Європейський Союз почав консультації щодо подальшого спрощення екологічної політики після того, як уже скоротив низку законів у сфері сталого розвитку на початку цього року – у відповідь на критику з боку бізнесу. Про це повідомляє агентство Reuters.
Ці дії є частиною ширшої стратегії ЄС зі “спрощення” – зменшення бюрократії для підприємств, які скаржаться, що складне законодавство на рівні всього блоку заважає їм конкурувати з компаніями з Китаю та США, де адміністрація Дональда Трампа активно скасовує регулювання.
Яка мета консультацій?
У вівторок Європейська Комісія відкрила публічні консультації, заявивши, що проводить перегляд екологічного законодавства, щоб визначити, де можна зменшити адміністративне навантаження для компаній і держав. “Мета – не знизити екологічні цілі ЄС або рівень захисту здоров’я людей, які гарантує екозаконодавство, а досягати їх ефективніше, уникаючи зайвих витрат”, – йдеться в тексті консультації.
Що кажуть експерти?
Комісар ЄС з питань довкілля Ессіка Росволл заявила в середу, що йдеться про “спрощення екологічного законодавства без шкоди для високих стандартів захисту природи”. Однак деякі попередні пропозиції щодо “спрощення” вже включали значне скорочення кількості компаній, на які поширюються правила сталого розвитку, а також ослаблення вимог щодо перевірки ланцюгів поставок на порушення прав або екологічні ризики.
Ці плани викликали критику з боку екологічних організацій, інвесторів і частини бізнесу, які звинувачують Брюссель у тому, що він підриває закони, які допомагають боротися з кліматичними загрозами і спрямовують інвестиції в “зелену” економіку.
Європейський омбудсмен зараз розслідує скаргу активістів, які звинувачують Єврокомісію в тому, що вона послаблює екологічну політику без належних публічних консультацій. Поки що Єврокомісія не вирішила, які саме екологічні закони будуть спрощені.
Екологічна політика ЄС охоплює багато сфер – від управління відходами та якості води до промислового забруднення.
Нагадаємо: Наприкінці 2024 року єврозона несподівано впала в стагнацію, оскільки урядові колапси у двох найбільших економіках підірвали довіру серед бізнесу та споживачів.
