У традиційному вечірньому зверненні президент Володимир Зеленський вкотре звернувся до росіян із закликом уникати мобілізації та боротися за своє, а не лізти на нашу землю, в нашу душу і нашу культуру. Як оцінюєте подібні заклики? Чи є можливість достукатися хоча б до частини російського суспільства? Яка ймовірність, що путінський режим буде зметено самими ж росіянами? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
Росіяни стрімко втрачають і втрачатимуть віру в “силу та міць” власної влади Політолог, викладач Київського національного університету (КНУ) імені Тараса Шевченка, експерт з міжнародної політики Петро Олещук вважає звернення президента України до росіян – логічним та правильним. Як з погляду формулювань, так і з погляду тональності.
“Володимир Зеленський коротко і чітко “розклав по поличках” головні проблеми сучасного російського суспільства, де самим громадянам нічого не належить, але їх змушують помирати за чуже майно та чужі надприбутки. Очевидно, хтось почує це звернення і зробить собі висновки. Тим паче, що за умов т.зв. “часткової мобілізації”, криза путінського режиму та російської імперської державності стає дедалі очевиднішою”, – зазначає експерт.
Він упевнений, що мобілізація – жест розпачу путінського режиму, який неминуче означає його стратегічний крах та розпад.
“Росіяни стрімко втрачають і втрачатимуть віру в “силу та міць” власної влади, яка вже навіть декларативно не може стверджувати про наявність у себе будь-якої “стратегії”. Ще один очевидний висновок мобілізації – демонстрація повного банкрутства путінського режиму у базових для нього сферах, – наголошує Петро Олещук. – Довгий час вся його легітимність вибудовувалася на тезі про “військову могутність”, що дозволяє Росії входити до числа “світових держав” і диктувати свою волю іншим. Слід згадати ще один результат мобілізації – це перетворення війни проти України на особисту справу кожного росіянина. Довгий час російський режим позиціонував війну як своєрідну спецоперацію як щось обмежене в часі і просторі. Тепер так стверджувати не можна. Когось забирають до армії, хтось родич чи друг мобілізованих, хтось тікає від мобілізації до інших держав. Це призведе до колосального соціального зрушення, результати якого не забаряться”.
Якщо кількість антивоєнних настроїв у РФ зростатиме, силовики просто не в змозі впоратися з протестами Експерт Українського інституту політики Владислав Дзівідзінський звертає увагу, що такі заяви Зеленського є системними.
“Він не зраджує собі — і продовжує звертатися до розумної частини російськомовних людей (як у всьому світі, так і в Росії). Однак ймовірність проникнення такого медіа-звернення у великі маси росіян саме на території РФ дуже невелика. За довгі роки зусиллями пропаганди там сформовано думку, що українська влада – це щось чуже, погане, хибне, вороже. Відповідно все, що говорить український президент, для російського громадянина – чуже. Проте такі звернення слід продовжувати, – упевнений експерт. – У Росії відбуваються, можливо, не завжди нам помітні, трансформаційні процеси, які зрештою призведуть до зміни чи настроїв, чи влади, чи хоча б частини політичних еліт”.
Жодна влада не вічна, як не вічна і жодна імперія, наголошує Владислав Дзівідзінський. Прогнозуючи, що у період від півроку до п’яти років у РФ відбудуться серйозні зміни.
“Або в цьому візьме участь більшість – і зміни прийдуть у результаті виборів. Або активна меншість, завдяки якій відбуваються революції. Це може бути і загальний тиск бізнесу, який страждає через незрозумілу війну, розв’язану Кремлем, що б’є по ньому. Або це може бути палацовий переворот. З кожною з цих аудиторій можуть попрацювати орієнтовані на Захід еліти, які бажають вести Росію до миру, до повернення до кола цивілізованих держав, а не занурювати у війну, хаос та ізоляцію. Усі ці процеси взаємопов’язані, – вважає експерт. – Що з них і коли “вистрілить” – прогнозувати складно. Але озвучувати можливість та необхідність іншого шляху розвитку РФ – треба. Що й робить український президент”.
Владислав Дзівідзінський зазначає, що мобілізація частково протверезила російське суспільство. Воно почало боятися загинути в Україні в ім’я імперської політики Кремля.
“Якщо кількість антивоєнних настроїв у РФ зростатиме, силовики просто не в змозі будуть впоратися з протестами, – пояснює експерт. – Подібні процеси вже були і в царській Росії, і в СРСР, і в інших країнах – і зрештою призводили до закономірного результату. А саме – падіння режиму, що втратив зв’язок з реальністю, переформатування країни”.
За умови, що Україна буде ефективно битися на фронті, ймовірний варіант певного палацового перевороту в РФ з тимчасовим виходом країни-агресора з війни Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич розмірковує так:
“Ймовірність достукатися до російського суспільства, на жаль, відносно невелика (якщо ми говоримо про зміну режиму за рахунок народних заворушень). Російське суспільство живе на імперських наративах. І значна частина негативу щодо Путіна – це відсутність військових успіхів”.
З іншого боку, зазначає експерт, ці військові успіхи, на думку переважної кількості росіян, бажано повинні робитися чужими руками.
“Тому, за умови, що Україна ефективно битиметься на фронті, скоріше ймовірний варіант певного палацового перевороту в РФ із тимчасовим виходом країни-агресора з війни, але зі збереженням там контурів старої політики, – прогнозує Ігор Тишкевич. – Але не треба тішити себе ілюзіями, що подібне зараз станеться – і буде нам щастя. На жаль немає. Для остаточної перемоги України необхідно, щоб Росія зазнала ще, як мінімум, однієї поразки, причому більш масштабної, ніж була на Слобожанщині”.
Читайте також на порталі “Коментарі” – чому Кремль може тимчасово відкласти оголошення про анексію – чи це прискорить розвал РФ.
