Президент США Джо Байден, президент Франції Еммануель Макрон, поки що прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон і канцлер Німеччини Олаф Шольц домовилися про довгострокову підтримку України в конфлікті з Росією. Про це йшлося під час чотиристоронніх переговорів лідерів країн телефоном, повідомляє сайт Білого дому. Крім цього, політики закликали до військової стриманості в районі Запорізької АЕС та якнайшвидшого візиту туди представників МАГАТЕ. Раніше у Британії та США попередили – удар по ЗАЕС буде порушенням статті 5 статуту НАТО. Як може розвиватися ситуація навколо ЗАЕС? Як оцінюєте дані заяви та рівень підтримки України з боку колективного Заходу? Портал “Коментарі” із цими питаннями звернувся до експертів.
У форматі затяжної війни Росія сподівається створити Україні проблеми в енергетиці Експерт програми “Міжнародна та внутрішня політика” аналітичного центру Український інститут майбутнього Ігор Тишкевич впевнений, що ЗАЕС використовується РФ як елемент ядерного шантажу з низки причин.
“Одна з них – Росія намагається останній місяць активно розвивати тему „Україна як держава-терорист”, щоб розмити аналогічні звинувачення на свою адресу. І кейс на ЗАЕС у цьому сенсі активно використовується. Створюється видимість нібито українських обстрілів по станції. Мета – зменшити рівень підтримки Києва з боку Заходу. Але перший етап цієї інформаційно-військової операції РФ не вдався. Тому що ключові партнери України сприймають те, що відбувається на ЗАЕС, виходячи зі своїх та українських розвідданих. Які говорять скоріше про операції під чужим прапором. Це, коли російські війська свої дії (ті самі обстріли в бік ЗАЕС) видають за дії ЗСУ”, – пояснює експерт.
Безумовно, продовжує він, Росія намагатиметься вийти на будь-які формати домовленості. У тому числі нібито демілітаризацію станції, а точніше – виключення бойових дій у районі Енергодару. Але при цьому сподіваючись зберігати там своє угруповання військ.
“Тобто ЗСУ не матимуть права знищувати ворога в тому районі, якщо Київ піде на такі домовленості. А тому, гадаю, українська влада на них не піде”, – зазначає Ігор Тишкевич.
З іншого боку, наголошує він, весь цей шум затьмарює собою другу складову політики РФ щодо ЗАЕС.
“Зараз росіяни контролюють Каховську ГЕС та Запорізьку АЕС. Сумарно це близько 20% електрогенерації в Україні. Сьогодні з огляду на погоду в Україні не відчувається дефіциту електроенергії. Але Росія активно веде роботу щодо створення технічних можливостей для відключення ЗАЕС від української енергосистеми. Якщо не перемикання її на Крим, то припинення подачі електроенергії в українську енергосистему. І це вже більш довгостроковий розрахунок, – наголошує експерт. – У тому числі у форматі затяжної війни. Щоб при стрибку споживання електроенергії в Україні – створити певні проблеми для української енергетики та як наслідок – економіки. Це не можна скидати з рахунків. Судячи з робіт, які Росія веде на ЗАЕС, вона готується до такої політики вже восени”.
Щодо рівня підтримки з боку Заходу – вона зараз йде у форматі, щоб Україна не зазнала поразки, каже Ігор Тишкевич. Інтерес української сторони, природно, перевести формат підтримки у напрямок – Україна має здобути перемогу. Тобто більше зброї, боєприпасів, більш масове та ефективне навчання українських солдатів і так далі.
“Однак тут слід розуміти загальний стан держав НАТО, можливо, крім США, Великобританії, низки східноєвропейських держав і країн Балтії. Ті самі країни центральної та південної Європи не бачать у стимулюванні військової промисловості можливості для стимулювання власної економіки. Вважаючи, що надмірно роздутий ВПК не виправдає себе, оскільки обсяги виробництва у майбутньому будуть падати. З погляду передачі Україні зброї бачимо позицію багатьох європейських держав, які роблять це з огляду на наявність власних запасів озброєння та техніки. Не розраховуючи на їхнє масове виробництво. Мовляв, у нас на складах є певна кількість того й того. Частину ми можемо передати Україні, а решта – ні, бо вона потрібна нам самим. При цьому, не стимулюючи власну військову економіку”, – пояснює експерт.
Він зазначає, що масштабних військових замовлень для своєї економіки не роблять ті самі військові відомства Німеччини, Франції. Підприємства військової галузі працюють там у звичайному режимі. Начебто Європа перебуває у тому ж відносно спокійному багаторічному періоді після Другої світової війни – у ситуації домінування НАТО над ключовими військовими викликами, із чинною системою глобальної безпеки та міжнародного права.
“Багато європейських країн, на жаль, вважають, що навіть на тлі війни в Україні переводити свою економіку на інший режим роботи не має сенсу. На відміну від США, – наголошує Ігор Тишкевич. – Тому, з погляду України, європейський напрямок залишається важливим. Особливо ті східноєвропейські держави, які серйозно нам допомагають, розраховуючи на поповнення свого арсеналу американським озброєнням. Але пріоритетом для Київ є все ж таки американський напрямок. І, мабуть, британське. Тому що Великобританія після виходу з Євросоюзу вже не пов’язана з обмеженнями, які накладає участь у спільній економіці ЄС”.
Важлива тотальна відмова від російських енергоресурсів Експерт-міжнародник Антон Кучухідзе впевнений, що допомогу від колективного Заходу можна оцінити як безпрецедентну. Такого рівня підтримки Україна ніколи не мала, підкреслює він.
“Багато принципових рішень, які не вдавалося ухвалити роками, вдалося втілити в життя за останні півроку – на фоні широкомасштабної російської агресії проти України. Це і “заморозка” “Північного потоку-2″ (на чому наполягав Володимир Зеленський з початку свого президентства — з 2019 року), і санкції проти РФ, і часткове нафтове ембарго, і оснащення української армії сучасним західним озброєнням, зокрема далекобійним, – нагадує експерт. – Звісно, хотілося б, щоб Захід дав нам більше зброї. І глава МЗС Кулеба зробив правильну заяву, що озброюючи Україну, європейські країни інвестують у безпеку колективного Заходу”.
Санкції дадуть свій ефект, вважає Антон Кучухідзе. Але тут, наголошує він, важлива тотальна відмова від російських енергоресурсів.
“Це сильно вдарить країною-агресором. Як і санкції проти тих, хто допомагає РФ оминати санкції. Але ключова все ж таки – зброя. Президент України, Міноборони, МЗС у своїх заявах постійно наголошують на необхідності збільшення темпів його поставок та номенклатури. Бо вирішуватиметься все на полі бою. Ефективність української армії демонструє колосальну. Ворог зупинено. Щодня високоточним озброєнням виносяться його склади, штаби. На відміну від “орків”, ЗСУ не працюють із цивільної інфраструктури, а ювелірно проводять військові операції. Готуючи ґрунт для відновлення територіальної цілісності України”, – пояснює експерт.
За його словами, посланці від Москви в Україну з проханням про переговори, ігри росіян із ЗАЕС, ядерний шантаж лише доводять, що противник ослаблений, розгублений, що в хід пішли його останні козирі.
“Упевнений, ми спільно із західними партнерами виб’ємо і їх”, — резюмує Антон Кучухіддзе.
Читайте також на порталі “Коментарі” — чому Путіну терміново потрібні переговори: які шанси на діалог Києва з Москвою найближчим часом.
