Угода з експорту зерна, укладена 22 липня у Стамбулі між Україною, Росією, Туреччиною та представниками ООН, може призвести до поновлення переговорів про припинення вогню між Києвом та Москвою, заявив офіційний представник президента Туреччини Ібрагім Калин. Чи згодні з таким твердженням (так/ні — і чому)? За яких умов може виникнути ґрунт для мирних угод? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Жодних підстав для переговорів про перемир’я або тим більше укладання мирної угоди немає Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан розмірковує так:
Крім того, продовжує він, міністр юстиції України – Малюска – заявив учора, що росіяни займають “специфічну” позицію щодо так званого перемир’я, суть якого нагадує вимогу повної капітуляції України.
Заморожування війни зараз означає тривале протистояння на виснаження – з нечуваними гуманітарними наслідками Аналітик Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко зазначає, що на тлі зернових угод лавров говорить про зміну географії “спецоперації”, готується анексія українських територій. Тож доречно говорити не так про припинення вогню, як про деокупацію України.
При цьому, нагадує аналітик, угоди з Росії апріорі не виконуються цією країною.
Читайте також на порталі “Коментарі” — чому нові заяви Лаврова не варто сприймати всерйоз – чого прагне росія.