Президент України Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні розкритикував заяву Amnesty International про те, що ЗСУ нібито розміщують озброєння у житлових районах, у тому числі школах та лікарнях. За його словами, такі “маніпулятивні звіти” – це спроба виправдати російські терористичні дії проти України. Також Зеленський пообіцяв збільшити інформаційну присутність України в африканських країнах, де, за його словами, є “профіцит російської пропаганди”. І заявив, що гальмування обіцяних 8 млрд євро для України від ЄС – це “чи злочин, чи помилка”. Як оцінюєте ці заяви? Чому так? Видання “Коментарі” із цими питаннями звернулося до експертів.
Здається, Amnesty Internasional надає послугу для путінської пропаганди Політтехнолог, експерт Українського центру суспільного розвитку Юрій Подорожній упевнений, що заяви від організації Amnesty Internasional, що викликали такий резонанс, є цинічними, провокаційними, які однозначно лягають у контекст російської пропаганди.
“І питання тут не лише у тому, що гинуть тисячі людей, що українська армія захищає свої міста, а не нищить російські. Питання ще й у тому, що спроби бути об’єктивними (як у Amnesty Internasional це уявляють) розбиваються об фактаж. Адже росія веде війну без правил. А український воїн захищає свій будинок усіма можливими способами”, – наголошує експерт.
Він нагадує, що росія з перших днів повномасштабного наступу руйнує українські містами усіляким арсеналом зброї – від крилатих ракет до важкої артилерії. Але намагається видати ці обстріли за знищення “об’єктів військової інфраструктури”.
“І, здається, Amnesty Internasional надає послугу (чи безкоштовну?) саме виконувану путінською пропагандою. Ми добре пам’ятаємо як ОБСЄ, в якій панувала російська позиція, нерідко схвалювала дії загарбника та терористичних “ЛДНР”. Звичайно, на цей інформаційний удар, звісно, нам потрібно реагувати, ініціюючи розслідування, у тому числі за участю міжнародних організацій”, – зазначає Юрій Подорожній.
Коментуючи тему Африки, він з жалем зазначив, що, будучи однією з провідних зернових країн світу, Україна ніколи не приділяла належної уваги цьому континенту. А спроби минулих років розпочати таку співпрацю нівелювалися російським впливом в Африці.
“І хоча сама росія там не домінує, свої цілі та завдання вона виконує. Сьогодні Африка – це переважно китайський континент, – пояснює експерт. – Таким вона, схоже, надалі буде ще більшою. При цьому активно витіснятимуться і США, і європейські країни. За великим рахунком, не бачу принаймні в найближчому майбутньому можливостей для серйозної українсько-африканської співпраці. Але, безумовно, настав час змінити політику щодо завдань та цілей діяльності наших посольств у низці країн”.
Щодо випаду президента у бік затримки допомоги Україні від ЄС, Юрій Подорожній розмірковує так:
Економічна ситуація в Україні погіршується. Поки йде війна, ні про яку стабілізацію економіки не йдеться. При цьому уряд аморфний, а офіс президента, який взяв управлінські повноваження на себе, не запропонує адекватних ситуації рішень. Більше того, економічна команда на чолі з Гетьманцевим (голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетьманцев, відомий своїми ініціативами, спрямованими на максимальне зарегулювання та оподаткування представників бізнес-сфери – прим. ред.), здається, відкрила свій фронт у боротьбі з бізнесом. Звідси й емоційні заяви президента щодо ЄС щодо затримки обіцяних коштів”.
Питання в тому, чи продовжує експерт, що для ЄС це значні кошти. А затримка – це привід задуматися не лише про ефективність співробітництва, а й про внутрішню економічну політику.
“Усім в Україні має бути зрозумілим, що допомога – це не вічна історія. А війна, яку ми ведемо, це справа нас самих. І за кожен патрон ми маємо дякувати, але й думати, де ці патрони завтра візьмуться в Україні. Ми повинні розуміти, що, не запустивши економіку та ВПК до адекватного ступеня роботи, ми приречені на поразку, – пояснює Юрій Подорожній. – Але я впевнений, що це буде поразка окремих осіб, тому що влада має бути в руках тих, хто здатний мислити глобально”.
Світ, збудований Гельсінськими угодами 1975 року, був остаточно знехтуваний і демонтований 2022-го Політтехнолог, керівник Центру політичної розвідки Олег Постернак вважає, що Зеленський користується будь-якою публічною можливістю перекрити інформаційно-пропагандистський вплив російської пропагандистської машини, яка куди об’ємніша і результативніша за нашу, до того ж щедро фінансується.
“На жаль, ми змушені робити це постфактум, коли будь-який шкідливий захід Росії вже трапився, – наголошує експерт. – І ми змушені виправдовуватись чи доводити істинність альтернативного розуміння. Поки наступати на інформаційному полі провідних країн світу ми ще не вміємо, але це справа, що навчається”.
На думку Олега Постернака, ситуація з Amnesty International – це практично продовження дискусії щодо ролі ОБСЄ, Червоного хреста, ПАРЄ та інших структур, які з кон’юнктурних ідеологічних, політичних чи помилкових міркувань не здатні прийняти нову міжнародну реальність.
“Світ, збудований Гельсінськими угодами 1975 року, наступними деклараціями та хартіями з ухилом на культ прав людини, був остаточно зневажений і демонтований 2022-го. Але ці структури за інерцією не готові перебудовувати свою діяльність з погляду глобального солідарного захисту знедолених росією прав великого європейського народу в центрі континенту, – зазначає експерт. – Вони все ще намагаються копошитися у балансах думок, патетиці формальних та гарних виразів, дискусіях. Все це було корисно і важливо у ситій та спокійній Європі до війни в Україні. Продовжувати цей тренд після широкомасштабної російської агресії – інституційний інфантилізм та конформізм щодо фактично реанімованої Путіним нацистської практики. Ну і, безумовно, всі останні роки Росія ретельно і планомірно розставляла мережі навколо подібних структур, фінансуючи необхідних людей, напихаючи агентурою і домагаючись своїх цілей”.
Читайте також на порталі “Коментарі” — Олексій Арестович назвав три цілі перекидання Росією сил та коштів на херсонський напрямок.
