Битва за Бахмут продовжує залишатися однією з топ-тем не лише українських, а й закордонних ЗМІ, політиків, чиновників та аналітиків.
Так, генсек НАТО Єнс Столтенберг прогнозує захоплення цього міста російськими окупаційними військами найближчими днями. А аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) припускають, що загарбники не зможуть розвинути успіхи та просунутися далі, навіть якщо візьмуть Бахмут. Експерти розповіли виданню “Коментарі”, що продемонструвала битва за це місто та Донбас загалом, а також спрогнозували, як ситуація на фронтах може розвиватися в найближчому майбутньому.
Не мають рацію ті, хто каже, ніби це місто-фортеця не має військового значення Генерал армії України, екс-глава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж пояснює: “Бахмут – це символ української стійкості. Потужна фортеця, яка перемелює основні – професійні – сили супротивника. Мова про десантно-штурмові бригади, повітряно-десантні війська, морпіхів, представників ПВК “Вагнер”. Елітні формування ворога зазнають тяжких втрат. У деякі дні втрачають понад тисячу бійців загиблими. У середньому протягом приблизно місяця щодобові втрати росіян – близько 800 осіб. Це чотири-п’ять бригад фахівців. Відбувається знесилення та знецінення елітних підрозділів супротивника”.
Але сили росіяни ще мають, підкреслює експерт. Відсотків 30-40% боєздатного особового складу у строю. Йде постійне поповнення мобілізованими резервами. Куди менш професійними, але все ж таки…
“Залишення Бахмута не стане трагедією. Але стане втратою у сенсі військово-політичному. До того ж, дасть можливість росіянам змобілізувати сили, що залишилися, підкріпивши їх поповненням, після чого – рухатися далі. На Слов’янськ, Краматорськ, Костянтинівку. Розширювати зону впливу в іншій частині Донецької області, посиливши тиск на Вугледар, Авдіївку, практично стерту з землі Мар’їнку”, – зазначає генерал.
Наразі, продовжує Микола Маломуж, росіяни застрягли в районі Бахмута, що стримує їх від наступів по інших напрямках. До того ж, нагадує він, під Вугледаром окупантів нещодавно сильно розтрощили. А об ту ж Авдіївку вони вже не раз розбили чоло.
“Якби ми так активно не захищалися, ворог тиснув би значно сильніше і на Донеччині, і на Луганщині (Сватово-Кременна), і в Запорізькій області, і в Харківській. З огляду на це, а також те, що Бахмут ефективно виконує функцію викошування найкращих частин противника, було ухвалено рішення не відходити з міста. І не мають рації ті, хто каже, ніби це місто-фортеця не має військового значення. Має! Як центр перемелювання найкращих частин противника. Плюс – виконує важливе військово-політичне значення, виступаючи, як я вже зазначав, символом стійкості, як для українців (і військових, і цивільних), так і для наших міжнародних партнерів. Бахмут стоїть! Незважаючи на рекомендації наших американських та європейських партнерів залишити його, попри все, – ми тримаємо це місто. І це – загальна позиція вищого військово-політичного керівництва України, що було нещодавно вкотре продемонстровано на засіданні Ставки верховного головнокомандувача. І Зеленський, і Залужний, і Сирський підтвердили намір тримати Бахмут. Нехай навіть поступово відступаючи та ведучи міські бої”, – упевнений експерт.
На думку Миколи Маломужа, слід продовжувати завдавати противнику максимальної шкоди – і паралельно готувати контрудари по “кліщах”, які намагається замкнути супротивник. Можливо, атакувати ворога з тилу. Зробити свій котел для противника. Але для цього необхідні відповідні сили та засоби.
“Я вважаю, що такі ефективні удари потрібно завдавати якнайшвидше – і несподівано. Думаю, ми щось подібне побачимо найближчим часом. Куди саме бити, як і коли, визначать наше військове командування, ґрунтуючись на даних розвідки та наявних ресурсах”, – робить висновок генерал.
Якщо розрахунок російських генералів був на виснаження української оборони, то, схоже, українські генерали впіймали агресора на протиході Політолог Володимир Цибулько наголошує, що українське військове керівництво збудувало за 9 років війни ешелоновану оборону на Донбасі.
“І те, що ворог стер з землі Мар’їнку, але так і не захопив її, те, що деяке просування в Бахмуті обернулося для противника масовим перемелюванням його живої сили, свідчить про вичерпання ініціативи з боку росіян. Розрахунок на продавлювання оборони невичерпним ресурсом живої сили не виправдався”, – зазначає експерт.
За його словами, ситуація нагадує відому притчу про Давида та Голіафа, коли молодий Давид, майбутній цар Юдеї та Ізраїлю, перемагає величезного Голіафа, нащадка велетнів, за допомогою пращі, а потім відрубує його голову.
“Якщо розрахунок російських генералів був на виснаження української оборони, то, схоже, українські генерали впіймали агресора на протиході, технологічно виснажуючи його на всій лінії зіткнення. Ну, а якщо Запорізький напрямок поза медійною увагою, то це не означає, що там не ведеться колосальна робота з підготовки наступу”, – наголошує Володимир Цибулько.
