Зменшення постачання російської нафти до Туреччини

Постачання російської нафти до Туреччини зменшилися через конкуренцію з іншими сортами нафти, санкції та заклики президента США Дональда Трампа до союзників припинити купувати російську нафту, щоб послабити військові можливості Росії. Про це повідомляє агентство Reuters.

У четвер, після двогодинних переговорів із президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Трамп заявив, що вірить у готовність Анкари погодитися на його прохання відмовитися від російської нафти й що може зняти санкції США з Туреччини. Втім, зміна позиції Туреччини не гарантована, адже за останні роки Ердоган і лідер РФ Володимир Путін вибудували тісні відносини.

Яка позиція Кремля щодо Туреччини?

Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков у п’ятницю зазначив, що рішення про торгових партнерів Туреччина ухвалює самостійно. “Це суверенна держава, яка сама визначає, у яких сферах співпрацювати з нами. Якщо певні види торгівлі певними товарами будуть вигідні турецькій стороні, то вона їх продовжить”, — сказав він.

Які дані про імпорт російської нафти до Туреччини?

За словами двох трейдерів і за даними LSEG, у вересні імпорт російської нафти до Туреччини впав до найнижчого рівня з квітня. Згідно з даними LSEG, Туреччина є другим за величиною імпортером російської морської нафти Urals після Індії. Вона не приєдналася до західних санкцій проти Росії, але дотримується міжнародних законів і обмежень.

У червні Туреччина закупила 1,6 млн тонн Urals — найбільше з травня 2024 року. Однак цього місяця імпорт, за попередніми даними LSEG на п’ятницю, може скоротитися приблизно до 1,2 млн тонн. Нагадаємо: Індійські нафтопереробні заводи нарощують експорт бензину і дизеля до найвищого рівня за останні кілька років завдяки розширенню потужностей з переробки сирої нафти, третина якої з РФ.

Цей запис оприлюднено в Економіка автором Тарас Волиненко. Додати до закладок постійне посилання.

Про автора Тарас Волиненко

Журналіст з понад 15-річним досвідом. Закінчив факультет журналістики Національного університету імені Тараса Шевченка у 2010 році. Працював у провідних українських ділових медіа, де висвітлював теми фінансів, ринку праці, інвестицій та малого бізнесу. Сьогодні спеціалізуюся на аналітиці економічних процесів в Україні та їхньому впливі на щоденне життя громадян.