З моменту замаху на першого помічника Президента Сергія Шефіра минув рік. За цей час слідство, правоохоронці відзначилися лише порушенням законодавства та відсутністю будь-яких результатів. Було проведено близько сотні обшуків, у ході яких з порушенням норм вилучено масу цінного майна, яке вже 9 місяців не повертається власникам, всупереч відповідним рішенням судів. Про це йдеться у статті “Замість “сильної відповіді” – корупція у погонах: куди зайшла “справа Шефіра” через рік після замаху” на сайті ” Телеграф “.
У матеріалі йдеться про те, що підозрюваним у справі слідство призначило якогось Вадима Тарана, хоча досі жодних прямих доказів його причетності до нападу на Шефіра немає. Адвокати стверджують, що мають докази, що в день нападу Таран знаходився за кілька кілометрів від цього місця.
Проте на підставі телефонної книжки Тарана слідство провело обшуки в будинках 80 сімей. Під час обшуків правоохоронці вилучили мобільні телефони, ноутбуки, гроші, банківські картки та навіть автомобілі. Як саме усі ці речі можуть вказувати на причетність сімей до злочину – невідомо, зазначає автор статті. Через рік нікому з них не висунули підозри.
Пізніше деякі фігуранти справи пройшли поліграф, який підтвердив їхню непричетність до злочину. У червні 2022 року голова Нацполіції Ігор Клименко заявив , що жодних результатів слідство не дало. Проте заарештоване майно людям не повертають, попри рішення судів, про що є низка свідчень у Реєстрі судових рішень.
Також журналісти з’ясували, що співробітники правоохоронних органів, порушуючи законодавство, користувалися заарештованими авто в особистих цілях, що підтверджується даними GPS-трекерів. На одній із машин за півроку правоохоронці наїздили понад 4 тис. км.
Опитані адвокати стверджують, що подібні ситуації нерідкі і говорять про корумпованість правоохоронної системи, особливо її нижчої ланки.
На думку старшого партнера адвокатської компанії “Кравець і партнери”, адвоката Ростислава Кравця, прогалини у законодавстві після реформ у правоохоронній системі сприяють переслідуванню людьми у погонах особистих інтересів.
“Після реформ правоохоронних органів в Україні ні ДБР, ні прокуратура повноцінно не працює, а суди також позбавлені можливості впливати на такі ситуації. Тому особи, які не виконують норм закону, не несуть за це відповідальності. Цим користуються недобросовісні поліцейські”, — зазначає Кравець.
Адвокат адвокатського об’єднання “Кравченко, Гончар та партнери” Вадим Погорілий припускає, що у випадку зі “справою Шефіра” правоохоронці зацікавлені в отриманні матеріальної вигоди від нібито причетних до замаху.
“Люди нерідко змушені звертатися до органу досудового розслідування з проханнями або за неправомірну винагороду, або частину вилучених коштів повернути майно, яке може зберігатися там роками”, — каже Погорілий.
Адвокати постраждалих подали заяви до Державного бюро розслідувань та планують притягнути до відповідальності правоохоронців, які не виконують рішення суду, а також у майбутньому – стягнути завдану шкоду.
“У рамках справи про незаконне заволодіння майном дані GPS-трекерів будуть чудовим доказом його використання правоохоронцями у своїх інтересах та підставою для притягнення їх до кримінальної відповідальності”, — зазначив Ростислав Кравець.