. Тоді ці установи хоча б частково захистили грузинське небо, збиваючи російські літаки. Могли б краще захистити і українське. Проте офіційний Тбілісі на прохання Києва відповів відмовою”.
Ми бачили також, продовжує Олексій Кущ, неодноразові заяви української влади з приводу того, що Саакашвілі не повинен сидіти у в’язниці, а тим більше зазнавати фактичних тортур. Але й на це нинішнє грузинське керівництво не реагує. І таке його поводження з Саакашвілі – також частина латентної проросійської політики, упевнений експерт.
“Президент України Володимир Зеленський неодноразово закликав грузинську владу проявити милосердя до екс-президента Грузії Михайла Саакашвілі. Наприклад, перевести його до клініки України. Якби офіційний Тбілісі дослухався до цієї пропозиції, це могло б зняти напругу в грузинському суспільстві… Грузія зараз перебуває в окулярах, які спотворюють геополітичну реальність. Їй слід зрозуміти, що лише у союзі з Україною та Європою вона може забезпечити свою безпеку. Що політика загравання з агресором може дати короткострокові тактичні результати. Але рано чи пізно РФ, бажаючи посилити свої позиції у Закавказзі, знайде привід розпочати невмотивовану агресію проти Грузії. Якщо, звичайно, раніше не буде розбита в Україні”, – наголошує експерт.
Звичайно, зазначає він, частина грузинського суспільства не сприймає політику нинішнього режиму. Раз у раз спалахують протести. Але, як і скрізь, тут важливим є певний тригер, спусковий гачок.
“Так, в Україні суспільство було незадоволене президентом Януковичем, але тригером стало непідписання Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС та подальший жорсткий розгін першої стадії Євромайдану. Ось і в Грузії – невдоволення визрівало, визрівало, але тригером став закон “про іноагентів”, який, в принципі, копіює російську політику та спрямований на повне згортання реформ. Які проводяться, як правило, за рахунок зовнішніх донорів”, – акцентує Олексій Кущ.
Ситуація, за його словами, дивовижна. Усі грузинські реформи, зокрема часів Саакашвілі, ґрунтувалися на тому, що Грузія під них отримувала фінансову підтримку, порівнянну з доходами держбюджету за рік-два.
“Тому закон “про іноагентів” саме в цій країні виглядає карикатурно. Адже, виходить, тоді всю країну потрібно визнати законом “іноагентом”, у тому числі на рівні державного апарату, – пояснює експерт. – Тому, звичайно, такий непродуманий крок парламенту став своєрідним тригером. Суспільство побачило у цьому серйозний відкат назад. Президент Грузії дала зрозуміти, що ветує закон. Але чаша терпіння, на мою думку, вже переповнена. Прогнозую, що в Грузії найближчим часом наростатимуть протести, громадський опір проросійському курсу. Швидше за все, справа закінчиться достроковими виборами та зміною нинішніх політеліт”.
Читайте також на порталі “Коментарі” – у США намагалися зірвати резолюцію на підтримку України.
