Голова Об’єднаного комітету начальників штабів Сполучених Штатів генерал Марк Міллі вважає, що звільнити Крим за допомогою військових методів – малоймовірно. Про що говорить така заява? Чи згодні з ним? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Поступово змінилася загальна риторика щодо деокупації Криму Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко нагадує, що питання деокупації Криму, відновлення українського державного суверенітету України на півострові – одна зі стратегічних цілей, що озвучується українським політичним керівництвом.
“Поступово змінилася загальна риторика щодо деокупації Криму. Він ніколи не визнавався російською територією після спроби анексії з боку РФ у 2014 році. Але заяви про перспективи деокупації були стриманими. Сьогодні політичні та військові експерти говорять про можливість деокупації Криму”, – зазначає експерт.
Вона також наголошує, що нещодавно на парламентському вимірі Кримської платформи звучали меседжі, що Крим – не є предметом для політичних торгів з РФ. При цьому, наголосила Юлія Тищенко, кримське питання – одне з основ нинішньої легітимності влади Путіна, адже у російському суспільстві був “кримський консенсус”.
“Артикуляція військової складової у деокупації потенційно може бути і дипломатичним важелем впливу на РФ. У цьому випадку знову має місце поєднання військових та дипломатичних складових впливу”, – вважає аналітик.
На її думку, деокупація Криму є також реальним вибиванням фундаменту під путінським режимом у Росії.
“Загальні ставки – більше Криму, але Крим – ключ від багатьох політичних скриньок, які визначатимуть майбутнє у політичному та безпечному вимірі, – впевнена Юлія Тищенко. – Надзавданням є збереження людських життів у справі деокупації, але якщо заморозити обговорення кримського питання, це може призвести до ще більших потрясінь та жертв у майбутньому, відкладених сценаріїв ще більшої ескалації. Отже, дискусії про Крим можуть бути частиною загального політико-дипломатичного сценарію із застосуванням мілітарних важелів”.
Крим для путінського режиму – сакральна тема, єдиний умовний успіх, анексія без війни, приростання землями і так далі Експерт Українського інституту політики Микита Трачук припускає, що заяви генерала Міллі слід розглядати не просто як його особисту думку.
“Американський генералітет не може собі цього дозволити. Особливо у форматі “Рамштайн”, нинішній міжнародній обстановці тощо. Схоже, Міллі висловлює публічно певні ідеї та меседжі, які є частиною американського істеблішменту. Серед них, особливо у низки представників республіканської партії, є люди, які хотіли б швидше “вирішувати” все з Росією. Припинити війну в Україні, скинувши із себе частину фінансового тягаря, який несуть із цього приводу. Мовляв, скоріше сідайте за стіл переговорів, щоби можна було торгувати, а не воювати. І це, схоже, думка певної частини американських еліт. Такі собі – сигнали, які застерігають ЗСУ від відвойовування Криму і так далі”, – пояснює Микита Трачук.
За його словами, з 2014 року склався деякий “Кримський консенсус”. З одного боку – цивілізований світ не визнає анексію росіянами українського півострова, з іншого – якось із цим мириться. Такий собі реал-політик. З публічним осудом, але заплющуванням очей на відвертий злочин глобального масштабу.
“Крим для путінського режиму – сакральна тема, єдиний умовний успіх, анексія без війни, приростання землями і так далі. Особисте придбання Путіна, його рейтинговий ривок, незважаючи на низку корупційних розслідувань щодо російських правителів. Враховуючи це, вустами Міллі певна частина американських еліт попереджають Україну, що повернення Криму військовим шляхом може бути дуже кривавим та складним, – зазначає Микита Трачук. – З погляду української держави – цілком виправдана боротьба за свої території, за своїх людей усіма доступними методами. При цьому немає сумнівів, що спроба повернення Криму військовим шляхом призведе до ескалації, збільшення кількості жертв з обох сторін. І якщо є можливість повернути ці землі дипломатичним шляхом шляхом заподіяння РФ поразки на інших ділянках фронту (що в результаті змусить країну-агресора до переговорів, у тому числі по Криму) – їй слід скористатися”.
Окупований Крим – це постійна загроза ракетних ударів, загибелі мирного населення та руйнація економічної інфраструктуриЕксперт фонду “Майдан закордонних справ”, співзасновник “Інституту Чорноморських стратегічних досліджень”, експерт з питань окупованих територій Юрій Смєлянський ділиться такою думкою:
“Американський генерал Марк Міллі говорить про успіхи ЗСУ, але при цьому піддає сумнівам здатність тих самих ЗСУ, які за словами самого ж Міллі завдають поразки російським окупантам на стратегічному, тактичному та оперативному рівнях, деокупувати територію Кримського півострова. Чи не сприймає, з якихось причин, успіх щодо деокупації Криму силами ЗСУ. Водночас інший американський генерал – Бен Ходжес – висловлює впевненість у деокупації Криму влітку 2023 року саме силами ЗСУ. У самих США на певних рівнях управлінської ієрархії впевнено говорять про літній 2023 український деокупований Крим”.
За словами експерта, за всі роки окупації у текстах та виступах неодноразово, у спробах переконати владу в тому, що вона не бажає чути, доводилося говорити та аргументувати тезу про те, що дипломатичного вирішення питання деокупації Криму не існує.
“Ну, хіба що російська федерація перестане існувати як держава. Є стара приказка про те, що якщо людині дуже довго говорити, що вона свиня – то рано чи пізніше вона захрюкає. Мені здається, що так сталося і з питанням про деокупацію Кримського півострова, – наголошує Юрій Смєлянський. – Українська влада так довго переконувала себе, українських громадян та наших закордонних партнерів у тому, що дипломатичний шлях є безальтернативним для деокупації Криму (навіть у документи Кримської платформи це записали), що в результаті повірили самі та переконали у цьому частину західних партнерів. У такому контексті заява генерала Міллі щодо цього питання – ілюстрація результату переконань”.
Також, продовжує експерт, я неодноразово з 2014 року говорив про те, що для кремля окупований Крим є багатоцільовим військово-стратегічним плацдармом, одним із завдань якого є постійна загроза та удари для всієї території України. Що ми упродовж 2022 року і спостерігаємо.
“Протягом усього періоду окупації Криму доводилося неодноразово радитись, перевіряючи свої висновки, з військовими. Їхні відповіді та думки лише підтверджували тези про те, що Крим неможливо повернути дипломатичним шляхом і не можна залишати окупантам. У будь-якому варіанті, – наголошує Юрій Смєлянський. – Включаючи варіант спільного управління якийсь період часу. Це буде стратегічна помилка. Окупований Крим – це постійна загроза ракетних ударів, загибелі мирного населення та руйнація економічної інфраструктури, інфраструктури життєзабезпечення”.
За словами експерта, історія Другої світової війни на відрізку періоду окупації Криму також є гарною ілюстрацією можливості/не можливості його деокупації силами збройних сил. І історія Громадянської війни – також. Позитивні приклади.
“Зроблена генералом Міллі заява є лише одним із можливих сценаріїв розвитку подій щодо деокупації Криму, – пояснює Юрій Смєлянський. – Одним із найбільш негативних сценаріїв. Звичайно, якщо слідувати виключно в руслі Законів Мерфі, то “якщо якась неприємність може статися, вона відбувається”, і “з усіх неприємностей станеться саме та, шкода від якої найбільша” — то заяву генерала Міллі слід прийняти за абсолютну істину. Він озвучив лише один, негативний сценарій. Але знання тих законів, до яких належать закони Мерфі, дає змогу уникнути негативного розвитку сценарію щодо деокупації Криму”.
Сценаріїв, за словами експерта, багато. Дуже. І вони варіюються від “окупанти без опору залишають територію Криму” до “тривалий кровопролитний опір окупантів та колабораціоністів у Криму”.
Яким насправді буде сценарій деокупації Криму (а війна завжди йде не за планом), залежатиме від можливостей ЗСУ завдавати ефективних ударів по окупантам, зазначає експерт. Особливо за тією лінією оборони, яку окупанти будували на півночі Криму з 2014 року. А далі – степом аж до Бахчисарайського району.
“А отже, від обсягів та видів західної військової допомоги, – уточнює Юрій Смєлянський. – Адже, на жаль, результатом економічної політики української влади є наша повна залежність від західної допомоги. Але те, що деокупація Криму повністю залежить без жодних варіантів від дій ЗСУ та деокупація відбудеться – у мене немає сумнівів”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — зернову угоду продовжено на 4 місяці: про що це говорить – чи незабаром може заробити порт Миколаєва.
